Куди ідуть твої податки: Програма розвитку геоінформаційної системи містобудівного кадастру за 5 млн грн

0

Гроші на неї витрачатимуть протягом трьох років, найбільшу суму планують виділити у 2019-му. 600 000 грн збираються залучити не з міського бюджету, а з грантових коштів. 

Геоінформаційна система

Геоінформаційна система

Складно говорити про розвиток міста, якщо немає жодного плану. Як тут вирішити, де краще розміщувати багатоповерхівки, а де – офісні центри? Де є місце для будівництва нового підприємства (наприклад, десятки разів обіцяного молокозаводу), а де – для зведення того ж Льодового палацу? Де висотка затулятиме «білий світ» мешканцям приватного сектору, а де є місце для нового парку?  Доводиться користуватися методом «стелі» і «втискувати» будинки-заправки-стоянки хоч куди. Зазвичай це «хоч куди» потрібне лише замовникам будівництва і зовсім не потрібне для розвитку міста. Але ж без чіткого плану і визначити, і довести це вкрай складно. І починаються бої між забудовником, місцевими мешканцями, громадськими активістами і міською владою. Така ситуація нині – по всій Україні. Багато населених пунктів користуються генпланами 20-30-річної давнини, які вже не відповідають реаліям і не відображають потреби. І хоч містобудівна інформація належить до категорії відкритих даних, багатьом населеним пунктам, як виявилося, просто нічого відкривати.

У Полтаві – схожа ситуація. Навіть попри те, що з 2011 по 2017 роки сформована інформаційна система містобудівного кадастру м. Полтави на основі базового програмного забезпечення КБ «Панорама», розробленого компанією «Гісінфо» (м.Харків). Також, стверджують у міськвиконкомі, Служба містобудівного кадастру постійно вносить до неї актуальні дані містобудівної документації, містобудівних умов та обмежень, адресного реєстру, об’єктів культурної спадщини, природно-заповідного фонду, озеленення, земельних ресурсів та ін.

Однак геодезична топооснова Полтави, яка використовується у системі містобудівного кадастру м.Полтави (М1:5000, М1:2000), була оцифрована ще в 2013 році у вигляді растрових зображень і має прив’язку до місцевої системи координат. На сьогодні у масштабі 1:500 векторизовано топодані лише  27% від усієї території міста. На периферійні райони міста, такі як Рибці, Івонченці, Вакуленці, Лісок, Супрунівський та Затуринський промвузли топооснова масштабів 1:2000 та 1:500 взагалі відсутня, хоча вони, безперечно, є частиною міста і теж потребують розвитку. Бажано – не за залишковим принципом.

Тож для інтеграції у регіональну та державну системи потрібно створити єдину цифрову топографічну основу міста, на базі якої створюватимуться тематичні шари щодо моніторингу забудови, адресного реєстру тощо.

Це стало однією з передумов створення Програми розвитку геоінформаційної системи містобудівного кадастру м. Полтави на 2018-2020 роки, яку депутати затвердили наприкінці 2017 року. За три роки на неї планують витратити майже 5 мільйонів гривень. Майже всі кошти – з міського бюджету, і лише 600 тисяч залучать із «незаборонених законом джерел». За інформацією міськради, реалізуватимуть програму в рамках проекту «Інтегрований розвиток міст в Україні». Відповідний протокол підписала полтавська влада та  німецька урядова компанія GIZ.

Геоінформаційна система

Геоінформаційна система

Інші проблемні питання:

  1. Інформаційна безпека. Спеціалісти міськвиконкому вважають, що наявний програмний комплекс КБ «Панорама» не задовольняє вимог щодо захисту даних та не забезпечує вільного доступу до відкритих даних містобудівного кадастру Полтави.
  2. Існує потреба у формуванні бази даних реєстру адрес Полтави, які мають геопросторову прив’язку. Це дозволить уникнути помилок при наданні адрес та ідентифікації об’єктів нерухомості на території міста.

Напрямки реалізації програми і видатки

Геоінформаційна система

Геоінформаційна система

  1. Удосконалення діяльності Служби містобудівного кадастру
  • Розробка та ухвалення документів про удосконалення функціонування та ведення містобудівного кадастру, його взаємодії з іншими структурами – нічого не коштуватиме для міського бюджету.
  • Навчити працівників служби містобудівного кадастру користуватися системою планують за 60 тис грн – по 20 тис грн щороку.
  1. Модернізація геоінформаційної системи
  • Розробка технічного завдання, закупівля та модернізація програмного комплексу ГІС, створення містобудівного геопорталу, трансформація наявних баз даних у формат геоінформаційної системи – 600 тис грн. Їх планують витратити уже в цьому році, і це будуть якраз ті 600 тисяч з інших джерел, про які йшлося вище.
  • Придбання та встановлення технічних засобів системи містобудівного кадастру (серверного і мережевого обладнання) – 202 тис грн у 2018 р. та по 50 тис грн – у два наступні роки.
  • Створення комплексної системи захисту інформації – 200 тис грн на це витратять наступного року.
  • Техпідтримка серверного обладнання, робочих місць системи та веб-геопорталу – по 150 тис грн у 2019-2020 рр.
  • Розробка сервісів обліку та обміну кадастровими даними – по 40 тис грн у 2019-2020 рр.
  1. Формування баз даних та їх інтеграція в геоінформаційну систему
  • Створення єдиної цифрової топографічної системи міста – 536 тис у цьому році та 2599 тис грн через рік.
  • Організаційні, методичні та технічні заходи з формування єдиного адресного реєстру (що б це не означало) – 100 тис грн у 2020 р.
  • Формування баз геоданих для моніторингу показників стану і змін об’єктів містобудування – по 50 тис грн  у 2019-2020 рр.

Що це дасть

Геопортал Львову

Геопортал Львову

Планується, що реалізація Програми забезпечить органи управління, проектні установи, зацікавлені організації та особи актуальною і об’єктивною геопросторовою інформацією про дійсний стан і статус об’єктів землекористування та нерухомості, зміни їх характеристик, функціонального використання, результатів економічної оцінки тощо.

Споживачі отримуватимуть інформацію у текстовому і графічному вигляді, на паперових та електронних носіях, а також через регламентований доступ в Інтернеті.

Обіцяють, що реалізація Програми сприятиме додержанню норм містобудівного та земельного законодавства при використанні територій у місті. А також дасть можливість здійснювати їх комплексну забудову, збільшить темпи залучення і освоєння інвестицій.

Розташовувати та проектувати нове будівництво, здійснювати реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт об’єктів містобудування та упорядкування територій, проводити вибір, вилучення (викуп), надання у власність чи користування земель для містобудівних потреб, вірогідно, буде легше і правильніше.

Геопортал Львову

Геопортал Львову

(інфографіка – Тетяна Домненко)

Коментувати

18 лютого 2018
17 лютого 2018