ДБР — нове правоохоронне відомство з “політичним присмаком”, — активісти

0

В Україні вже другий рік триває процес формування Державного бюро розслідувань (ДБР), що займатиметься злочинами, вчиненими держслужбовцями, представниками прокуратури, поліції, судів та нових правоохоронних органів (НАБУ, САП, НАЗК), а також військовослужбовцями. Але чим нове відомство буде відрізнятись від наявних? Аби відповісти на це та інші питання, у Полтаві провели інтерактивну дискусію з представниками неурядової організації “StateWatchГлібом Канєвським та Олександром Лємєновим, які брали безпосередню участь у конкурсній комісії на посади слідчих ДБР.

Гліб Канєвський та Олександр Лємєнов

Гліб Канєвський та Олександр Лємєнов

– НАБУ обмежене корупційними статтями Карного кодексу, а ДБР безпосередньо займатиметься всіма іншими злочинами, які скоюють посадові особи. Наприклад, перевищення службових повноважень, насилля щодо громадян, ті ж самі хабарі, але вже з боку “антикорупціонерів”, — зазначив голова неурядової організації “StateWatch” Гліб Канєвський.

Тобто фактично новостворене відомство візьме на себе частину функцій ГПУ та СБУ, а також займатиметься контролем інших нових відомств. Проте це лише в теорії, адже наразі у відомстві де-факто не має сформованого штату, а відповідно і результатів його діяльності.

– Станом на жовтень 2018 року, незважаючи на те, що конкурс на посади вже відбувся і бюджетне фінансування визначене й надане, і навіть є приміщення для територіальних управлінь, ДБР досі не працює і жодних кримінальних проваджень не реєструє. Основною причиною нині є політичні перепони, — додав Канєвський.

– Наразі політики намагаються вплинути на процес створення цього відомства. Розуміючи, що існують нові правоохоронні органи, не підслідні іншим. Рівно рік тому обрали керівництво ДБР, яке не могли призначити півтора роки. Юридично зовнішня конкурсна комісія поділена: по 3 члени від Уряду, Парламенту та Президента. Хоча фактично ми маємо ситуацію, коли місця поділені між “БПП” та “Народним Фронтом”, і тому не могли визначитись з кандидатами, — розповів представник організації Олександр Лємєнов.

Гліб Канєвський розповідає про ДБР

Гліб Канєвський розповідає про ДБР

Не оминули і скандалу, пов’язаного з заявою екс-глави департаменту фінконтролю Ганни Соломатіної. Саме цей виступ став причиною зняття кандидатури Олександра Геращенкова, який претендував на роль керівника ДБР. Після чого, зі слів активістів, компромісним рішенням зазначені політсили погодили кандидатуру Романа Труби.

Довідково: у період з 2011 по 2014 рік Роман Труба займав посаду прокурора Пустомитівського району Львівської області. Його пов’язують зі скандальною справою проти євромайданівця Андрія Шевціва. Прокурор клопотав про невиїзд Шевціва за межі Львова, коли той їхав на допомогу студентам, котрі прямували на Майдан, але були зупинені правоохоронними органами без пояснення причин.

– Конкурсна комісія ще 31 липня проголосувала за слідчих до ДБР. Але і досі їх не призначили на посади. І лише третина з цих людей пройшла спецперевірку. Всіх інших просто не встигли перевірити, адже їхні кандидатури не подали для вивчення. Більше того, людей змушували по два рази заповнювати декларації. Жодного зі слідчих, які перемогли у конкурсі, не призначили, — підкреслив Олександр Лємєнов.

Офіційною причиною, чому кандидатів і досі не затвердили, за версією Романа Труби, є відсутність у нього записів перевірки кандидатів на поліграфі. Але, у той самий час, він подав кандидатури 14-тьох службовців, які нині займають керівні посади у відомстві, не маючи їхніх даних поліграфу. Що, на думку активістів, свідчить про вибірковість рішень зазначеної особи.

Олександр Лємєнов також зазначив, що наразі центральний апарат служби не має офісу, а також ряду територіальних управлінь. Точніше є лише 3 з 7, і це тільки приміщення. Тому активісти сумніваються, що відомство зможуть запустити при нинішньому керівництві, і не розуміють, яким чином це буде реалізовуватись.

Адже, попри заяви Труби про початок роботи ДБР у вересні, який пізніше відтермінували на жовтень, а потім і взагалі на листопад, відомство можуть не “запустити” і до 1 січня, якщо не будуть вирішені питання про призначення кандидатів та інші організаційні моменти.

Підбиваючи підсумки зустрічі, активісти висловили думку, що всі гілки влади зможуть боротись з корупцією лише за наявності певного громадського контролю. А органи, відповідальні за розслідування злочинів, будуть абсолютно політично незалежними. Цьому може посприяти поява у відповідних органах нових кваліфікованих кадрів.

Владислав Башук

12 листопада 2018