Борис Тристанов – історик за покликанням

1

Відомому полтавському краєзнавцю та історику Борису Тристанову сьогодні (8 лютого) виповнюється 60 років, 34 з яких він проживає в Полтаві та веде активну діяльність. Журналісти «Трибуни» вирішили привітати історика, та розпитати про його діяльність.

237

Будучи радіо-електриком за освітою та істориком за покликанням він створив сайт «Історія Полтави», де самостійно зібрав та систематизував велику кількість унікальних матеріалів з рідкісних архівних видань. Окрім того він фактично є ініціатором великої кількості фотовиставок, презентації книг.  Одним із організаторів «Кадетаріуму», де брав на себе всю відповідальність за проведення заходів.

Його називають патріотом міста і людиною з активною громадською позицією. Він приймає активну участь у виставковій діяльності в Полтаві. Окрім того є координатором комітету порятунку Кадетського корпусу. Саме він написав велику кількість листів, петицій з приводу Кадетського корпусу, в різні інстанції, починаючи від міської ради Полтави, закінчуючи Кабінетом Міністрів Україна.

Як так вийшло що людина з Івано-Франківська так любить Полтаву і так багато для неї зробив?

Це дуже довга історія. Коли я служив на флоті, батьки вирішили покинути Івано-Франківськ та переїхати до Полтави, тому що батько з Полтавської області. Тож із 1982 року я попрямував у Полтаву.

Історією я захоплювався ще зі школи, і надавав перевагу історичній літературі. Чому зайнявся сайтом Історія Полтави?  У мене був період на початку 2000 років, коли батько хворів і я вимушений був за ним доглядати, тож щоб не з’їхати з глузду друзі порадили зробити якийсь сайт. Щоб зайняти голову.

Чому головною темою вашого дослідження став Кадетський корпус?

Мені до рук потрапила книга «Полтавщина : енциклопедичний довідник»  за ред. А. В. Кудрицького, в якій мене зацікавили люди, про яких там йде мова.

Саме тоді з’явилися перші випускники Кадетського корпусу про яких я дізнався. Після того, як до рук потрапила книга І.Ф. Павловского «Исторический очерк Петровского Полтавского кадетского корпуса. 1840 – 1890» виникла ідея відновити перелік всіх тих, хто навчався в Кадетському корпусі. Так і з’явилася тема Кадетського. Вивчення двох джерел, систематизування та пошук інформації зайняли у мене більше 3-х років.

Корпусом, саме як будівлею я зацікавився у рамках своєї громадської діяльності. 30 листопада 2012 року, після 100-ліття Льва Вайнгорта, відомого полтавського архітектора. Саме тоді був створений Комітет порятунку будівлі Кадетського корпусу.

Я не скажу, що зробив багато. Та мені приємно, що молодь прийшла та зацікавилася цією будівлею.

Що вас спонукає разом з молодими художниками створювати виставки на кшталт «Кадетаріуму». Адже це займає багато часу та грошей?

Зародження такого руху, як «Кадетаріуму» це найбільше досягнення.

Полтава має досить цікаве, своє «обличчя». Хочеться, щоб місто сприймали саме таким, яким воно є. На жаль, багато чого змінилося, і не в кращу сторону. Полтава – це бренд, відомий, якщо не у всьому світі, то в Європі точно. Тому що тут відбулася Полтавська битва. До цієї історичної події можна по різному ставитися, однак завдяки їй з’явилася Полтава, як обласний центр. Заперечувати цей факт просто нерозумно, по якимось політичним поглядам.

Всі європейські університети вивчають феномен Полтавської битви. «Кадетаріум» – це та подія, яка повинна привернути до Полтави увагу. Якщо говорити про місто, як туристичний центр, використовуючи бренд Полтавської битви, то це не лише архітектура, а й події. На «Кадетаріум» люди приїдуть.

Все це трималося на ентузіазмі активістів, однак, якщо б ідею підтримало місто та область, з цього можна було б створити цікаву подію.

Досвід перших двох «Кадетаріумів» показав, що він цікавий не лише полтавцям, а й всім в Україні та навіть за її межами. Адже свої роботи надсилали фотохудожники з-за кордону. Не потрібно забувати, що полтавці розсіяні по всьому світу, це також потрібно використовувати.

За десять років активної роботи над проектом «Історія Полтави», Борис Юрійович створив 12 100 історичних веб-сторінок, із яких 8 000 сторінок про людей, що навчались у Кадетському корпусі. Основною своєю діяльністю Тристанов вважає роботу над сайтом, а всю іншу громадську діяльність такою, якою просто необхідно займатися для того, щоб тема Кадетського корпусу не згасала.

Олена Костиря

Коментувати

1 Коментар
Вероника Александровна
• 09:56 | 09 лютого 2016

Я лично знакома с этим Человеком. Действительно, с большой буквы! Вот такие люди должны быть в депутатах и при подобных должностях, те, которые искренне и всей душой переживают за Полтаву!

Відповіcти