Гранти в Україні: гроші на вирішення конкретних проблем

За рахунок грантових коштів в Україні лікують від туберкульозу, ВІЛ/СНІДу та гепатитів В і С, допомагають переселенцям з тимчасово окупованих територій облаштувати життя на новому місці, будують водогони у селах, де не було доступу до питної води, проводять заходи з енергоефективності в багатоквартирних будинках, школах і лікарнях та навіть долають корупцію.

Щороку в Україні діагностують 30 000 нових випадків захворювання на туберкульоз, у тому числі мультирезистентний, який найважче піддається лікуванню. Нині це – одна з найпоширеніших та найнебезпечніших хвороб в Україні. Коштів з державного бюджету не вистачає ні на повноцінне лікування (сягає 10 000 грн. на день), ні на забезпечення сучасного рівня діагностики.

– У 2016 р. з державного бюджету на закупівлю протитуберкульозних ліків було виділено 229 128 тис. грн. Ще 410 799 тис. грн. виділено Глобальним фондом для боротьби зі СНІДом, туберкульозом та малярією, — розказала в інтерв’ю колишній заступник міністра охорони здоров’я Оксана Сивак.

Діагностика туберкульозу

Діагностика туберкульозу

Стратегія сталої відповіді на епідемії туберкульозу та ВІЛ/СНІДу, розроблена на виконання спеціальної умови грантових угод на 2015–2017 рр. з Глобальним фондом для боротьби зі СНІДом, туберкульозом та малярією, передбачає отримання Україною безповоротної фінансової допомоги в розмірі майже 134 млн дол. США. Ще майже 120 млн дол. додаткової безповоротної фінансової допомоги у 2018–2020 рр. наша держава отримає, щоб забезпечити життєздатність медичних та соціальних послуг у сфері протидії туберкульозу та ВІЛ-інфекції/СНІДу в умовах переходу з 2017 р. від донорського фінансування до такого, що здійснюватиметься за рахунок бюджетних коштів. Ситуація із лікуванням ВІЛ/СНІДу та гепатитів В і С в Україні виглядає приблизно так само.

Експрес-тест на ВІЛ

Експрес-тест на ВІЛ

Велике просвітництво

Утім, гранти дають не лише на лікування небезпечних хвороб. Міжнародні інституції фінансують також програми, які покликані інформувати про конкретну проблему та шляхи її вирішення. Що креативніше та зрозуміліше для широкого загалу це пропонують робити, то більше шансів отримати кошти. Так, створення вистави «Оскар і Рожева Пані» – ініційованого акторкою Ірмою Вітовською-Ванца арт-проекту, який розповідає про проблему дитячого паліативу та збирає кошти на фінансування онкологічних відділень у різних містах України – три роки тому профінансував Міжнародний Фонд «Відродження». Якраз з метою розказати, зокрема, про проблему дитячого паліативного знеболення. За рік спектакль вийшов на самоокупність, однак свою соціальну місію продовжує здійснювати.

Оскар і Рожева Пані

Оскар і Рожева Пані

Наприкінці травня у Полтаві розпочав роботу проект «Лідери місцевих змін». У цій «школі» громадських активістів навчали ефективно взаємодіяти з місцевою владою, писати проекти, які дійсно потрібні громаді, придатні до реалізації і можуть отримати грантові кошти. Проект «лідери місцевих змін» – теж грантовий. Його підтримують Інститут Лідерства та Управління Українського Католицького Університету та Фундація Чарльза Стюарта Мотта (приватний фонд, США).

– У місті є активна частина громади, яка хоче і може вчитися, і долучати до цього свої ресурси, хоче вчитися шукати ці ресурси. Тобто, люди приходять до нас, і потім ми починаємо під їхні проекти адаптувати навчальну програму. Специфіка школи полягає в тому, що ми об’єднуємо і представників влади, і представників громади, бо система сама себе не змінить, а створювати альтернативу: держава в державі – теж не є виходом. Тому завдання школи на певний час також у тому, щоб об’єднувати тих, хто, можливо, косо на початку дивиться один на одного. Є певне упередження щодо того, хто такі держслужбовці, чим вони займаються, чи хто такі «городские сумасшедшие» – так часто називають активістів, – розказала «Громадському радіо» Вікторія Мришук, керівниця Школи державного управління, яка, власне, і реалізує проект.

