Про що ми говоримо, коли мовимо про зменшення шкоди

0

На перший погляд здається, що питання зменшення шкоди стосується лише окремих, уразливих груп населення: наркозалежних, працівниць комерційного сексу, людей з позитивним ВІЛ-статусом. Але насправді цей напрямок здатен зробити безпечнішим життя абсолютно кожного з нас.

Зменшення шкоди

Зменшення шкоди

О 10 ранку приїздимо до одного з пунктів обміну шприців (ПОШ) — біля Центру первинної медико-санітарної допомоги на Алмазному. Позаду цієї будівлі соціальний працівник Роман вже дістає з сумки свій блокнот із записами, готує до видачі стерильні шприці, спиртові серветки, інформаційні брошури. З-за рогу виринає перший відвідувач ПОШ. Помітивши сторонніх, швидко надягає капюшон, ховає обличчя. Утім, з соцпрацівником говорить деякий час, бере шприці на різну кількість “кубів” і йде у справах.

– Вони люблять поговорити, — каже Роман про своїх клієнтів. — Мабуть, тому, що ми спілкуємося з ними без осуду, тиску, перестороги. Розказують про дітей, про проблеми чи радощі вдома. Звичайні речі.

Таких пунктів обміну шприців на Полтавщині — 28. І це — лише один з напрямків великої роботи із зменшення шкоди.

– Коли ми говоримо про зменшення шкоди, ми говоримо про невід’ємну частину боротьби з ВІЛ-інфекцією, СНІД, туберкульозом, гепатитами В і С в усьому світі і, зокрема, на Полтавщині. Стратегія зменшення шкоди стосується тих людей, які вже вживають ін’єкційні наркотики і з певних причин не можуть від них відмовитися. Основна мета зменшення шкоди — це боротьба з негативними явищами, які супроводжують споживання ін’єкційних наркотиків: передача ВІЛ, гепатитів В і С, захворювань, що передаються статевим шляхом, зараження туберкульозом — методами профілактики, — пояснює Марія Бондаренко, керівник проекту профілактики ВІЛ серед уразливих груп населення БО “Світло надії”. Цією темою вона займається вже 9 років.

М. Бондаренко (по центру)

М. Бондаренко (по центру)

Мова йде про вторинну профілактику. Первинна, у даному випадку — це лекції, тренінги для молоді і не тільки, які спрямовані на те, щоб попередити вживання наркотичних засобів або інфікування такими небезпечними хворобами. Третинний рівень — це вже усунення проблеми, тобто лікування наркозалежних, наприклад. А на вторинному йдеться якраз про зниження ризику поширення інфекцій на кшталт ВІЛ.

Простий приклад: якщо наркозалежний, який вживає ін’єкційні наркотики, користуватиметься лише стерильними шприцами, то він не передаватиме інфекцію далі, іншим людям. Для цього цей шприц повинен у нього бути. Шансів, що наркозалежний сам завжди про це дбатиме, не так і багато. Вкладаючи гроші у стерильний шприц, ми, тим самим, вкладаємо в безпеку суспільства і в свою власну. А якщо цей наркозалежний ще й отримає можливість протестуватися, дізнається про свій ВІЛ-позитивний статус і вчасно та без перебоїв вживатиме антиретровірусну терапію, то загроза для суспільства ще зменшиться.

– Існує статистика, за якою кожна умовна одиниця коштів, вкладена у зменшення шкоди, тобто у профілактику, економить до 12 одиниць коштів, які, у протилежному випадку, будуть витрачені на лікування, — пояснює Вадим Клорфайн, завідувач відділення замісної терапії Полтавського  обласного наркодиспансеру.

Що і як відбувається на пунктах обміну шприців?

Зменшення шкоди

Зменшення шкоди

Видача безкоштовних шприців та спиртових серветок — це лише частина великої роботи на ПОШ. Клієнти, як їх називають соцпрацівники, можуть озвучити тут будь-які свої проблеми. Наприклад, зі станом здоров’я (у наркозалежних часто бувають тромбофлебіти, сепсис) або з відновленням  втрачених документів. Соціальний працівник допомагає з їх вирішенням.

Також тут можна пройти тестування на ВІЛ, гепатити В і С за допомогою експрес-тестів. 20 хвилин — і людина вже знатиме свій попередній діагноз. Соцпрацівник готовий підтримати людину, якщо цей діагноз виявиться позитивним. А також скоординувати подальші дії, наприклад, відправити до обласного центру ВІЛ/СНІД, де пацієнт може отримати ART-терапію.

– Наші соцпрацівники вміють мотивувати на подальше уточнення діагнозу та лікування, — говорить Бондаренко. — Дехто з них раніше теж мав залежність, тому вони вміють розмовляти з клієнтами зрозумілою мовою.

Соціальні працівники контролюють ситуацію: нагадують про тестування з певною періодичністю, зохочують пройти тести партнерів та друзів клієнта.

Також на ПОШ проводять скрінінг на туберкульоз: клієнти відповідають на запитання анкети, які дозволяють визначити, чи є підозра на туберкульоз у цієї конкретної людини. І, якщо так, спрямовують її на подальшу консультацію в обласний протитуберкульозний диспансер.

Усі послуги на ПОШ надають винятково анонімно.

– Ми не питаємо прізвищ, імен, навіть прізвиськ. Кожен клієнт має пластикову картку з особистим кодом. Це комбінація літер і цифр: перші літери імен власного, матері та батька, а також дата народження без зазначення місяця та року. Тобто, вся інформація — повністю конфіденційна. Ми не передаємо її ні правоохоронним органам, ні деінде. Цього часто побоюються наші клієнти, особливо у маленьких райцентрах області. Рівень стигматизації наркозалежних там дуже високий, і люди навіть бояться привертати увагу до своїх проблем, — каже Марія Бондаренко.

З 28 пунктів обміну шприців в області 15 — стаціонарних. Вони знаходяться в місцях концентрації представників цільової групи. Наприклад, поблизу обласного наркодиспансеру. Ще 13 — це так звані “аутріч-маршрути”. Тобто, соціальний працівник здійснює ніби патрулювання по маршруту, де є максимальний шанс зустріти наркозалежних. І пропонує  їм послуги зі зменшення шкоди. Маршрути визначаються за порадою інших клієнтів. Загалом, інформація про ПОШ та послуги, які там можна отримати, здебільшого передається через “сарафанне радіо”. І, мабуть, передається так, як треба, раз кількість клієнтів щороку зростає.

ПОШ працюють у Полтаві, Миргороді, Кременчуці, Горішніх Плавнях, Лубнах, Гадячі, Кобеляках та Пирятині. У маленькі містечка, де їх немає, за заздалегідь складеним графіком виїздить мобільна амбулаторія. Там можна отримати ті самі послуги. Крім того, мобільна амбулаторія працює з робітницями комерційного сексу та чоловіками, що мають секс з представниками своєї статі . У тому числі, на трасі та в інших місцях надання послуг. Жінки і чоловіки можуть безкоштовно отримати тут презервативи, лубриканти, а також теж пройти тестування на ВІЛ, гепатити В і С, скрінінг на туберкульоз, отримати важливі консультації. І шприци теж, каже Бондаренко, бо часто саме наркозалежність спонукає жінок зайнятися цією справою.

– Перед тестуванням наші соцпрацівники проводять потужне мотиваційне консультування, щоб спонукати клієнтів, за умови позитивного результату, звернутися до лікарів, — пояснює вона. — Якщо бачимо, що клієнт сумнівається, можемо надати йому так званого кейс-менеджера. Ця людина проведе клієнта в лікувальну установу, допоможе заповнити необхідні документи, зробить все для того, щоб лікування почалося.

У 2017 році послугами ПОШ на Полтавщині скористалися 4400 клієнтів. З 1530 експрес-тестів на гепатит С, які вони здали, п’ята частина виявилися позитивними. Також клієнти пройшли 3000 експрес-тестів на ВІЛ. Було зафіксовано 42 позитивні результати. Ці люди вже почали лікування.

– Ми налагодили співпрацю з з правоохоронцями, особливо з патрульною поліцією. Тепер поліцейські знають, куди спрямувати клієнта, якщо він належить до уразливої групи, яку підтримку він може отримати. Працюємо над налагодженням взаємодії з дільничними поліцейськими, бо саме вони найбільше контактують з нашими клієнтами — реальними та потенційними. Спільна праця дає максимальну ефективність, — керівник напрямку політики і комунікації БО “Світло надії” Сергій Жук.

Довідка. Адреси та графік роботи ПОШ у Полтаві

Понеділок-п’ятниця:

Полтавський обласний центр СНІДу (пров. Госпітальний, 5а): 9.00-15.00

ЦПМСД №2 (стара 4-та поліклініка, вул. І. Мазепи, 36): 10.00-12.00

Монастирська, 32 а, офіс БО “Світло надії”: 9.00-17.00

вул. Кондратенка, 1 (поблизу зуп. Київський вокзал): 10.00-13.00

вул. Сковороди, 25 (біля сайту ЗПТ): 8.00-12.00;

Вівторок-п’ятниця:

вул. Новий базар, 2/37, біля Аптеки (центральний ринок): 10.00-13.00;

Щоденно:

Центр адаптації для бездомних осіб та звільнених із місць позбавлення волі провулок Шевченка, 5а: 8.00-17.00.

(Інфографіка — Тетяна Домненко)

(продовження буде)

19 вересня 2018
18 вересня 2018