Георгіївська стрічка. Символ у Російській імперії, у фашистів та комуністів

0

Георгіївська стрічка. Носиш її – плати штраф. Такий закон 16 травня 2017 року прийняла Верховна Рада України. Звідки узявся цей знак? Хто та навіщо його придумав? Чому чорно-жовтий (помаранчевий) смугастий символ використовували бійці мільйонної Російської визвольної армії, які воювали на боці Гітлера у час Другої світової…

Факти про орден св.Георгія та стрічку

Георгій (Юрій) – жертва антихристиянських репресій

Катерина ІІ хотіла впровадити орден, чисто за військові заслуги, ну і звісно – назвати його своїм ім’ям. Та нагорода в честь Катерини, і не простої, а святої, вже існувала в імперії. Ще у 1713 році Петро І впровадив таку почесть аби нагороджувати високоповажних дам, які любили вітчизну і щось для того корисне робили. Тож Катя ІІ заснувала орден Святого Георгія.

І що ж то за чувак такий, цей Георгій, думали в Петербурзі. А виявляється, що культ сього святого на Русь прийшов у час київського князя Ярослава Мудрого – тестя і свата всієї Європи.

У 1036 році, коли Мудрий вщент розгромив клятих печенігів, він подумав: «засную я монастир  на честь свого християнського покровителя, який поміг мені у бою».

Церковні легенди розповідають, що жив собі у Римській імперії часів Діоклетіана воєначальник Георгій (Юрій). Говорять, що він творив чудеса. Одним з найвідоміших посмертних чудес  Георгія є вбивство списом змія (дракона), який гвалтував землю одного язичницького царя в Бейруті. Коли треба було віддати на поталу чудовиську дочку правителя, з’явився Георгій на коні й пробив змія списом. Місцеві жителі сказали, що Георгій нереально крутий і стали християнами.

Святий Георгій

Загалом же він був файним полководцем, здобував перемоги, мав медалі та почесті. А ще він сповідував християнство. Римський імператор не любив християн і в один момент почав репресії проти всіх, хто вірував у воскресіння Ісуса. Георгій сказав, що відмовляється від усієї тієї римської слави, бо віра христова йому дорожча. Імператор довго не думав і вбив Георгія.

І став Георгій святим. І любили його у Київській Русі. І прийшла ця любов до Катерини ІІ. Вирішила вона нагороджувати найхоробріших вояків орденом Святого Георгія. 26 листопада (7 грудня) 1769 року  – день народження сієї медалі й стрічки.

Стрічка та Орден за військові заслуги Російської імперії

Сам же Орден придумали для:

 …заохочення вірності, хоробрості і розсудливості на благо Російської імперії, проявлені в мужніх вчинках або мудрих радах..

Георгіївська стрічка доповнювала орден. Нагорода присуджувалася залежно від класу кавалера: або в петлиці, або на шиї, або через праве плече. Орденський статут 1769 містив такий опис стрічки:

Стрічка шовкова при трьох чорних і двох жовтих смугах.

Однак на практиці більше використовувався не жовтий, а помаранчевий колір. Як говорить нам наука геральдика, ці два кольори – варіанти золотого.

Георгіївські символи

Статут 1913 року говорив:

Стрічка при трьох чорних і двох помаранчевих смугах, що носиться через плече.

У 1807 році  вигадали «Георгіївський хрест» –  спеціальна, до ордену Св. Георгія нагорода в Російської Імператорської Армії. Це була відзнака Військового ордена, яка стала вищою нагородою для солдатів і унтер-офіцерів за бойові заслуги і за хоробрість, проявлену проти ворога.

У 1914 році Георгіївська стрічка навіть стала самостійною нагородою. Російський генерал Олександр Лукомський так активно захопився мобілізацією простих смертних до царського війська, що в рази перевиконав усі мислимі й немислимі плани. Оскільки орден св. Георгія за мобілізацію дати не могли, то запальному генералу просто дали стрічку.

Серед українців, які нагороджені орденом та стрічкою – Аверкій Гончаренко. Цей той самий Аверкій, який командував студентами у бою під Крутами, а потім – працював політруком дивізії СС Галичина. Він мав Георгіївський хрест 4 ступеня.

У монархістів, нацистів та комуністів

Після Лютневої революції 1917 року головнокомандувач російських військ Олексій Брусилов дозволив давати нагороду простим смертним солдатам, які відзначилися у бою.

Власівці

Коли більшовики прийшли до влади, цей символ заборонили. Але це не спинило вояків Білої Гвардії, які мріяли про воскресіння монархії. Георгіївські символи активно котирувалися серед солдатів добровольчої армії Денікіна.

Після поразки Білого руху ці символи використовувалися в атрибутах  емігрантських організацій: це була Російська фашистська партія, Російська загально-військова спілка. Тож дуже дивно виглядає, коли бійці за «русскій мір», борючись проти «українських фашистів», користуються символом, що мали за честь носити самі ж російські фашисти. Цим символом користувалися також і так звані “власівці” – вояки бійці мільйонної Російської визвольної армії, які воювали на боці Гітлера в час Другої світової…

Георгіївська стрічка не дуже котирувалася у СРСР. До  1943 року вона не використовувалася, бо це мався ворожий символ фашистів та імперіалістів. Але треба ж було підіймати патріотичний дух у радянських солдат. Саме тому такий атрибут був інкорпорований до радянського Ордена Слави.

Є теза, що радянська «гвардійська стрічка» не має жодного стосунку до «георгіївської стрічки» як монархічного символу Російської імперії. Вважається, що це самостійний атрибут, який символізує небачену відданість радянської гвардії, про яку прийнято говорити «Гвардія вмирає, але не здається». Сучасна російська агітація все ж таки говорить, що «гвардійська стрічка» в СРСР – то є продовження традицій георгіївської стрічки імперії.

Науковці пишуть, що поява Георгіївської стрічки у СРСР – як знак реставрації у Червоній армії «імперських» символів, коли у 1943 році повернулися погони і колишні військові звання.

Інфографіка: Рузанна Давітян 

Коментувати

15 грудня 2017