50 цитат, за які Україна любить Кузьму Скрябіна

2 лютого – друга річниця з того дня, коли Україна втратила одного з найулюбленіших виконавців. Кузьма Скрябін (Андрій Кузьменко) створював пісні на щодень, для кожної життєвої ситуації. Люди з усіх кутів України продовжують цитувати проникливі, сповнені індивідуальності тексти. Час разом згадати найулюбленіші рядки.

6

Філософ

На даху треба сiсти на комин

I повдихати той дим, що виходить.

Бо дах, то є мiсце, де ходить птах.

Це дах.

На даху добре

Мінус два, зима на пляжі,

Вітер з моря, на пісок не ляжеш.

Ніхто не ходить, одні лише дельфіни

Розуміють, що нічого не зміниш.

Дельфіни

259900_384644935

Вiдкрий тi свої очi, пiдемо над став.

Там всi прозорi хвилi, я руками їх брав.

Вiдкрий i подивися, я боюся тут сам.

Вже темно за дверима, але ти не вмирай

Не вмирай

Я ноги мочу у водi, шоб змити бруд великої землi.

Вже зiрки видно у водi.

А я пливу в далеку далечiнь, не хочу бачити притулку,

Бо вже гортали всi мене.

В ліжку спав

2

Літаєш собі, літай

До смерті і довше.

Нікого тут не шукай,

Хто був, той пішов вже.

Високо собі літай

До смерті і довше.

Нікого не піднімай,

Ніхто вже не схоче.

До смерті і довше

Багато бачив я тих ваших чудес,

І добра фея любить тiльки себе,

І бiлоснiжка вже продалась давно,

Та ваша казка то попсуте кiно.

Казка

68845_0

Я рiжу шкiру, вона мене стискає.

Я маю голод на то, шо є в землi.

Але я бачу, шо мене вже тут немає,

I не збираюся назад сюда прийти.

Коли не буде нас

Я трохи постарів, я трохи посивів,

Я багато обкурив, ну а ше більше не хотів.

Ніхто не зрозуміє вже, чого я так завжди хотів

Додому…

Коралі

8fb898a1-4662-4300-8987-b833ccfaabc4__10622894_687750921293373_2197582983581741161_n

Багато-гато рокiв, як я був дуже малий,

Всi риби жили в небi, а дерева в водi.

А я ходив до школи на високiй горi,

I люди були добрi, я був дуже малий.

Багато-гато часу i немало вина,

Старi сухi дерева догорiли дотла.

Нема кого питати, де я маю пiти,

Не хочуть говорити мої мудрi птахи.

Мудрий, бо німий

IMG_0266_0

А поїзд треба було спинити,

І то єдине, шо вiн сам мiг зробити

З метою зупинити той поїзд,

Ногами пiшов на залiзну дорогу,

Лiг спати i вмер.

Лiг спати i вмер.

Лiг спати i вмер.

Ліг спати і вмер

А до берега тихо хвилі несуть

Поранені душі живих кораблів.

А від берега знов у море ідуть

Ті, хто вірив і правду знати хотів.

Люди як кораблі

Най буде дощ,

Най миє нас,

Най змиє бруд

За весь той час.

Най буде дощ

Часом буває так, шо хочеш почути

Речi, яких нiколи б не знати.

I тягне за руку тебе в то мiсце,

Де думаєш, краще б очей не мати.

Спи собі сама

21684_404759496259185_1317700436_n

Борець

Нам казали «Перестаньте» – перестали,

Нам казали «В нас не вийшло» і змотались.

А ми сіли покурили і поржали,

Ну шо із того всього ми дістали?

Нам казали

Моя країна має Київ, Волинь і Карпати,

Донбас і Чорне море, Одесу і Львів.

І в ній живуть на повну ногу лиш одні депутати,

Всі інші грають ролі у кіно про лохів.

Стиснувши зуби всі стоять і пропускають кортежі,

За місяць заробляють тільки фляжку вина.

Найбільша радість Українця – дотягнути до завтра,

Ми всі давно в окопах, хоча це не війна.

Руїна

4658

Не стидайся – то твоя земля,

Не стидайся – то Україна.

Добре там є, де нас нема,

Стань для батька нормальним сином.

Сам собі країна

Поки ше твердi цвяхи,

Поки ше слабi руки,

Смiйтеся собi жахи,

Дихайте собi с**и.

Майже

56b05a0e9d7e5_1(3403)

Чую брате, шо буде вiйна,

Холодна i мокра, довга i зла.

Квадратнi на круглих будуть iти,

За то, шо тi рiвнi, як їх не крути.

Годинник

Де правду шукати, коли брат на брата?

Я хочу тут жити, а не стріляти!

Де правду шукати, до кого кричати?

Я хочу тут жити, а не вмирати!

Історія

5

Чому ви не пошлете на війну своїх синів;

Ні внуків, ні племінників, самих вас там не видно…

Зате на смерть кидаєте чужих чоловіків!

Скажіть мені, невже це виглядає справедливо?

Лист до президентів України

Чому холоднокровно ви зливаєте країну?

І у крові своїй ви власну топите дитину.

Скажіть, будь ласка, чим всі люди в цій країні винні;

Скажіть ціну, за скільки ви продали Україну?

Лист до президентів України

skryabin1

Герой, герой, герой,

Повертайся живим.

Герой, герой, герой – ми маєм бути такі, як ти.

Герой, герой, герой – ти нам потрібен живим,

Герой, герой, герой– ми маєм бути такі, як ти.

Герой

Наша історія – це не підручник!

Свої своїм одягають наручники;

Свої від своїх захищають чужих;

Свій проти свого – смертельний гріх.

Історія

39700_main

Бризкай пустих обіцянок слюною

На тих, хто готовий іти за тобою.

І платить свободою і головою

За то, щоб тебе записати в герої.

Історія

В мене є країна, я її любив,

За волошки очі, люди кораблі.

Я з нею разом, півжиття прожив,

Притулившись тілом до теплої землі.

А тепер тут страшно, я розлюбив її,

Злі сірі очі, іржаві кораблі.

Ми так хотіли, щоб був колись тут рай,

Але зрозуміли шо нас просто

Кинули, як лохів розвели, за спинами

Діла свої зробили, злили нас,

Мене з тобою разом в унітаз

Злили нас тут просто..

Кинули

В нашi гени стрiляє з телевiзора дуло,

Рок н рол не вмирає, бо його i не було.

З лiтакiв на таможнi кокаїновi дупи

Переносять заразу просто в зколенi руки.

Китайські чипси

Лірик

Під своїм светром

Ти ховаєш душу.

Я її не бачу

Тому светер зняти мушу.

Давай з тобою займатися любов’ю

6099

Вогонь i вода зустрiлися,

Вогонь i вода влюбилися.

Як туман i дим обiймалися тихо вони,

Так, як дим i туман цiлувалися.

ВодаВогонь

Давай помовчу тобi просто на вушко,

Холодною стала чаю кружка.

А ми ше маєм про шо помовчати,

А ми ше маєм про шо полежати.

Мовчати

VWpoOuNNe7E-1024x656

Як свiтло проб’ється через нашi штори,

Ми знову з тобою, як снiг заговорим.

А поки ше темно є в нашiй кiмнатi

Давай з тобою будем просто…

Мовчати

Я люблю твій голос, як подих вітру свіжий,

Люблю твій спокій, коли ти засинаєш ніжно,

Люблю тебе вдома, люблю на роботі,

Люблю тебе так сильно, аж сохне в роті.

Моя королева

3

Чи є гроші, чи в мене їх нема,

ніколи ти не залишисся одна.

Чи є гроші, чи в мене їх нема,

нам буде добре, ти не будеш сама.

Діти

Ти його болиш десь всередині,

Провалився міст на половині.

Мобільного екран плаче словами,

Може і добре.

Квінти

48b9cf829dcf3c5865097ee7c8a16f04

Ти мені не даєш,

Ну ти і даєш.

Ти мені не даєш спокою.

Не даєш

Не дай, шоб я лишив тебе, нам буде тяжко.

Не дай забути сни, без того жити страшно.

Не дай, шоб бачив, як як плачуть твої очi,

I не дай, шоб злий язик будив нас серед ночi.

Не дай

MJOY-0046

Жартівник

А я не бультер`єр i не собака,

Велика голова така нiяка.

Шо з того, що ми всi тепер Європа,

Як в мене голова така нiяка.

Бультер’єр

Блєском і помадами сидять намазані,

Тимчасові подруги серйозних мужчин.

Пальці з манікюрами, а дури – дурами,

Їх життя – машина, фітнес-клуб, магазин.

Гламур

541149c3042986d66a8bee2a9004c815

Не хотiв би бути мiнiстром,

Вмерти вiд iнфаркта пiд крiслом.

Не хотiв би бути травою,

Шоб корови не ганяли за мною.

Не хотiв би бути я милом,

Мити руки рiзниим дебiлам.

Не хотiв би бути коротким,

Бо коротких все не видно на фотках.

Джапан ТіВі

Якщо навколо все засипано білим,

То може бути крейдою, а може і снігом.

Якщо куди не глянь все темне і чорне –

Значить ти заснув, і завтра буде добре.

Кольорова

Їде маршрутка, як велика собача будка,

На дорозі всіх підрізає,

Бо шансон в салоні рубає:

Владімірський централ!

Маршрутка

Зоська має риби i я тоже хочу мати,

Я не буду нiц робити, буду риби годувати.

Я знаю, що тiстечках можна кожен день поїсти,

Ну бо хулi тут робити, якшо то є наше мiсто.

Наше місто

28df959f4a6260f559d509d5229ca8bb

Друг і син

Ніби близько, але так далеко.

Я дуже хотів би знову бути маленьким.

Бути маленьким

Ранкове сонце не спішиться підійматись,

Комусь вставати, а комусь лягати спати,

А ти гуляєш з друзями по місту,

Прийшов твій час прощатися з дитинством.

Випускний

5S92QHVfK00

Саня – друг, я пишу тобі лист,

Тому, що вже давно тебе не чув, не бачив.

Сто років вже пройшло з того часу, як ми, колись

Мріяли зібрати наших пацанів на дачі.

Лист до друга

Мам, ти мене вибач, шо я став дорослий,

І вже минула сорок третя осінь,

Як я побачив перший раз свій дім.

Мам, а можна я до тебе завтра приїду

І ми на кухні не одну годину

Собі на різні теми «посидим»?

Мама

Наші хлопаки давно не люблять сало,

Наші хлопаки не носять шаровари.

Наші дівчата вміють нас любити,

Бо наші – найкращі – чого нам ше хотіти.

Наші

Старі фотографії на стіл розклади,

Дитячі історії смішні розкажи.

І справжнім друзям не забудь, подзвони,

Бо добре чи зле, з тобою завжди вони.

Старі фотографії

Інфографіка: Рузанна Давітян

Залишити відповідь
Коментувати

Останні новини:

Читайте також: