Хай прибуде з вами «Wikipedia». Навіщо владі розвивати українську версію ресурсу

1

Днями на сайті Уряду з’явилася новина про те, що прем’єр-міністр України Володимир Гройсман дав розпорядження підтримати пропозиції громадськості, спрямовані на розвиток україномовного розділу «Wikipedia». Крім того він доручив органам виконавчої влади сприяти їх реалізації в 2017 році.

Ми вирішили розібратися в ситуації, і з’ясувати, чому влада лишень зараз звернула увагу на підтримку найпопулярнішою онлайн-енциклопедії, коли український розділ є один з найбільш рейтингових у світі та містить більше 670 тисяч статей.

Хай прибуде з вами "Wikipedia". Навіщо владі розвивати українську версію ресурсу

Хай прибуде з вами «Wikipedia». Навіщо владі розвивати українську версію ресурсу. Ілюстрація: Рузанна Давітян

Зокрема, громадськість запропонувала Гройсману внести зміни до навчальних програм з інформатики, географії, історії та літератури для учнів старших класів щодо використання україномовного розділу «Wikipedia». Крім того, пропонується надати можливість студентам готувати матеріали для «Wikipedia».

Також анонсується те, що влада хоче сприяти проведенню української частини міжнародного конкурсу «Вікі любить пам’ятки», і за одно – підтримати проведення конкурсу з розміщення наукових робіт в українському розділі «Вікіпедії».

Інфографіка: zbruc.eu

Інфографіка: zbruc.eu

Загалом же, у цих повідомленнях від Уряду ніякої конкретики не видно. Чому? По-перше немає чітких пропозицій з приводу того, які зміни вносити до шкільних навчальних програм, і як ці зміни будуть пов’язані з «Wikipedia». Ну добре, спишемо це на те, що потрібен час для обговорень, роботи, воля Міністерства і таке інше.

По-друге, трохи незрозуміло звучить теза «надати можливість студентам для підготовки матеріалів для «Вікіпедії». І без цієї можливості, яку хоче запропонувати влада, кожен українець може готувати статті для «Вікіпедії», редагувати їх, аналізувати і викладати в мережу. Приміром, герой Майдану Ігор Костенко був активним дописувачем та популяризатором Вікіпедії. За два з половиною роки він створив понад 280 статей, здійснив понад 1600 редагувань. Крім того, Ігор брав активну участь у просуванні Вікіпедії в соціальних мережах, через які намагався залучити нових дописувачів.

Костенко

Можливо влада планує створити спеціальну інституцію, яка буде за гроші писати матеріали, перевіряти вже наявні статті. Тоді це інша розмова, але постає питання доцільності: хто платитиме дописувачам, або як знайти відповідні механізми монетизації?

Інфографіка: zbruc.eu

Інфографіка: zbruc.eu

Третє. Конкурс з розміщення наукових робіт в українському розділі «Wikipedia» — на перший погляд виглядає привабливо, але у підсумку питання – чому влада взялася за «Вікіпедію»?

Свої думки з цього приводу висловив історик та дописувач «Вікіпедії» Вадим Назаренко:

— Ініціативи прем’єра щодо розвитку «Вікіпедії» можна тільки вітати. Проте я не впевнений, що все вдасться втілити в життя, тим паче через адміністративні заходи. Кілька років тому була ініціатива, щоб студенти вузів писали статті для електронної енциклопедії в рамках самостійної роботи під час навчання, однак значних результатів це не дало. Я, звичайно, лише вітаю, що збільшиться кількість авторів у Вікіпедії, однак кількість не означає якості. Чи всі учні або студенти можуть написати ґрунтовну тематичну статтю? Чи будуть це контролювати їхні вчителі та викладачі? Чи не буде все це зроблено «для галочки»: щось там написали і відзвітували? Взагалі, дивно, що про Вікіпедію чиновники згадали лише сьогодні, коли там уже більше 670 тис. статей. Закон про свободу панорами досі не прийнято. Сподіваюся, що хоч цю ініціативу невдовзі вдасться втілити в життя, — говорить пан Вадим.

Вадим Назаренко

Вадим Назаренко за трибуною у Полтавському Краєзнавчому музеї

Стосовно конкурсу, то Вадим Назаренко вважає, що «Вікіпедія» – це енциклопедія, а тому і статті в ній мають бути відповідного характеру.

— Існує практика оцінки статей. Найкращими вважаються ті, які отримали статус вибраних і добрих статей. Звичайно, можна провести конкурс серед учнів та студентів подібний до «Вікі любить пам’ятки», щоб посприяти популяризації Вікіпедії. Зрештою, серед авторів Вікіпедії багато учнів та студентів (я сам став автором в студентські роки). Є автори, які пишуть дуже хороші статті, а є і не дуже. Існує проблема якості написаного матеріалу, — говорить історик.

