Апеляційний суд визнав рішення відпустити підозрюваного в кіберзлочинах помилковим

0

Учора, 6 грудня, Апеляційний суд Полтавщини скасував ухвалу Лариси Кулешової (Октябрський расуд), яка відмовила прокурору в 40-добовому арешті підозрюваного в кіберзлочинах. Нагадаємо, Геннадія Капканова шукали чотири роки служби 30-ти країн світу (у тому числі Європол). Тепер він у розшуку знову. Учора на брифінгу Генпрокурор зазначив, що втікач, найімовірніше, не покидав Україну.   

Суддя Л. Кулешова

Суддя Л. Кулешова

Як повідомляє прес-служба прокуратури Полтавщини, 6 грудня за дорученням Генеральної прокуратури України працівники прокуратури Полтавської області взяли участь у розгляді апеляційної скарги прокурора Генпрокуратури на ухвалу слідчого судді  Октябрського районного суду м. Полтави від 1 грудня 2016 року, якою відмовлено в задоволенні клопотання про тимчасовий арешт громадянина України, який обвинувачується компетентними органами Федеративної Республіки Німеччина в участі в міжнародній злочинній організації та вчинив злочин за межами України.

Відповідно до оголошеної резолютивної частини ухвали колегії суддів Апеляційного суду Полтавської області апеляційну скаргу прокурора задоволено, ухвалу слідчого судді Октябрського районного суду скасовано, а щодо вищезгаданого громадянина застосовано тимчасовий арешт на 40 діб з моменту затримання.

Окрім цього, 7 грудня 2016 року слідчим відділом прокуратури Полтавської області до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості за фактом постановлення слідчим суддею Октябрського районного суду Полтави завідомо неправосудного рішення щодо відмови у затриманні громадянина, який перебував у міжнародному розшуку.  Попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення – ч. 1 ст. 375 КК України.

Стаття 375. Постановлення суддею (суддями) завідомо неправосудного вироку, рішення, ухвали або постанови.

Постановлення суддею (суддями) завідомо неправосудного вироку, рішення, ухвали або постанови – карається обмеженням волі на строк до п’яти років або позбавленням волі на строк від двох до п’яти років.

Ті самі дії, що спричинили тяжкі наслідки або вчинені з корисливих мотивів, в інших особистих інтересах чи з метою перешкоджання законній професійній діяльності журналіста, – караються позбавленням волі на строк від п’яти до восьми років.

Прес-слубжа прокуратури також нагадує, що міжнародна мережа для запуску та управління масовими глобальними шкідливими атаками на телекомунікаційні системи з подальшим відмиванням грошей, здобутих злочинним шляхом функціонувала 7 років. Зловмисники угруповання використовували інфраструктуру «Аваланш» з 2009 року для розповсюдження шкідливих програм, фішингу та спаму, а також для відмивання грошей рекрутингових компаній.

Для ліквідації мережі свої зусилля доклали правоохоронці 30 країн. Під час спільної операції, проведеної 30 листопада 2016 року у 30 країнах, були затримані п’ятеро організаторів цієї мережі. Троє з них – українці, одного затримали в Німеччині, ще двох – на території України.

18 липня 2018
17 липня 2018