Хто ці люди. Великі полтавці серед великих українців

0

З 11 на 12 квітня 2008 року вперше в історії нашої Незалежності ми визначили 100 великих українців. У прямому ефірі проекту «Великі українці», який розпочався о 21:35 на телеканалі «Інтер», стали відомі результати голосування. Першу трійку «100 Greatest» склали середньовічний київський князь Ярослав Мудрий, лікар Микола Амосов та лідер українських націоналістів Степан Бандера. Ми вирішили пригадати масштабний інформаційний та просвітницький проект, і заодно показати хто з полтавців увійшов до цього вже історичного рейтингу.

Хто ці люди. Великі полтавці серед великих українців

Хто ці люди. Великі полтавці серед великих українців

Філософ, який любив сир пармизан та біле вино

Творці проекту «Великі Українці» зняли цикл фільмів, які розповідають про історичних персонажів, показуючи факти їхньої біографії з різних точок зору. Вийшли доволі інформативні «чорно-білі етюди». Науково-популярні, та все ж покривало тягнеться в бік сенсаційності. Як приклад – стрічка про дуже відомого українського філософа, родом з Полтавщини.

Григорій Сковорода народився у Чорнухах – селі, яке у 18 столітті входило до складу Лубенського полку. Образ Савича – це мандрівний філософ, який босоніж топче шляхи від села до села і цей світ ніяк його не може спіймати. Але автори невеличкої документалки вирішили зруйнувати ці стереотипи та показати невловимого мислителя як великого друга інтелігенції, заможних дядьків тощо.

Автори фільму писали, що хотіли змалювати Сковороду як прогресивного чувака, який спілкується з абсолютно різними за своїм соціальним походженням людьми, смакує як хліб з солониною, так і любить добре вино та імпортовий сир.

Образ мандрівного вчителя, якогось мученика, шаблонного ідола – це не про даний фільм.

Гопак у Римі

Дмитро Корчинський, цитуючи російського філософа Булгакова, сказав, що революцію в Росії у 1917 році зробили не Ленін і не Троцький, а письменники – Гоголь, Достоєвський, Толстой.

Справжні письменники й поети – це завжди великі революціонери, – зазначив Корчинський в ефірі проекту «Великі Українці».

Гоголь же щиро вірив у Бога і все життя намагався виставити чорта дурнем. Про свою національну приналежність писав: сам же не знаю, яка в мене душа – українська, чи російська. Саме на цих тезах наголошували автори ролику про Гоголя.

Творці проекту, акцентували увагу на тому, що саме в Римі Гоголь написав безсмертні «Мертві душі», подаючи цікаві факти із закордонного періоду життя Гоголя.

 – Римські сусіди називали письменника сеньйор Ніколо. Зустріти його можна було в знаменитому мистецькому кафе «Ель Греко», з друзями, видатними художниками, за філіжанкою білої кави. Тут досі бережуть єдине фото письменника і унікальні спогади про те, як Гоголь танцював гопак і співав українських пісень, – розповідається у сюжеті.

Гоголь

Хто ці люди. Великі полтавці серед великих українців

І лишень 18 голосів не стачило Івану Мазепі, аби увійти в десятку «Великих Українців». І якщо це показник того, що у нас ним далеко не всі захоплюються, то доказів захоплення Іваном Степанович збоку європейської інтелігенції – більш, ніж достатньо. Байрон, Вольтер, Гюго, Словацький. Йому присвячували музику Ференц Ліст та Чайковський. Але все ж Мазепа у цьому рейтингу – потрапив до чільної двадцятки.

Сила у різноманітті

До списку сотні великих увійшли зовсім різні люди – художники, спортсмени, політики, письменники, музиканти. І це певною мірою доказ того, що в Україні толерується плюралізм думок. Багатоголосся суспільних настроїв – це факт, з яким важко не погодитися. Цей аргумент намагалися використовувати для обгрунтування тези, що мовляв, ось вам і українська нація така – хіба це нація, у неї різні герої, які між собою жили непримиренними ворогами. Та й самі українці розділені. Але ця теза нічого не доводить. Чому? Та бо американці воювали, яко ми по лінії Схід-Захід, та і вони – тільки по лінії Північ-Південь. Під час виборів США розділилося на два табори – прихильників Дона Трампа та фанів Гіларі Клінтон. Але це не є тезою, що у американців відсутня нація. Навпаки – конфлікт, криза є можливістю, щоби стати сильнішим, єдиним.

