Державні закупівлі під контролем громадськості: підсумки громадського моніторингу на Полтавщині

1

DSC_0115_1500x1000

2 грудня в ОДА відбувся «круглий стіл» на тему «Державні закупівлі під контролем громадськості: підсумки громадського моніторингу у Полтавській області». На якому презентували та обговорили порушення державних закупівель у Полтавській області, найрозповсюдженіші види порушень та реакцію контролюючих органів на звернення громадськості.

В Україні спостерігається велика кількість різних громадських ініціатив, які мають собі за мету – виявлення різних корупційних схем, виявлення порушень у сфері державних закупівель та широке висвітлення цих подій у ЗМІ. Полтава не стала виключенням.

Громадська організація «Східноукраїнський центр громадських ініціатив» (СЦГІ) у партнерстві з Аналітичним центром «Бюро економічних та соціальних досліджень» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» організували «круглий стіл».

Громадську організацію зацікавило, що саме відбувається в подальшому, після того, як інформація про порушення стала загальновідомою, загальнодоступною для громадськості.

Керівник проекту СЦГІ Андрій Остапенко зазначив, що фактично нічого не відбувається. Закупівлі найчастіше продовжуються, гроші розподіляються та  інше. Тобто громада обурюється, але ситуація залишається не виправленою.

СЦГІ вирішили дослідити, як громадська організація, представники громади можуть вплинути на порушення, усунути їх чи попередити.

З чого складався моніторинг

Всі оголошення про заплановані закупівлі мають публічний характер та оприлюднюються на веб порталі Державні закупівлі, тож кожен бажаючий має змогу з ними ознайомитись.

За період січень –травень 2015 року дослідили 1282 оголошення. В результаті, виявили 1184 порушення в тендерному законодавстві. Однак, це не означає, що порушення присутні в кожній закупівлі окремо взятій. Адже одне оголошення може мати і 15 порушень одночасно.

DSC_0119_1500x1000

Зі слів Андрія Остапенко, за результатами виявлених порушень вони направили замовникам 147 звернень про усунення порушень, та отримали 106 відповідей. Замовники – органи державної влади, органи місцевого самоврядування та інші юридичні особи, які витрачають публічні у тому числі і бюджетні кошти. Тобто ті, хто організовує тендер. У 69 випадках, згідно офіційних даних, замовники прислухалися до зауважень.

За результатами виявлених порушень звернення направляли до контролюючих органів (АМКУ, ДФІ та інші).

Антимонопольний комітет заперечує власні повноваження

В межах Закону «Про здійснення державних закупівель» СЦГІ не подавали скарг до АМКУ.

Для того, щоб звернутися до АМКУ зі скаргою на оскарження потрібно сплатити збір – 5000 гривень, якщо закупівля стосується товарів та послуг. 15 000 гривень, якщо закупівля стосується робіт. Ніякі громадські організації не мають такого бюджету. Навіть не всі замовники розпочинають процедуру оскарження. Тим паче подання самої скарги, ще не гарантує отримання позитивного результату, – говорить керівник проекту.

Провели апробацію інших механізмів оскарження, зокрема Кодекс про адміністративні правопорушення, передбачає за деякі порушення державних закупівель – адміністративну відповідальність у вигляді штрафу (11 900–17 000 грн.).

DSC_0121_1500x1000

Жодна з 4 заяв ГО до АМКУ не була розглянута.

– АМКУ на сьогоднішній день, як Полтавське обласне територіальне відділення, так і головна організація в Києві, вони заперечують власні повноваження, щодо складання протоколів про адміністративні правопорушення, – продовжує керівник проекту.

Тоді СЦГІ вирішили піти іншим шляхом та звертатись до АМКУ з заявами про порушення Закону “Про захист економічної конкуренції”. Зокрема, стверджує Андрій Остапенко, були випадки у Полтаві, коли в процедурі закупівлі знаходили ознаки змови учасників, так звані антиконкурентні узгоджені дії, направлені на спотворення результатів.

DSC_0118_1500x1000

У Полтаві зафіксували два таких випадки порушення тендерних закупівль

По-перше, Підприємство електромереж зовнішнього освітлення «Міськсвітло» закуповувало лампи.

Два учасника тендерних закупівль, були товариства з обмеженою відповідальностю. Після їх дослідження, всі показники, всі види діяльності співпадали. Як лотерея , 6 кульок і всі співпали. По даному факту, АМКУ провів ретельну перевірку, але порушень не знайшли, – говорить керівник проекту.

По-друге, мова пішла про порушення законодавста про захист економічної конкуренції, а саме тендер на 98 млн. грн. на ремонт доріг.

12 лютого 2015 року був оголошений тендер, де представили дві пропозиції ДП «Дніпропетровський облавтодор» та ДП «Полтавський облавтодор». Виявилося, що обидва представники мають спільного засновника. АМКУ також виявив цей факт і передав матеріали до Прокуратури Полтавської області. Скажемо так, що на рівні прокуратури ця справа і загубилася, – продовжив чоловік.

Підсумовуючи, АМАКУ не розглядає заяви СЦГІ по притягуванню до адміністративної відповідальності, але розглядає заяви про порушення Закону “Про захист економічних конкуренції інтересів”.

DSC_0122_1500x1000

Державна фінансова інспекція не мають право оскаржувати рішення суду

Зі слів Андрія Остапенко, на відміну від АМКУ, ДФІ не заперечує своїх повноважень по складанню адміністративних протоколів та проводить перевірки. Представники організації подали 3 таких звернення про порушення, два з котрих підтвердились. ДФІ склала 10 протоколів про порушення, однак жодна з 10 осіб не понесла реальної відповідальності.

У залі також знаходилася представник ДФІ, котра поскаржилася на колізії в законодавстві.

Законодавством на сьогодні не надано право оскаржувати рішення, взагалі бути присутніми на судовому розгляді. Єдине право на сьогодні, яке ми юридично використовуємо – перебуваємо на суді у якості вільного слухача. Будь-яке рішення винесене судом ДФІ не має право оскаржувати. Прокуратура також такого повноваження не має,  – Єлизавета Кононенко, завідувача сектору контролю за ризиковими операціями та державними закупівлями Держфінінспекції в Полтавській області.

Обмежилися лише попередженнями

Виявилась інша проблема – це суди. Суд вважає такі порушення законодавства малозначними, і тими, що носять формальний характер, тому провадження були закриті і обмежилися лише попередженнями.

– Якщо людину затримають на зупинці з пляшкою пива, то його притягнуть до адміністративної відповідальності без питань, та він буде покараний. Але якщо посадові особи приховують інформацію про державні закупівлі, то чомусь вважають, що це малозначне порушення, і вони  не заслуговують на увагу, та навіть на штраф. Обмежуються попередженнями, – говорить Андрій Остапенко.

Такий стан речей створює досить привабливе підгрунтя для вчинення порушень.

DSC_0112_1500x1000

Нагадуємо, що метою «круглого столу» є обговорення участі громадськості у контролі за процесом державних закупівель та формування пропозиції щодо удосконалення взаємодії контролюючих органів, учасників закупівель та громадськості.

Учасники круглого столу, у тому числі  представники громадськості, ЗМІ, Полтавської обласної державної адміністрації, Головного територіального управління юстиції в Полтавській області, Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, дійшли згоди, що в цих умовах  суспільство потребує посилення діяльності «громадських ревізорів» – неурядових організацій, які здійснюють громадський контроль у сфері державних закупівель.

Успіх такого контролю полягатиме не лише у кількості виявлених зловживань, які вдасться припинити, а у першу чергу у кількості посадовців які відмовляться від зловживань в сфері витрачання публічних коштів, побоюючись перспективи отримання публічного розголосу .

Олена Костиря

17 липня 2018