Батьківський проект з контролю за станом дитячих майданчиків почали реалізовувати під час "Школи лідерів місцевих змін"

Батьківський проект з контролю за станом дитячих майданчиків почали реалізовувати під час «Школи лідерів місцевих змін»

А Європейський фонд підтримки демократії, SIDA (посольство Швеції в Україні) та Фонд сприяння демократії від посольства США в Україні надають допомогу громадським організаціям, неформальним платформам та активістам, діяльність яких спрямована на розвиток демократичного громадянського суспільства та боротьбу з корупцією. Завдяки таким коштам в Україні працюють експерти Реанімаційного пакету реформ, ГО «Центр UA», Центр політичних студій та аналітики «Ейдос» і багато інших, які допомагають змінювати українське законодавство, реформувати медицину, освіту і виборчий процес. Відома на всю Україну система проведення публічних закупівель «Prozorro», яка допомагає неабияк економити бюджет і контролювати виправданість витрат із нього, навряд чи з’явилась би «на світ» без грантової допомоги

Прозорро

Прозорро

Посилення активності громад

Існують грантові проекти, які діють лише на основі співфінансування. Як правило, у таких частину коштів надає грантодавець, а інша частина – з бюджету села або міста та безпосередньо від громади, тобто, фактично, напряму з кишень людей, які потім користуватимуться отриманими благами. До таких, наприклад, належить «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду» – багаторічний проект перетворень у селах та невеликих містах Полтавщини, який частково фінансує Європейський Союз. Причому, частина фінансування від основного донора складає 50%-75%. 20-30% коштів на реалізацію обраного учасниками програми проекту виділяють з місцевого бюджету. І ще 5% безпосередньо додають місцеві мешканці. Здебільшого проекти стосуються благоустрою, як то: облаштування освітлення у населеному пункті, будівництва чи ремонту водогону, заходи з енергозбереження та енергоефективності на спільних об’єктах (лікарня, школа, будинок зі створеним ОСББ і т.ін.) тощо.

– Соціальна складова проекту полягає у мобілізації громади для вирішення спільних проблем. Нас довгий час привчали до думки, що все буде так, як вирішать десь нагорі, і від «маленької людини» нічого не залежить. Насправді це не так. Зміни у країні починаються зі змін на місцях, із включеності у цей процес людей. І проект сталого розвитку громад допомагає усвідомити це, – каже Віталіна Старчик, представниця проекту на Полтавщині.

Енергоощадне вуличне освітлення

Енергоощадне вуличне освітлення

В області реалізовано вже 31 місцевий проект. Серед успішних кейсів – реконструкція будинку культури у с.Велика Круча. З напівзакинутої, столітньої споруди з пічним опаленням, дерев’яними розсохлими вікнами та шиферним дахом, що постійно протікав, зробили сучасний Центр громади: замінили покрівлю, переробили внутрішню електромережу, поставили енергозберігаючий електричний котел і т.ін. Тепер у Центрі працюють дитячі гуртки та самодіяльний хор, люди приходять туди і просто поспілкуватися. Але головне, люди зрозуміли, наскільки сильно вони самі здатні впливати на комфортність свого життя.

Гроші для власної справи

Не лише громадську діяльність, а й власний бізнес-проект можуть профінансувати із грантових коштів. Особливо, якщо мова йде про соціальне підприємництво. Його основна мета – не отримання прибутку, а працевлаштування та адаптація соціально незахищених верств населення, наприклад, внутрішньо переміщених осіб, людей, які мають судимість або особливі потреби і т.ін. Або ж якщо запропонована бізнес-ідея здатна вирішити проблему з працевлаштуванням у конкретному населеному пункті чи позитивно вплинути на розвиток регіону.

Прикладом соціального підприємництва може бути діяльність Юлії Кабушко з Пирятина. Вона ініціювала проект «ДоброДій», мета якого – професійно навчити декоративно-ужитковому мистецтву жінок із вразливих категорій у Пирятинському районі, облаштувати робочі місця для них і допомогти збільшити свій дохід.

– Дати не рибу, а вудку, – говорить ініціаторка проекту. Зараз уже створено веб-ресурс «Соціальне підприємництво Пирятина», до проектів залучають громаду та шукають грантові кошти. – П’ять жінок із соціально вразливої категорії населення вже взяли участь у майстер-класах, після чого виготовили власну продукцію та отримали дохід у розмірі 900 гривень від соціального підприємництва. Найближчою подією проекту стане підготовка сувенірної продукції до Нового року та Різдва. Виручені кошти команда планує вкласти в інші соціальні проекти.

Переселенка з Алчевська - у власній теплиці, де вирощує зелень

Переселенка з Алчевська – у власній теплиці, де вирощує зелень

Багато організацій надають гранти на розвиток бізнесу. Особливо активно – ООН, ЮНЕСКО, USAID та ЄС, Швейцарська агенція розвитку та співробітництва (SDC), WNISEF, CIPE (Центр міжнародного приватного підприємництва), Глобальний Інноваційний Фонд (GIF), Global Technology Foundation, IREX (Рада міжнародних наукових досліджень та обмінів). Також це роблять окремі держави – США, Голландія, Норвегія, Фінляндія.

Пропонуючи свій проект, ставку потрібно робити не на оригінальність і незвичність, а саме на його реалістичність і відповідність основним пріоритетам донора. Обов’язково треба чітко дотримуватися термінів фінансової звітності, довести свою можливість співфінансувати проект та взагалі показати серйозність намірів.