У цьому сенсі вихідці з Полтавщини вписуються у тусівку «100 Greatest» просто як Джордж Вашингтон, Стівен Спілберг, Джо Кеннеді, Стівен Кінг, Майкл Джексон, Елвіс Преслі та Стів Джобс у мозаїку культурно-політичного різноманіття США. Без цієї сімки америкосів складно уявити США. Так само й Україна слабко бачиться без Івана Котляревського, Сидора Ковпака, Симона Петлюри, Івана Піддубного та Катерини Білокур.

Хто ці люди. Великі полтавці серед великих українців

Хто ці люди. Великі полтавці серед великих українців

Хто власне зробив нашу мову трендом літератури. Іван Петрович Котляревський. Так він був офіцером російської армії, але молодь робить меми у соцмережах з підписом «Спасибі Діду за Енеїду».

Україна немислима без антинацистського супротиву. У цьому сенсі постать Сидора Ковпака вагома. Партизанська боротьба, якою він керував – показник як героїчності, це само собою, але й фантастичної дипломатії. Ви лишень уявіть, що націоналісти УПА сідали за стіл переговорів з комуністичними партизанами.

…домовленості в 1943 р. підрозділи УПА укладали з радянськими партизанськими з’єднаннями. Щоправда, умови в них відрізнялися: зазвичай, партизани прохали повстанців пропустити їх своєю територією, націоналісти – не поширювати більшовицьку пропаганду. Нерідко й ті, й інші підкреслювали, що роблять спільну справу – б’ють гітлерівців, – пише історик Володимир Гінда на сторінках авторитетного часопису «Збруч».

Катерина Білокур стала видатної художницею, пройшовши свій шлях, як то кажуть «через терни до зірок». Батьки не дозволяли їй малювати та вчитися в художньому училищі, але вона таємно виводила контури своїх робіт шматочками вугілля на обривках тканини, і ходила пішки за 30 кілометрів, аби здавати вступні іспити до навчального закладу.

Катерина Білокур

Вперте долання перешкод дає своє: пізніше три картини Білокур — «Цар-Колос», «Берізка» і «Колгоспне поле» були включені до експозиції радянського мистецтва на Міжнародній виставці в Парижі (1954). Тут їх бачить Пабло Пікассо. Весь світ облітають його слова:

 – Якби ми мали художницю такого рівня майстерності, то змусили б заговорити про неї цілий світ, – говорить Пікассо.

Він порівнює Білокур із іншою представницею «наївного мистецтва»  — Серафіною Луїз. Це звучить тим дивовижніше, що в основному про сучасне йому мистецтво Пікассо відгукувався вкрай негативно.

І наостанок: першими, хто почав єднати східних та західних українців в час Незалежності – спортсмени. Історик Ярослав Грицак якось розповів, що пісню «Ще не вмерла Україна» на сході та півдні країни довго не хотіли приймати, бо вона була якоюсь меншовартісною для жителів тих країв. Однак, коли у 1994 році Оксана Баюл виграла перше золото на олімпійських іграх в Норвегії, і під час церемонії нагородження грав український гімн та здіймався синьо-жовтий прапор, популярність національної символіки на Сході та Півдні різко зросла.

У цьому сенсі, українців єднали перемоги Андрія Шевченка та братів Кличків. Та першим у модерній історії нашої країни, на світовому рівні почав славитися Іван Піддубний. Він народився у  1871 році в селі Красенівка, на Полтавзщині. Це є відомий спортсмен-борець, шестиразовий чемпіон світу з боротьби, який підкорював арени Парижу, Мілану, Франкфурту та Нью-Йорку.

Колаж: Рузанна Давітян

Інфографіка: Катя Кисла 

Коментувати

19 вересня 2017