Хто ці люди. Калінін vs. Мазепа

Нещодавно у Полтаві відбулося перейменування топонімів, і одна з найбільших вулиць міста – вулиця Калініна отримала нову назву – вулиця Івана Мазепи.

Журналісти «Трибуни» вирішили з’ясувати ким же були ці люди, порівняти їх біографії та визначити їх роль в історії нашого міста.

мазепа-калінін 1

Інфографіка – Катерина Кисла

Трудова діяльність «Всесоюзного старости»

Михайла Калініна назвали «Всесоюзним старостою». Але перед тим, як він заслужив це почесне звання йому довелося добряче попрацювати на заводах і фабриках дореволюційної Росії. У 1899 він починає доросле життя у ранзі поміщицького лакея. Через 4 роки юнак стає учнем майстра на Петербурзькому патронному заводі. У 1895 – токарем на Путивльському заводі, а через 6 років – слюсарем на заводі «Вольта» (м. Ревель, зараз це столиця Естонії – місто Таллінн ).

Ранні періоди біографії комуністичних ідолів легко зводяться до формули «вдень – слюсар, ввечері – підпільний революціонер». Саме таким був Калінін. У Петербурзі він організовує марксистський гурток, займається комуністичною агітацією. За це його арештовують і відсилають у заслання в місто Тифліс (історична назва Тбілісі).

У вже згаданому місті Ревель Калінін якраз і втілив у життя цю згадану формулу: він працював слюсарем на заводі «Вольта» і організував підпільну друкарню. Але і там його арештували за підпільну пропагандистську діяльність. Взагалі, Михайла Калініна можна вважати таким собі чемпіоном із арештів. Поліцейські надягали на нього наручники аж 14 разів.

мазепа-калінін 3

Інфографіка – Катерина Кисла

З початком революції 1917 р. та подальшим приходом до влади більшовиків, громадсько-політичний статус Калініна змінився. Спочатку він став депутатом Петроградської ради, а згодом головою Центрального виконавчого комітету імені Володимира Леніна. На момент початку революції Михайло вже мав 5-річний статус роботи в центральному комітеті партії.

Не забуваємо при цьому, що в цей час Україна бореться за свою державну самостійність. Українська народна республіка веде війну з більшовицькою Росією, а Михайло Калінін є провідним політиком цієї Росії. В роки українсько-російської війни він відвідав Україну на чолі агітпоїзду «Жовтнева революція», зокрема був в Умані Черкаської області та в Кременчуці Полтавської області.

Калінін

Змінив Михайло Іванович і прописку. Він живе у Москві, де працює головою Центрального виконавчого комітету (ЦВК) СРСР. З 1938-го він – очільник Президії Верховної Поради СРСР, член Політбюро ЦК КПРС. Інакше кажучи, Михайло Іванович, прозваний «всесоюзним старостою», майже 25 років де-юре керував вищими органами державної влади Радянського Союзу. Цікаво, що Сталін, який очолював ЦК ВКП (б), з 1923-го по 1941 рік офіційно не займав ніяких державних посад.

Image

Але при цьому самого Калініна у Кремлі вважали чисто декоративною фігурою

Фігура абсолютно безбарвна, декоративний «всеросійський староста». Тут його терпіли і зовсім з ним не рахувалися. На офіційних церемоніях він виконував свої васально-селянські функції. Ніколи він не мав ніяких претензій ні на яку самостійність і завжди покірно йшов за тим, хто був при владі. Про всяк випадок ГПУ, щоб мати на нього компрометуючий матеріал, підсовують йому молоденьких балерин з Великого театру. Через свою недосвідченість Михайло Іванович задовольнявся низьким третім сортом, – так Калініна в спогадах описував особистий секретар Сталіна Борис Бажанов.

Кар’єра «Князя священної Римської імперії»

мазепа-калінін 2

Інфографіка – Катерина Кисла

Зовсім із іншої епохи був Іван Степанович Мазепа-Колединський.

Від батька Мазепа успадкував посаду королівського підчашного. Це була посада такого собі менеджера з алкогольних напоїв. Перед тим молодий Мазепа зміг отримати якісну освіту, постажувався на посаді дипломата, їздив на тренінги у Німеччину, Францію, Італію, Австрію.

