Діти капітана Навального. Лідери й сірі кардинали російських протестів та егалітарна молодь із соціальних мереж

0

У Росії повстають ті, чий голос не чують, ті, кого влада ігнорує. Сто років тому з транспарантами проти імперського режиму вийшли робітники та робітниці, яких не хотів почути Цар. А вони вимагали  простих речей – дешевого хлібу та миру. У 2017 році з ватманами, гумовими каченятами протестують школярі та студенти. Їм обридла ця  брехня – корупція, уроки патріотизму в школі, нафталінові вчительки, які славлять Путіна, а також байки про Крим, Донбас та Сирію. Але варто пам’ятати: молодь бунтувала завжди – стиляги, хіпі, панки, ультрас та різні неформали останні пів століття регулярно протестують проти всього поганого, за все хороше.

Діти капітана Навального. Лідери й сірі кардинали російських протестів та егалітарна молодь із соціальних мереж

Діти капітана Навального. Лідери й сірі кардинали російських протестів та егалітарна молодь із соціальних мереж

 

Обережно, діти!

 

Всі знають про дорожній знак «Обережно, діти!», який зазвичай розміщують біля шкіл, аби автомобілі зменшували швидкість та не наражали на небезпечну ДТП і себе, і чужих-своїх дітей. Уявімо, що російська влада – це водій швидкісної іномарки, яка мчить автобаном політики, і збиває дітей…Ні, не фізично. Збиває своєю байдужістю та ігнором, відбираючи право на майбутнє. У цих дітей просто немає майбутнього. Вони, як означив  британський економіст Ґай Стендінґ, прекаріат – соціальний клас, без гарантій на працевлаштування, медичне обслуговування, кар’єрне зростання – майбутнє. Чому так? Бо ця молодь не є родичами путінських політиків, чиновників, бізнесменів. І коли пересічний російський студент захворіє серйозним недугом, лікування якого потребуватиме сотні тисяч рублів, якщо не доларів, шанс знайти таку суму – мізерний. Коли пересічний студент закінчить ВУЗ і одружиться, йому доведеться брати квартирну іпотеку на дві тисячі років, кредити на пральні машини та холодильники, бо тяжкою чесною працею в офісі чи заводі, грошей на звичайні людські потреби (дах над головою, їжа, одяг) ти ніколи не заробиш – що у Росії, що в Україні.

Протести в Росії

Таку ситуацію породжує корупція. Тому влада має бути обережнішою зі своїми корупційними апетитами, бо у неї є діти, які ще трохи – і зовсім стануть безхатченками. А таким людям втрачати нічого.

Росія завше була бідною. Чому там прижився комунізм? Бо це ідеологія для бідних. Коли б люди малися у стані середнього класу, володіли майном, мали що втрачати – то вони би не підтримали Леніна й Троцького.

Протести в Росії 2

Студенти, які вийшла на протести, ще раз доводять – молодь завжди бунтує. Росія вже мала своїх стиляг у 50-60 роки, які бунтували проти сірості й радянського тоталітаризму. Далі були панки – антисистемні, антидержавні. Вони слухали «Гражданскую оборону», носили берці та ірокези, мали свій сленг, свої життєві принципи. Зараз же бунтарі з вигляду інакші – вони слухають солодкий інді-рок та Навального у соцмережах, носять легенькі кросівки, спілкуються мемами. Але вони так само бунтують – за все хороше, проти всього поганого. У даному випадку – проти корупції, Мєдвєдєва та Путіна.

Опісля – настав час творчих субкультур – хіп-хоп, брейк-данс, андеграундна література. На межі 90-х виник рух ультрас, який вже розрісся після 2000 року.

Протести в Росії 3

Тому влада й суспільство, яке їй потурає, має бути обережним. Хтозна, який метод бунту обиратиме молодь далі – можливо ще небезпечніший, ніж мирна хода центром міста.

Навальний та Биков

Для школярів та студентів Олексій Навальний – свій чувак. Бо він говорить зрозумілою для них мовою. І оце його «Он вам не Димон», оцей сленг на манір соціальних мереж – це те, що молодь і приваблює.

Навальний публікує свої розслідування на YouTube, про нього роблять інтернет-меми, він зірка мереж. Але далеко не останню роль в тому, що у Росії підросло нове, відносно адекватне молоде покоління, готове виходити за свої права, проти корупції, готове думати й не вірити путінському блефу, відіграли лідери думок з гуманітарної сфери. От приміром – Дмитро Биков.

Письменник, викладач літератури, який своїми лекціями про Пушкіна, Гоголя, Маяковського завоював немалу популярність як на YouTube, так і на телебаченні. Багатьом відомий його цикл лекцій «Відкритий урок», де він креативно, доступно, цікаво та нешаблонно викладав історію російської літератури.

Його лекції набирають доволі солідну кількість переглядів. Приміром лекція «В очікуванні 17-го року» за 10 останніх місяців була переглянута майже 200 тисяч разів. А мова там якраз і йшла про можливість протестів та революцій у путінській Росії. Дмитро Биков, як уже виявляється, цілком вірно напророчив:

Революція в Росії починається не тоді, коли є лідер, чи партія, яка готова взяти владу у свої руки. І не тоді, коли маються економічні передумови. Революція відбувається тоді, коли задовбало.

 

Революція 1917 році сталася на відносно стабільному економічному тлі, на тлі чуток про шпигунство. А коли цих чуток в Росії не була? Та завжди вони були. У 1881 році коли царя ледве не вбили, ситуація була куди патовішою, ніж у 1917-му. Революція у «лихих 90-х» можна було зробити на одному тільки голоді. Але цей голод не привів до революції. Чітко видно – революції відбуваються не через економічні причини, а тоді, коли людей просто все дістало. Коли людей страчують, ну це так собі привід для революції, але коли людям просто в очі брешуть, коли їм просто хамлять  – то цього вони вже не пробачать, – сказав Дмитро Биков під час лекції.

 

Власне, тому то студенти й вийшли на вулицю. Бо їм брехали, нагло, в очі. А змість того, щоби піддаватися на пропаганду й брехню Путіна, слухали не вчителів, не зомбоящик, не батьків, а дивилися на YouTube Навального та Бикова – цього сірого кардинала російських протестів. Так, він не агітував, не виводив студентів на вулицю. Але він їх до того підготував – своїми лекціями, літературою та правдою.

Але капітан російської опозиції – тепер Навальний. Хоча тут як у футболі – можна отримати травму, тебе можуть вилучити з поля, або ж відібрати капітанську пов’язку.

Коментувати