На думку Вадима Назаренка, «Wikipedia» – один із найпопулярніших ресурсів.

Коли ви намагатиметеся знайти якусь довідку чи статтю по певній темі, то пошукові системи зазвичай будуть видавати перше посилання саме не цю енциклопедію.

— Знаю, що школярі і студенти активно використовують статті у Вікіпедії під час навчання. Пам’ятаю як мої знайомі навіть писали деякі шпаргалки по історії саме на основі матеріалів Вікіпедії. Під час моєї викладацької практики були випадки, коли студенти намагалися дослівно цитувати статті із Вікіпедії. Звичайно, добре, що учні та студенти читають інтернет-енциклопедію. Але для багатьох вона стала ледь не підручником «з усього». Люди перестають ходити до бібліотек, читати спеціалізовану літературу. Також існує і певна недовіра до текстів написаного. Цьому сприяють неякісні статті, у яких може були неточна або й неправдива інформація. Тому не дивно, що багатьом темам люди обирають прочитання відповідних статей в іншомовних Вікіпедіях, насамперед російській, — додає науковець.

Історик вважає, що для багатьох учнів Вікіпедія вже і є ресурсом для підготовки в рамках шкільного курсу з історії. Це добре, що учні читають статті в енциклопедії, але все ж не слід забувати, що це енциклопедичний стиль – дуже лаконічний, тому стаття у Вікіпедії – це такий собі необхідний мінімум, і щоб дізнатися більше, то треба іти до бібліотеки чи шукати в мережі відповідну літературу.

— При цьому зауважу, що в багатьох сільських школах і бібліотеках, де існує проблема із новими книгами (коли бібліотеках переважають мемуари радянських генералів і письменників-соцреалістів), доступ до інтернету, а отже і можливість читати статті у Вікіпедії є дуже важливими. В рамках Вікіпедії існують також проекти, як от наприклад, «Вікіджерела». Там розміщують твори письменників і праці дослідників. Це дає змогу значно поглибити свої знання, сидячи за комп’ютером або читаючи з планшета чи телефону.

Але чому влада взялася за «Вікіпедію» тільки зараз, коли вона є таким популярним ресурсом і налічує більше ніж пів мільйона статей. У Вадима Назаренка такі думки з цього приводу:

— Можливо влада нарешті таки звернула увагу на інформаційну політику. Як не як, а «Вікіпедія» — один із ресурсів, який найчастіше читають, коли хочуть дізнатися якусь інформацію, наприклад з історії. Так як у нас менше статей, ніж в російській, а також якість багатьох матеріалів не дуже, то багато хто починає читати саме російськомовний варіант. А тексти , насамперед серед гуманітарних дисциплін як от історія, іноді можуть відрізнятися. У «Вікіпедії» також існує проблема такого собі вандалізму, коли в статтях свідомо пишуть неправду.

w 6

Як приклад можна згадати так звану «справу Вощевсього». У 2014 році «Українська правда» писала, що в офіційній біографії кандидата на пост віце-прем’єра від Радикальної партії Валерія Вощевського було написано, що на нього була відкрита кримінальна справа за спробу вкрасти «Шляхове ремонтно-будівельне управління №100».

Тоді Вощевський заявляв, що «жодного випадку» в його житті, «який би можна було охарактеризувати як спробу вкрасти, не було» і ця ситуація — це провокація.

Згодом стало відомо, що конфуз стався через те, що при підготовці біографії використали матеріал з відкритої електронної енциклопедії «Вікіпедія».

Про це написано в біографії, яку роздали депутатам у Верховній Раді.

Довідково: Українська Вікіпедія — україномовний розділ Вікіпедії — багатомовного інтернет-проекту зі створення вікі-енциклопедії, яку може редагувати кожний охочий користувач інтернету.

На цей час кількість статей української Вікіпедії становить 674 797 — за цим показником вона перебуває на 16-му місці серед усіх мовних розділів, на 11-му місці серед європейських вікіпедій та на 3-му місці серед вікіпедій слов’янськими мовами.

Українська Вікіпедія станом на 22 січня 2017 року має 343 443 зареєстрованих користувачів, 42 адміністраторів. Загальна кількість сторінок в українській Вікіпедії — 2 028 848, редагувань — 19 772 840, завантажених файлів — 84 750. Глибина (рівень розвитку мовного розділу) української Вікіпедії середня і становить 39.2 пунктів.

21 февраля 2019
20 февраля 2019