Артефакти Полтавської битви. 7 років після ювілею

307 років тому під Полтавою, як говорять історики, вирішувалася доля цілої Європи. Московська та Шведська армія схрестили зброю, аби вирішити хто на континенті головний. Перемогли перші.

Сьогодні на місці доленосної битви – заповідник та музей. Реконструйовані редути, церкви, хрести та обеліски розповідають нам, що саме тут колись змінилася історія. Але самі артефакти теж потроху окутує пил та іржа часу.

IMG_5890

Фото: Олег Журавльов

Старий редут – its not good

Мабуть слово «редут» походить від французького «redoubt», що означає «укриття». Британці називали редутом ізольовану земляну фортифікаційну споруду, яка має ресурси для тривалої оборони. Редути з’явилися приблизно у 15 столітті, і майже 500 років служили ,як основний вид оборонних укріплень на полях битв.

Використовували редути і під Полтавою у 1709-му. Шведська армія наступала, а московська – оборонялася. Звісно, що до будь-якого захисту треба готуватися, інакше то буде якесь панічне відбивання, а не захист. Про це знали москвичі, тож вони вирішили побудувати редути на шляху руху шведського війська.

Армія Петра І застосувала редути на полі Полтавської битви в якості передових опорних пунктів для руйнування бойового порядку наступаючої шведської армії Карла XII. Перед укріпленим табором росіян поблизу села Яківці москвичі спорудили десять редутів. Вони мали форму чотирикутних або трикутних земляних укріплень. Конструювалися із бруствера і рову, які обносилися частоколом, себто – загостреними колодами, вкопаними у землю.

Стороні, яка оборонялася, до початку битви не вдалося закінчити два редути.

Основу гарнізону, розміщеного в редутах, складав Білгородський полк (8 батальйонів) під командуванням бригадира Сави Айгустова. Артилерія редутів налічувала близько 16 гармат. Російська кавалерія під командуванням Олександра Меншикова була розгорнута за лінією редутів. Під час битви шведи зазнали важких втрат саме під час штурму редутів.

Коли Російська імперія тріумфувала, відзначаючи 200 років з моменту Полтавської перемоги, а це було у 1909 році, то на місці ймовірного розташування редутів встановили обеліски, прикрашені бронзовими двоголовими орлами. Але як у нас кажуть – вдома все знадобиться. Бронзові птахи зникли у невідомому напрямі після революції 1917 року.

Зведенням же самих обелісків керував інженер-підполковник Георгій Лагоріо. Він також відповідав за облаштування таборів для військових частин, що прибули на святкування ювілею битви до Полтави, і за будівництво гостьових трибун. 1939 року бетонні обеліски, що почали руйнуватися, були замінені на гранітні. У 1953 році два редути поперечної лінії були реконструйовані у первісному вигляді.

У 2009 році відбулася ще одна реконструкція редутів. Ну звісно ж, 300-річний ювілей.

редут

Мабуть погано, що ми ще з часів Російської імперії звикли робити все тільки під визначні дати, ювілеї, урочистості. Через 7 років після ювілею Старий редут виглядає…ну…it’s not good…

Дивіться самі.

IMG_5928

Фото: Олег Журавльов

Коротше кажучи – було би непогано причепурити старий редут. А то до 400-річного ювілею він взагалі джунглями бур»янів заросте.

Більше фотографій із сучасного поля Полтавської битви дивіться у нашій галереї.

Час лікує рани, але не лікує…плитку

Ротонда вшанування пам’яті полеглих учасників Полтавської битви зараз знаходиться далеко не в найкращому стані. Шматки плитки, які мали б акуратно розміщуватися на колоні, просто повідпадали.

IMG_5997

Фото: Олег Журавльов

За задумом, трикутна в плані арка-ротонда виконана в класичному стилі й увінчана куполом та хрестом. Під склепінням купола арки-ротонди підвішено дзвін. Майданчик під склепінням арки-ротонди має дещо опукле вирішення; в її центрі на п’єдесталі розміщена скульптурна композиція символу миру — голубів (скульптор С. Маргарян). На внутрішніх боках трьох пілонів розміщені мозаїчні панно із зображенням державних прапорів України, Швеції, Росії (скульптор Л. Тоцький); під ними мармурові дошки, на яких вміщено надписи трьома мовами: «Час лікує рани». Автором проекту арки-ротонди був архітектор Володимир Трегубов.

В ідеалі ротонда виглядає якось так:

Ротонда

Облущена каплиця

Капличка, зведена на честь візиту імператора Миколи ІІ до Полтави виглядає ще гірше ніж ротонда.

каплиця 3

Але ж це одна із наймолодших, проте – найбільш історичних церков міста. У червні 1909 року в Полтаві відбувались урочистості з нагоди 200-річчя Полтавської битви. У них брали участь різні делегації, у тому числі група виборних від селян Полтавської губернії. Наметовий табір для них був влаштований на південному краю поля Полтавської битви. 26 червня 1909 року у цьому таборі з ініціативи прем’єр-міністра Росії П. Столипіна із селянами зустрічався імператор Микола II, який прибув на урочистості.

Каплиця 2

Громадськість міста у 1909 році висунула пропозицію увічнити ювілей будівництвом меморіальної каплиці. Влітку 1910 року полтавською губернською земською управою було оголошено конкурс на проектування каплиці. До 1 березня 1911 року подали 12 проектів, які були розглянуті комісією. До реалізації було прийнято проект студента Кальбуса (уродженця м. Ромен Полтавської губернії). Каплиця являє собою однокамерну двосвітлову споруду, квадратну в плані (4,1×4,1 м), зі входом на західному чолі, розміщену на дворівневому стилобаті зі сходами перед входом. Стіни каплиці обличковані керамічними плитками з численними орнаментальними смугами, вставками. Щипці заповнено сюжетними високохудожніми майоліковими панно: на західному чолі — «Спас з янголами» (Христос сидить на троні, а біля його ніг ангели, що склали руки на грудях), на північному та південному — «Шестикрилі серафими» з переплетеними крилами. Східний щипець декоровано пишним українським рослинним орнаментом. Покрівля та покриття купола виконані з мідної бляхи. Купол увінчаний мережаним золоченим хрестом, що знаходиться на напівмісяці та кулі. Каплиця на місці селянського табору — єдина в світі культова споруда, зведена саме в земському стилі (українському модерні).

Залишити відповідь
Коментувати

Останні новини:

Читайте також: