Генпрокуратура та НАБУ проти нардепів. Аналіз «справи Дейдея» та думки експертів

2

Чому Генеральна прокуратура почала активну роботу по розслідуванні корупційних діянь нардепів та хоче позбавити шістьох обранців недоторканості? Експерти та провідні журналісти говорять, що очільнику ГПУ Юрію Луценку потрібно бути у публічному медіа просторі. Та можливо розкручування «справи Дейдея» – це підготовка до більш гучних розслідувань проти політичних «важковаговиків».

Генпрокуратура та НАБУ проти нардепів. Аналіз «справи Дейдея» та думки експертів. На зображенні Олесь Довгий та Євген Дейдей. Фото: rbc.ua

Генпрокуратура та НАБУ проти нардепів. Аналіз «справи Дейдея» та думки експертів. На зображенні Олесь Довгий та Євген Дейдей. Фото: rbc.ua

Цього тижня Генеральний прокурор Юрій Луценко заявив, що має достатньо доказів для зняття недоторканності з шістьох народних депутатів. Зокрема також ішлося і про Євгена Дейдея. Проти нього слідство розпочалося ще у листопаді 2016 року.

Юрій Луценко

Юрій Луценко

НАБУ проаналізувало електронні декларації депутата та встановило, що Євген Дейдей у 2015-2016 роках придбав нерухомість і транспорт. Вартість придбань перевищує його офіційні доходи та статки членів його родини.

 – Зокрема, згідно з інформацією, отриманою від Державної фіскальної служби, сукупний дохід Євгена Дейдея за період з 01.06.2009 по 31.12.2016 склав 241 тис. грн. Його дружина за період з 14.09.2007 по 31.12.2016 отримала сукупний дохід в розмірі 1 млн 198 тис. грн. Таким чином, документально підтверджений сукупний дохід подружжя Дейдеїв за період з 14.09.2007 по 31.12.2016 склав 1 млн 440 тис. грн.

Однак це не завадило народному депутатові та його дружині у період 2015-2016 рр набути у спільну сумісну власність лише офіційно підтверджених активів на суму 6 млн 133 тис. грн., що більш ніж у 4 рази перевищує сукупний дохід сім’ї за весь період отримання доходів, -пишуть детективи НАБУ.

Крім Дейдея, до Верховної Ради надійшли подання на зняття недоторканності з п’яти обранців: Андрія Лозового (фракція Радикальної партії), Олеся Довгого (група «Воля народу»), Максима Полякова (обидва – фракція “Народний фронт”) і Борислава Розенблата (фракція «Блок Петра Порошенка»).

У той же час, сам Євген Дейдей зазначив, що ці гроші він позичив у бізнесмена Ігоря Лінчевського, який також є членом партії «Народний Фронт».

Комітет Верховної Ради з питань регламенту на засіданні в понеділок, 3 липня, визнав необґрунтованим і невмотивованим подання генерального прокуратора України про надання парламентом згоди на притягнення до кримінальної відповідальності народного депутата Євгена Дейдея.

Інфографіка НАБУ

На думку керівника комітету Ради з питань регламенту Павла Пинзеника це подання є недостатнім, бо не містить конкретних фактів. Висновки слідства, як вважає Пинзеник, базуються на припущеннях. Плюс, законність отримання доказів є сумнівною.

У НАБУ вважають, що цих доказів достатньо для зняття депутатської недоторканості.

 – Наголошуємо, уся доказова база, здобута детективами НАБУ у законний спосіб під процесуальним керівництвом прокурорів САП, є цілком достатньою для прийняття рішення про зняття з парламентаря депутатської недоторканості. Позбавлення імунітету є необхідною умовою для продовження  досудового розслідування фактів незаконного збагачення Євгена Дейдея — вже у статусі підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368-2 Кримінального кодексу України («Незаконне збагачення»), – повідомляють у НАБУ.

На цю ситуацію звернув увагу журналіст телеканалу «ЗІК» Павло Кругляковський. Він зауважив, що подання у справі Дейдея Генпрокуратура підготувала слабко у мотивувальній частині:

 – Як це можна пояснити? Невже у Юрія Віталійовича (Луценка – ред.) немає можливості найняти кваліфікованих юристів, коли у нього немає відповідної освіти, щоби адекватно прописати ці документи.

Журналіст-розслідувач каналу «112» Сергій Щербина зауважив, що це вже не вперше, коли Генпрокуратура під керівництвом Луценка подає такі докази:

 – Це вже не перший раз. Давайте згадаємо, як Луценко вносив подання на Вадима Новинського. Мені здається, що Юрія Віталійовича у цій справі цікавить результат. Йому важливий процес. Маю відчуття, що ми спостерігаємо останні місяці Юрія Віталія на посту Генерального прокурора України, – вважає Щербина.

Політичний та економічний експерт Борис Кушнірук у коментарі для видання «Трибуна» висловив думку, що у суспільстві є запит на антикорупційні теми, тому лідер Генпрокуратури користується цим і намагається не випасти з інформаційного поля:

  – Якщо сказати, що Луценко хоче показати свою неупередженість та активність, то це правда. Але це ще й відображення певного суспільного попиту на перевірки проти всіх депутатів та високопосадовців.

З іншого боку – йде мова про те, що у цьому зацікавлений Президент Порошенко. Але логіка говорить про те, що главі держави потрібна стабільність. А для цього важливо, щоби депутати ходили на засідання, голосували. Я не бачу припущення, що за цим стоїть тиск з боку Адміністрації Президента, – говорить пан Борис.

На думку аналітика, Луценко намагається продемонструвати суспільству свою ефективність. Тому таких антикорупційних розслідувань та подань з часом може бути більше і більше.

 – Можливо Луценко готується до більш серйозних справ і зараз відпрацьовує все на депутатах. Коди він отримає досвід у таких справах, то потім йому буде простіше наїжджати на політичних важковаговиків, – міркує Борис Кушнірук.

Борис Кушнірук

Борис Кушнірук

5 липня Парламентський комітет із питань регламенту та організації роботи Верховної Ради відхилив схоже подання ГПУ стосовно депутата від фракції Радикальної партії Андрія Лозового.

У висновку комітету сказано, що Генпрокуратура погано обґрунтувала докази проти Лозового. Його звинувачують в ухиленні від сплати податків.

На думку депутатів, у поданні генпрокурора розмито вказана суть звинувачень.

Раніше Луценко заявляв, що справа проти Лозового закриється, коли  депутат сплатить 1,8 мільйонів гривень податків.

12 листопада 2018