Легше отримати грант на оренду приміщення, придбання сировини та матеріалів, хоча багато з зарубіжних фондів можуть фінансувати і виплату зарплати. Більшість фондів готові профінансувати інновації в галузі економіки і бізнесу, екології, демократії, культури та суспільства, соціального підприємництва. В принципі, у більшості розвинених держав гранти на розвиток бізнесу здебільшого надає рідна держава, але в Україні це наразі мало де працює.

Хто і навіщо?

Окрім приватних фондів, наприклад, вже згадуваних тут МФ «Відродження», який фінансується Дж.Соросом, або Фундації Чарльза Стюарта Мотта, велику частину коштів надають через фонди, підтримувані Євросоюзом, ООН, Світовим банком та іншими державними або міждержавними інституціями. У багатьох країнах саме з державного або місцевих бюджетів фінансуються проекти громадян та громадських організацій. Однак поки що не у нас.

Грант – це безповоротна допомога. Адже гранти від позичок відрізняються тим, що ці кошти не потрібно повертати. Саме цим – якимись захмарними боргами на довгі десятиліття – противники грантової діяльності залякують тих, хто намагається скористатися цим видом фінансування. Однак, насправді, при належній фінансовій звітності та виконанні взятих на себе зобов’язань, ніякої «кабали» не виникає.

Гранти

Гранти

Навіщо міжнародні фонди дають гроші Україні?

Якщо не будувати коспірологічні «теорії змови», то таку діяльність урядів інших країн можна легко пояснити звичайною логікою, здоровим глуздом та турботою про своїх громадян.

  1. Захист від інфекцій. Бетонна стіна давно впала, залізна завіса проржавіла та розсипалася в друзьки. Люди мігрують із країни в країну та з континента на континент постійно, за лічені години долаючи сотні і тисячі кілометрів. І європейські країни, і США, й інші бояться неконтрольованих інфекцій, які поширюються в країнах з недостатньо розвиненою медициною. Звідси – грантові програми на лікування ВІЛ/СНІДу, гепатитів В і С, туберкульозу, підтримка вакцинації та заходів з профілактики, пропаганда здорового способу життя.
  2. Боротьба з нелегальною міграцією. Що більше в країні нелегальних мігрантів, то більша кількість правопорушень (через незнання законів), кримінальних злочинів та соціально незахищених громадян. А отже, і більші видатки на соціальну допомогу та адаптацію. Краще запобігти, ніж потім долати наслідки. Звідси – гранти на боротьбу з торгівлею людьми, наприклад, або гроші для облаштування внутрішньо переміщених осіб – як запорука того, що люди, вже й так позбавлені рідної домівки, принаймні, залишаться у своїй країні. Адже витрати на їхню адаптацію десь у європейській країні – набагато більші, ніж на Батьківщині.
  3. Боротьба з безробіттям. Це явище існує і в країнах Європи, і в Північній Америці – саме туди найчастіше намагаються потрапити наші співвітчизники, які мають бажання заробити. Висококваліфікованих спеціалістів – IT-шників, медиків, генетиків, мікробіологів, фізиків – тамтешні роботодавці запрошують з великою охотою. Однак, низькокваліфікована праця не надто затребувана. Міжнародні фонди готові, хоч і не масово, фінансувати розвиток підприємництва і появу робочих місць в Україні, аби тільки не збільшувати навантаження на бюджети своїх країн. А у разі появи великої кількості низькокваліфікованих працівників-мігрантів, які не зможуть знайти собі роботу, та їхніх сімей, таке навантаження обов’язково зросте. Соціальна допомога, соціальна медицина, соціальна освіта – зазвичай людей все-таки не позбавляють найнеобхіднішого.
  4. Партнер, якому можна довіряти. Нікому не подобається мати у себе під боком небезпечного сусіда. Економічно нестабільні країни, з високим ризиком страйків, бунтів, збройних повстань та навіть війн, країни з тоталітарним режимом правління в очах світової спільноти належать саме до таких. Україна – частина Європи, і що швидше вона розвиватиметься економічно і демократично, то спокійнішою, передбачуванішою вважатиметься серед західних партнерів. Звідси – щедрі гранти на розвиток демократії, боротьбу з корупцією, на тематичні інформаційні кампанії і політичну освіту громадян, підтримка інституцій, які готові змінювати державу у проєвропейському напрямку.
Залишити відповідь
Коментувати

2 Коментарі

Это логично что Европа не хочет к себе присоединять слабую страну, им необходимо развивать ее перед тем как это сделать. Так было и с Польшей и с Болгарией во всем мире так происходит.

2017-10-20
Валерий
Відповіcти
0

Дивина та й годі. Виходить, що власній владі ми не потрібні а іноземці виділяють кошти на наш розвиток.

2017-10-19
Анна
Відповіcти
0

Останні новини:

Читайте також: