Чому в Полтаві найближчим часом не сортуватимуть сміття: думка влади та громадськості

3

У жовтні 2018 року влада Полтави почала розробляти програму сортування сміття у місті. Планувалося, що робоча група працюватиме одразу над двома проектами: перший – це сортування відходів, другий – збір небезпечних відходів. Ми вирішили з’ясувати як наразі розвивається ця ініціатива.

Перше обговорення зазначених програм відбулося 25 жовтня. На дискусію запросили представників влади, громадськості, юристів та працівників Полтавського комунального автотранспортного підприємства. Тобто, представники різні груп об’єдналися задля запровадження у місті прогресивної ідеї.

Також у 2016 році влада області, міста разом з керівництвом 5-ти районів підписали Меморандум «Про реалізацію Субрегіональної стратегії поводження з твердими відходами». Зрозуміло, що Меморандум має виключно декларативне значення і не зобов’язує владу виконати прописані пункти в конкретно вказані терміни. Але все ж ініціативу прописали.

Ми поспілкувалися з начальником Управління житлово-комунального господарства Полтавської ОДА Едуардом Ревою про досягнуті результати.

Отож, основні тези звучать так:

сміттєпереробний завод потрібен для міста та області;

для його будівництва можна використовувати різні технології, залежно від того, яка кількість сміття перероблятиметься у підсумку;

рішення про вибір технології приймає територіальна громада, тому що на її території буде завод та з її бюджету виділятимуться кошти;

наразі є проблемою знайти земельну ділянку для заводу.

Тепер про деталі

Як наразі відбувається кооперація з німецьким товариством міжнародного співробітництва GIZ?

– Співпрацю з німцями щодо сортування сміття ми розпочали у 2015 році. Вони розробили для нас проект сміттєпереробного заводу, включно з полігоном. За їх документацією, будівництво лише полігону буде коштувати 17 млн євро.

У пресі повідомлялося, що в Піщанській ОТГ у 2019 планують запустити сортувальну лінію. Встигнуть до кінця року?

– Поки там вирішується питання щодо земельної ділянки, її не можуть знайти, немає вільного місця. Сортування – це лише частина процесу, треба знати що далі  робити зі сміттям. На сьогодні Горішні Плавні розробили проект будівництва заводу , у них вже є земельна ділянка. Вартість їх проекту ( запланований на заводі рівень переробки відходів від 35 до 50% )250 млн гривень. Поки зі свого бюджету вони виділили 10 млн гривень і в кінці цього кварталу чи на початку наступного, вони можуть продовжити розгортання проекту.

Звідки будемо брати кошти на будівництво?

– Зрозуміло, що ні бюджет місцевого самоврядування, ні міста не має таких грошей. Держава теж не фінансуватиме, тому залишаються тільки шукати іноземного інвестора. Перше питання, яке потрібно вирішити щоб «заходив», цікавився іноземний інвестор – це  наявність земельної ділянки. Без її наявності, за нормами, ми не можемо починати навіть виготовлення проектної документації.

З земельною ділянкою, пояснюють нам у ЖКГ ОДА, чимало складнощів.

По-перше, геокадастр спершу казав, що зовсім немає вільних ділянок, бо для будівництва сміттєпереробного заводу необхідна велика площа, орієнтовно 15-20 га.

По-друге, є перелік державних норм, де можна розміщувати такий завод. Наприклад, відстань від нього до аеропорту мінімально має бути відстань 15 км. Оскільки в Полтаві два аеропорти, то залишається лише один напрямок у якому можна обирати земельну ділянку.

Найбільша ж проблема – це супротив місцевого населення, люди не хочуть щоб на території їх громади будували сміттєпереробний завод. Наприклад, на території Микільської сільської ради вже були знайшли територію, яка підходить у всі норми, але мешканці ОТГ виступили проти.

Максим Макуха, представник полтавської екологічної організації «Еколтава», розповідає, що причин цього може бути кілька. Одна з них – це низький рівень довіри до чинної влади, інша – мешканці бояться облаштування замість заводу простого сміттєзвалища. Бо в будь-якому разі всі відходи не можуть перероблятися і біля заводу буде розміщений полігон. Хоча полігон,  пояснює Максим, є технічною спорудою, яка відповідає державним будівельним нормам.

В Управління ОДА кажуть, що коли знайдеться земля, далі потрібен інвестор та орієнтовно за 5 років ініціативу сміттєпереробного заводу можна реалізувати.

Цікаву технологію їм запропонували чеські колеги (працює такий завод у місті Брно): технологія заводу: спалювання відходів, залежно від відстаней розроблена логістика транспортування вантажівками, залізницею чи створення перевантажувальних станцій, вироблена енергія постачається для потреб міста.

Думка громадських організацій

Представник ГО «Еколтава» Максим Макуха теж підтверджує інформацію, що була ситуація, коли населення ОТГ виступило проти будівництва заводу з переробки відходів. Наприклад, така ситуація трапилася з земельною ділянкою біля села Минівка. Про причини побоювання мешканців ми вже розповіли.

Втім, на думку ГО, влада робить недостатньо для впровадження системи сортування у місті. Тому в липні минулого року активісти подали позов про бездіяльність міськради щодо поводження з відходами. Врешті була заключена мирова угода, відповідно до якої міська рада зобов’язалась створити робочу групу та прийняти програму поводження з відходами та запровадження роздільного збору сміття.

Наразі представники «Еколтави» включені в цю робочу групу та триває робота над розробкою програми.

Що означатиме ця програма?, – запитуємо в Максима

– Програма по суті є документом, у якому можна прописувати конкретні витрати. Це декларація намірів. Далі ж міськрада має виділити кошти, щоб процес запустився.Раніше в принципі програми виконувались, але вони ніколи не були амбітними. Ми ж хочемо прописати у цьому документі роздільний збір сміття, роботу з населенням, інфокомпанію, тобто зробити все за європейським зразком.

Чому важко з іноземними інвесторами?

– Їм потрібні гарантії та політична стабільність, у нас поки важко з цим, тим паче попереду вибори.

Також розпитуємо про спроби сортувати сміття у місті:

–  Для тестового режиму ми ставили цього року контейнери біля ялинки, у спальних районах міста, наприклад у «Леваді». Робимо спроби. Справа найперше в відсутності організації цього процесу та інфраструктурі міста. Загалом розмови про запровадження роздільного збору сміття ведуться ще з 2008 року або й раніше. Але існуючий порядок речей влаштовував тодішню владу, тому й нічого не було зроблено.

Щодо сортувальних ліній, Максим як найкращий і найстаріший на території області приклад приводить Миргород.

– У Миргороді ще з 2008 року стоять контейнери для роздільного збору сміття (1 змішаного типу, а також пластик, скло, макулатура. Тоді проект також запускали спільно з німцями. Відходи везуть  на базу їх комунального підприємства, і там ще раз сортують, пресують і продають на переробку. Схема тут прозоріша, ніж у Полтаві. Переробки в Миргороді нема, і потреби як такої теж немає, бо для цього потрібні великі об’єми сміття. В Україні є ці підприємства, які займаються переробкою скла, макулатури, пластику, часто вони незавантажені і можуть обслуговувати потреби кількох міст чи навіть областей.

Також «Еколтава», «Нова Полтава», Українська Академія лідерства проводять різні заходи для інформування та пропагування сортування сміття серед населення.

– Щоб культура сортування стала масовою, мешканців треба стимулювати економічно: сортуєш – платиш мало, не сортуєш – багато.  У більшості людям на екологію начхати, ентузіасти є, але їх мало. Зараз приймаються правки до Закону «Про відходи», то у них має бути передбачена диференційована політика оплати за якість сортування, – підсумовує представник ГО «Еколтава».

Cкільки часу необхідно Полтаві, щоб перетворити сміття на корисний ресурс? Насправді питання відкрите. Якщо говоримо про запровадження роздільного збору відходів, питання може вирішитися за рік чи два у випадку координованої роботи всіх необхідних структур та зацікавленості самих мешканців. Коли буде збудований сміттєпереробний завод? Із цим складніше, набагато складніше. Мінімальні, дуже позитивіські прогнози ОДА – це 5 років.

Примітка до цифри 35,12 млн. т. з урахуванням 30,92 млн. т. відходів, що утворилися під час проведення розкривних робіт у процесі створення шахт та кар’єрів ТОВ «Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат»

Цей матеріал було підготовлено в рамках Програми міжредакційних обмінів за підтримки Національного фонду на підтримку демократії NED

Обкладинка, інфографіка: Тетяна Домненко

Матеріал: Ірина Капуш

22 февраля 2019
21 февраля 2019