Агент «Чорний квадрат»

5

Уже вп’яте з музею викрадають «Чорний квадрат» Малевича, але кожного разу сторож Вася встигає до ранку відновити картину. З усіх анекдотів про сучасне мистецтво тема «чорного квадрату», мабуть, найпопулярніша. А для пересічного знавця цей витвір мистецтва – найвідоміший приклад.

Але в чому ж насправді його секрет? Минуло більше ста років з моменту його «народження», а теорії, що це – різнокольоровий куб, приклад геніального піару, виклик православним традиціям, замальована «Мона Ліза» 20-го століття або не квадрат взагалі, а прямокутна трапеція – й досі існують. Більш того, вони популярні на просторах Інтернету. Отже, розставляємо крапки над «і», з’ясовуємо правду, перемагаємо фейкові теорії.

Ви знали, що це – не єдиний «чорний квадрат» в історії людства? Алхімік 17 століття Роберт Фладд створив 6 ілюстрацій до власної теорії виникнення світу, першою з яких була «Велика пітьма».

У 19 столітті Пол Більхольд створив картину з не дуже коректною назвою «Нічна бійка негрів у підвалі». І це не жарт.

Приблизно у цей же час народився схожий витвір мистецтва – «Битва негрів у печері пізно вночі».

Також існує робота того ж століття «Сутінкова історія Росії» Гюстава Доре.

Чи можна назвати Казимира Малевича плагіатором? Ні, адже його «Чорний квадрат» має зовсім інше ідейне підґрунтя. Так у чому ж секрет геніальності? Перш за все, потрібно розглянути контекст його створення. Це був 1915 рік – період найбурхливіших революцій людства. Від технологій до світогляду, кардинально змінювалося все. Мистецтво, в свою чергу, бурхливо розвивалося, один за одним зароджувалися нові напрямки та течії.

Це час архітектури Ле Корбюзьє, експериментів Анрі Матісса, Жоржа Брака, молодого Пікассо, Кандинського, сюрреалістичного кіно Луїса Бунюеля.

На тлі таких хвилювань Малевич заснував супрематизм. Цей термін художник визначає як найвищу ступінь розвитку мистецтва на шляху до безпредметності. Яка, на його думку, і є сутністю мистецтва.

Як це зрозуміти? Якщо намалювати кота, то правильно називати це картиною чи котом? Малевич вважає, що зображення будь-чого – це лише інтерпретація дійсності, яка не виявляє суті мистецтва. Розмірковуючи у такому напрямку, художник створив свій перший малюнок «Чорного квадрату», на якому він намалював… чорний квадрат! У цій роботі немає жодних ілюзій предметного світу, це – чистий творчий акт. Адже квадрат – це форма, якої не існує в природі, це результат креативу людини.

Так, він створив його імпульсивно, використавши в якості полотна незакінчену супрематичну композицію. Це видно на рентгенограмі першого «Чорного квадрату».

Незабаром у Петербурзі відкрилася футуристична виставка «0.10». На ній Малевич представив 39 робіт. У кутку, де зазвичай вішають ікони, розмістили «Чорний квадрат».

Для Казимира Малевича «Чорний квадрат» став апогеєм його творчості. Художник повторював цю роботу декілька разів, розуміючи, що це – найкраще, що він створив за життя. Так, наприклад, Едвард Мунк створив аж вісім «Криків», натомість, «Чорних квадратів», за достовірною інформацією, чотири.

«Чорний квадрат» називають іконою нового світу, у ньому закладені сенси нової епохи, нового усвідомлення життя людства. Де супрематизм створює невагомість космосу, ритм – основу хаотичної впорядкованості. Парадокс – у надзвичайній простоті. Його може намалювати кожен, але надати малюнку такого сенсу може тільки Малевич.

Обкладинка: Тетяна Домненко

22 февраля 2019
21 февраля 2019