Серйозна політична кар’єра Мазепи розпочалася 1669 року, коли він вступив на службу до гетьмана Петра Дорошенка. Цей етап трудової діяльності Івана можна вважати «переломним моментом», оскільки відтоді він цілковито віддав себе державній справі розбудови Гетьманщини.

При Дорошенку Мазепа працював ротмістром надвірної корогви, або командиром гетьманської гвардії. Надвірна корогва — особиста кінна охорона гетьмана, обов’язків котрої також входила кур’єрська, конвойна та охоронна служба при Генеральній військовій канцелярії та гетьманській резиденції. До складу підрозділу входило близько 200 осіб. Виглядав містер ротмістр приблизно так:

Ротмістр_Надвірної_хоругви_Шаменков

Тож, можна сказати, що непогано Мазепа розпочав служити Гетьманщині.

У 1674 році він стає генеральним осавулом при гетьману Івану Самойловичу. Генеральний осавул — член генеральної старшини, вища службова особа державної адміністрації у Гетьманщини. Генеральний осавул здійснював інспектування війська, вів козацькі списки. Генеральний осавул брав участь у роботі Генеральної військової канцелярії.

Посаду гетьмана Мазепа обійняв у 1687 році. До влади він прийшов у наслідок антигетьманського перевороту. Фаворит цариці Софії Василь Голіцин вирішив собі: «Та ну його, цього гетьмана Самойловича» і заслав його у Сибір. Далі призначили козацьку раду. Є легенда, буцімто ця рада, яка відбулася 25 липня, мала лише формальне значення. Московська влада вжила всіх заходів, щоб здійснити намічений напередодні план виборів, та обрати потрібного їй керманича Гетьманщини.

Місце, де відбувалося голосування, царські війська було оточили тісним колом («у шість чоловіка»). Навколо козаків було розставлено стрільців і рейтарів. 2000 козаків – 800 кінних і 1200 вигуками обирали свого нового лідера. Старшина, яка стояла у авангарді під час цього волевиявлення викрикувала ім’я Мазепи, а коли дехто спробував називати інші прізвища, його швидко заспокоювали. Ось так Мазепа став гетьманом.

Hetman

Вже під час гетьманування Мазепа отримав титул князя Священної Римської імперії. Цю символічну почесну нагороду йому вручив 1 вересня 1707 року австрійським імператором Йосиф I.

А історія загалом вийшла такою.

У квітні в 1707 року московський цар Петро I повідомляє гетьману Мазепі про свій намір реорганізувати козацьку армію і паралельно зробити Мазепу князем Священної Римської імперії. З цією метою в Посольському Наказі було сфабриковано листа до імператора Йосифа І про те, що нібито Мазепа сам просить про князівській титул. Після відправлення цього листа до Відня, Петро І доручає німецькому дипломату барону Генріху фон Гуйссену вирішити питання про князівській титул для гетьмана Мазепи.

Гетьман Мазепа, знаючи ці інтриги в розмові з Пилипом Орликом сказав:

Я сам добре знаю, що вони задумали зробити зі мною і з усіма вами: мене хочуть задовольнити гідністю князя Римської імперії, всю старшину викорінити, наші міста забрати під свою владу, поставити в них своїх начальників та губернаторів. Меншиков просив у царя для себе Чернігівське князівство, через яке він пробиває собі дорогу до гетьманства.

Фальшивий лист, написаний начебто гетьманом Мазепою, зберігся в австрійському Державному архіві. Історики, які вивчали його, прийшли до висновку, що лист підписав не гетьман Мазепа. Також почерк написаного листа не збігся і з почерком Пилипа Орлика, який писав всі гетьманські листи.

Тим не менш, за допомогою барона Генріха фон Гуйссена, Іван Мазепа отримує титул князя. Надання княжої гідності Мазепі було правочинним і без того, отримав він чи ні свою княжу грамоту, тому що про князівській титул Мазепи в Європі було загальновідомо.

Англійський посол у Відні Філіп Медовс писав у своєму звіті за 26 грудня 1708 року:

Свого часу цар постарався для генерала Мазепи отримати гідність князя Священної Римської Імперії як винагороду за його службу в минулому.

Що ж Мазепа такого хорошого зробив, що його ім’ям назвали одну з найбільших вулиць Полтави?

Якщо брати до уваги діяльність Мазепи, як лідера української держави того часу – Гетьманщини, то можна сказати, що він зробив те, чого не вдавалося жодному із президентів сучасної держави Україна. Мазепа зумів підняти рівень економіки нашої країни. Посилюються торговельні відносини також з Кримом і Чорноморсько-Дунайськими країнами. Росте і внутрішня торгівля, зокрема торговельний обмін між північчю й півднем Гетьманщини, між Гетьманщиною і Запоріжжям та Слобожанщиною, між Лівобережжям і Правобережжям.

Мазепа 88

Мазепу також можна вважати таким собі «покровителем шахтарів» того часу та «батьком промисловості». Він активно видавав дозволи – універсали на будівництво рудень, або шахт. Відомо 14 Універсалів Мазепи про виділення українській шляхті земель під устаткування рудень, селітряних заводів, ковальських цехів. Зокрема, Універсалом від 9 лютого 1688 року Гетьман Іван Мазепа підтверджує маєтності Межигірського монастиря, серед яких є «рудні», Універсалом від 9 травня 1690 року він дозволяє стародубівському полковникові Михайлові Миклашевському побудувати дві рудні. Універсалом Івана Мазепи від 26 березня 1701 року архієпископові чернігівському і новгородському у посесію надано Неданчицьку рудню.

До цього жоден гетьман фактично не опікувався розвитком видобувної галузі та промисловості.

Не забував Мазепа про освіту, культуру та релігію. Сам гетьман був активним меценатом культурного будівництва в Україні. Найбільш вражає в часи Мазепи розвиток образотворчого мистецтва, головно архітектури. У добу Мазепи відроджується Київ як духовий центр України. Мазепинська доба створила свій власний стиль: виявився в образотворчому мистецтві, літературі, цілому культурному житті гетьманської України. Це було українське бароко — близький родич західноєвропейського — глибоко національний стиль, який мав своє найвище завершення в часи Мазепи.

За кошти гетьмана було споруджено Хрестовоздвиженський собор Полтавського Хрестовоздвиженського монастиря (1689—1709). Це одна з найбільш відомих архітектурних пам’яток міста.

Крестовоздвиженский монастырь Полтава

Загалом можна багато розписувати про діяльність Мазепи, як гетьмана, дискутувати про Полтавську битву, але все ж висновок напрошується такий: Іван Степанович Мазепа-Колединський є нашим історичним діячем, політиком, державником, будівником. Кожна держава, кожна нація пише свою історію, і тому важливо мати своїх лідерів.

Мазепа

Можна кричати, що Мазепа зрадник. Але кого він зрадив? Петра І. Добре, нехай навіть так. Але чи не по-барабану нам на того Петра І. Якби Янукович зрадив Путіна у 2013 році, і підписав угоду про асоціацію з ЄС, то думаю, всі б йому тільки поаплодували.

Тож у випадку з Мазепою, може сказати, що це не переписування історії, це тільки написання нашої власної історії. Бо Мазепа – наш, Калінін – ні. Які ще потрібні логічні докази?

Інфографіка – Катерина Кисла

Залишити відповідь
Коментувати

4 Коментарі

Я дуже поважаю Україну, але Мазепа вчинил на той моент не правильно!Він захищав тільки свої інтерси й не6 більше! А зараз всі історкии на нього моляться, ніби то він від Росії відмовився! НІ! Він просто вчинив як було вигідно лише ЙОМУ

2016-06-10
Дядько
Відповіcти
0

Нічого ти не шариш!

2016-06-11
Тьотька
0

По-моему все давно поняли что хотел и чего добивался Мазепа и я сомневаюсь что его кто-то до сих пор считает предателем

2016-06-10
Андреевна
Відповіcти
0

Вот если бы власть так объясняла, как это журналисты делают. Очень удобно и познавательно – графика просто отличная, автор молодец

2016-06-10
Иван
Відповіcти
0

Останні новини:

Читайте також: