5 відомих полтавців, які вплинули на розвиток науки

0

Полтавщина подарувала Україні та світові багато визначних людей. До Дня знань наша редакція уклала список видатних учених у різних галузях, імена яких пов’язані з Полтавщиною.


Zasyadko_Olexandr_DmitrovichЗасядько Олександр Дмитрович (1779 — 27.05.1837) — народився на Полтавщині у селі Лютенька Гадяцького району.

Галузь: військова справа, конструювання бойових ракет.

Досягнення: у 1817 році першим створив кілька типів бойових запалювальних і гранатних ракет, організував їх виробництво і розробив тактику їх використання. О. Засядько сконструював пускові станки, що дозволяли вести залповий вогонь (6 ракет), і пристосування для наведення їх на ціль, розробив тактику бойового застосування ракетної зброї в російській армії. Заснував перший в Росії ракетний завод (м. Санкт-Петербург), який у 1864 р. перевели до Миколаєва, та Вище артилерійське училище. Створивши «Ракетну роту № 1», започаткував створення в російській армії нового виду збройних сил. Він порушив питання про застосування ракет вітчизняної конструкції у майбутніх бойових діях з турецькими військами, в результаті чого створюється спеціальна ракетна рота, оснащена бойовими ракетами і пусковими станками для ведення залпового вогню. Як учасник російсько-турецької війни він на практиці довів переваги ракетної артилерії.

Вшанування пам’яті: його іменем названо один із кратерів Місяця.


Ostrogradskiy_Mikhaylo_VasiliovichОстроградський Михайло Васильович (24.09.1801—1.01.1862) Народився в селі Пашинівка Полтавської області.

Галузь: математика, механіка, фізика, теорія ймовірності.

Досягнення: у 25-річному віці надрукував свою першу наукову працю «Про хвилеподібний рух рідини в циліндричній посудині». За свою майже 40-річну наукову діяльність Михайло Васильович написав понад 50 наукових праць з різних галузей математики: математичного аналізу, аналітичної і небесної механіки, математичної фізики, балістики тощо. На засіданнях Академії він прочитав не менш як 86 доповідей і дав близько 62 рецензій на різні наукові праці, подані до Академії. Близько 15 таких рецензій було надруковано.

Вшанування пам’яті: іменем ученого названі: Полтавський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти (1998), Кременчуцький національний університет (2007), Вулиця у центральній частині Полтави (1951). 2001 року Національний банк України на честь 200-річчя від дня народження випустив у серії «Видатні особистості України» ювілейну монету «Михайло Остроградський».


Sklifosovskiy_Mikola_VasiliovichСкліфосовський Микола Васильович (25 березня (6 квітня), 1836 — 30 листопада (13 грудня) 1904). Останні роки життя жив і працював на Полтавщині.

Галузь: медицина.

Досягнення: Був визначним військово-польовим хірургом, один із перших запровадив у Російській Імперії асептику та антисептику у хірургічній практиці, сприяв жіночій медичній освіті, організації медичного факультету при університеті в Одесі.

Вшанування пам’яті: Ім’ям Миколи Скліфосовського названі: Московський міський науково-дослідний інститут швидкої допомоги імені М. В. Скліфосовського, Полтавська обласна клінічна лікарня імені М. В. Скліфосовського, Полтавська обласна премія імені М. В. Скліфосовського.


Vernadskiy_Volodimir_IvanovichВернадський Володимир Іванович (28 лютого (12 березня) 1863 — 6 січня 1945). Дитячі роки (1868—1875) провів у Полтаві.

Галузь: природознавство, філософія, геохімія, біогеохімія та радіогеологія.

Досягнення: один із засновників Української Академії наук. Був її дійсним членом та першим президентом (з 1918). Засновник наукової бібліотеки в Києві (нині названої його ім’ям). Збагатив науку глибокими ідеями, що лягли в основу нових провідних напрямків сучасної мінералогії, геології, гідрогеології, визначив роль організмів у геохімічних процесах. Для його діяльності характерні широта інтересів, постановка кардинальних наукових проблем, наукове передбачення. Організатор та директор Радієвого інституту (1922—1939), Біохімічної лабораторії (з 1929; зараз Інститут геохімії й аналітичної хімії імені В. І. Вернадського РАН). Дійсний член НТШ та низки інших академій (Паризької, Чеської).

Вшанування пам’яті: У 1964 році іменем ученого названо гірський хребет у східній частині Антарктиди. У 1973 році його іменем названо бульвар у Києві (Академмістечко) де у 1981 році йому споруджено пам’ятник. На честь науковця названо астероїд 2809 Вернадський.


Fleyshits_Katerina_AbramivnaФлейшиц Катерина Абрамівна (1888—1968). Народилась у місті Кременчук Полтавської області.

Галузь: юридичні науки, цивільне право.

Досягнення: перша леді-адвокат Російської імперії, радянський юрист — цивільного права. Перша в Російській Імперії жінка-адвокат (помічник присяжного повіреного). Перша в СРСР жінка — доктор юридичних наук. У 1940 році захистила докторську дисертацію «Особисті права у цивільному праві Союзу РСР і капіталістичних країн».


Kondratyuk_Yuriy_VasiliovichКондратюк Юрій Васильович справжнє ім’я Шаргей Олександр Гнатович (9 (21) червня 1897 — початок жовтня 1941). Народився і навчався у Полтаві.

Галузь: космонавтика.

Досягнення: Юрій Кондратюк увійшов до історії науки і техніки як автор багатьох оригінальних ідей (і не лише для космосу), реалізованих його послідовниками в практиці розвитку ракетно-космічної галузі. Зокрема, він вперше обґрунтував економічну доцільність вертикального злету ракет, створення проміжних баз під час польотів, гальмування у верхніх шарах атмосфери, використання сонячної енергії космічними апаратами тощо. Очевидно, найбільшим його досягненням є проект розрахунків польоту людини на Місяць, який використали американці, реалізовуючи запуск астронавтів на природний супутник Землі. Наприкінці 1960-х років журнал «Лайф» познайомив читачів з деякими деталями підготовки американської програми «Аполлон». У Головному управлінні пілотованих польотів при Національному управлінні з аеронавтики та дослідження космосу (NASA) під час обговорення варіантів польоту на Місяць виникла суперечка між групою Вернера фон Брауна і групою Джона Хуболта, яка пропонувала вивести корабель на навколомісячну орбіту, потім відокремити й спустити на Місяць спеціальну кабіну. Цю ідею, з котрою пізніше погодилися всі керівники американської програми, взяли з книги Юрія Кондратюка «Завоювання міжпланетних просторів».

Вшанування пам’яті: федерація космонавтики України заснувала медаль і диплом імені Ю. В. Кондратюка. Цієї нагороди удостоєні як українське вчені, конструктори, інженери, ветерани ракетно-космічної галузі, так і громадяни Росії, США, Китаю, що працюють з Україною за спільними програмами освоєння космічного простору. У «Положенні про нагороди Аерокосмічного товариства України» є медаль ім. Ю. В. Кондратюка. Його ім’ям названий відкритий 2001 року музей авіації та космонавтики у Полтаві. У Полтаві йому встановлений пам’ятник біля Полтавського музею авіації та космонавтики ім. Ю. В. Кондратюка. Також ім’ям ученого названий Полтавський технічний університет імені Юрія Кондратюка.


 Юлія Злепко

 

20 квітня 2018
19 квітня 2018