5 відомих полтавців, які вплинули на розвиток науки

0

Полтавщина подарувала Україні та світові багато визначних людей. До Дня знань наша редакція уклала список видатних учених у різних галузях, імена яких пов’язані з Полтавщиною.


Zasyadko_Olexandr_DmitrovichЗасядько Олександр Дмитрович (1779 — 27.05.1837) — народився на Полтавщині у селі Лютенька Гадяцького району.

Галузь: військова справа, конструювання бойових ракет.

Досягнення: у 1817 році першим створив кілька типів бойових запалювальних і гранатних ракет, організував їх виробництво і розробив тактику їх використання. О. Засядько сконструював пускові станки, що дозволяли вести залповий вогонь (6 ракет), і пристосування для наведення їх на ціль, розробив тактику бойового застосування ракетної зброї в російській армії. Заснував перший в Росії ракетний завод (м. Санкт-Петербург), який у 1864 р. перевели до Миколаєва, та Вище артилерійське училище. Створивши «Ракетну роту № 1», започаткував створення в російській армії нового виду збройних сил. Він порушив питання про застосування ракет вітчизняної конструкції у майбутніх бойових діях з турецькими військами, в результаті чого створюється спеціальна ракетна рота, оснащена бойовими ракетами і пусковими станками для ведення залпового вогню. Як учасник російсько-турецької війни він на практиці довів переваги ракетної артилерії.

Вшанування пам’яті: його іменем названо один із кратерів Місяця.


Ostrogradskiy_Mikhaylo_VasiliovichОстроградський Михайло Васильович (24.09.1801—1.01.1862) Народився в селі Пашинівка Полтавської області.

Галузь: математика, механіка, фізика, теорія ймовірності.

Досягнення: у 25-річному віці надрукував свою першу наукову працю «Про хвилеподібний рух рідини в циліндричній посудині». За свою майже 40-річну наукову діяльність Михайло Васильович написав понад 50 наукових праць з різних галузей математики: математичного аналізу, аналітичної і небесної механіки, математичної фізики, балістики тощо. На засіданнях Академії він прочитав не менш як 86 доповідей і дав близько 62 рецензій на різні наукові праці, подані до Академії. Близько 15 таких рецензій було надруковано.

Вшанування пам’яті: іменем ученого названі: Полтавський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти (1998), Кременчуцький національний університет (2007), Вулиця у центральній частині Полтави (1951). 2001 року Національний банк України на честь 200-річчя від дня народження випустив у серії «Видатні особистості України» ювілейну монету «Михайло Остроградський».


Sklifosovskiy_Mikola_VasiliovichСкліфосовський Микола Васильович (25 березня (6 квітня), 1836 — 30 листопада (13 грудня) 1904). Останні роки життя жив і працював на Полтавщині.

Галузь: медицина.

Досягнення: Був визначним військово-польовим хірургом, один із перших запровадив у Російській Імперії асептику та антисептику у хірургічній практиці, сприяв жіночій медичній освіті, організації медичного факультету при університеті в Одесі.

Вшанування пам’яті: Ім’ям Миколи Скліфосовського названі: Московський міський науково-дослідний інститут швидкої допомоги імені М. В. Скліфосовського, Полтавська обласна клінічна лікарня імені М. В. Скліфосовського, Полтавська обласна премія імені М. В. Скліфосовського.


Vernadskiy_Volodimir_IvanovichВернадський Володимир Іванович (28 лютого (12 березня) 1863 — 6 січня 1945). Дитячі роки (1868—1875) провів у Полтаві.

Галузь: природознавство, філософія, геохімія, біогеохімія та радіогеологія.

Досягнення: один із засновників Української Академії наук. Був її дійсним членом та першим президентом (з 1918). Засновник наукової бібліотеки в Києві (нині названої його ім’ям). Збагатив науку глибокими ідеями, що лягли в основу нових провідних напрямків сучасної мінералогії, геології, гідрогеології, визначив роль організмів у геохімічних процесах. Для його діяльності характерні широта інтересів, постановка кардинальних наукових проблем, наукове передбачення. Організатор та директор Радієвого інституту (1922—1939), Біохімічної лабораторії (з 1929; зараз Інститут геохімії й аналітичної хімії імені В. І. Вернадського РАН). Дійсний член НТШ та низки інших академій (Паризької, Чеської).

Вшанування пам’яті: У 1964 році іменем ученого названо гірський хребет у східній частині Антарктиди. У 1973 році його іменем названо бульвар у Києві (Академмістечко) де у 1981 році йому споруджено пам’ятник. На честь науковця названо астероїд 2809 Вернадський.


Fleyshits_Katerina_AbramivnaФлейшиц Катерина Абрамівна (1888—1968). Народилась у місті Кременчук Полтавської області.

Галузь: юридичні науки, цивільне право.

Досягнення: перша леді-адвокат Російської імперії, радянський юрист — цивільного права. Перша в Російській Імперії жінка-адвокат (помічник присяжного повіреного). Перша в СРСР жінка — доктор юридичних наук. У 1940 році захистила докторську дисертацію «Особисті права у цивільному праві Союзу РСР і капіталістичних країн».


Kondratyuk_Yuriy_VasiliovichКондратюк Юрій Васильович справжнє ім’я Шаргей Олександр Гнатович (9 (21) червня 1897 — початок жовтня 1941). Народився і навчався у Полтаві.

Галузь: космонавтика.

Досягнення: Юрій Кондратюк увійшов до історії науки і техніки як автор багатьох оригінальних ідей (і не лише для космосу), реалізованих його послідовниками в практиці розвитку ракетно-космічної галузі. Зокрема, він вперше обґрунтував економічну доцільність вертикального злету ракет, створення проміжних баз під час польотів, гальмування у верхніх шарах атмосфери, використання сонячної енергії космічними апаратами тощо. Очевидно, найбільшим його досягненням є проект розрахунків польоту людини на Місяць, який використали американці, реалізовуючи запуск астронавтів на природний супутник Землі. Наприкінці 1960-х років журнал «Лайф» познайомив читачів з деякими деталями підготовки американської програми «Аполлон». У Головному управлінні пілотованих польотів при Національному управлінні з аеронавтики та дослідження космосу (NASA) під час обговорення варіантів польоту на Місяць виникла суперечка між групою Вернера фон Брауна і групою Джона Хуболта, яка пропонувала вивести корабель на навколомісячну орбіту, потім відокремити й спустити на Місяць спеціальну кабіну. Цю ідею, з котрою пізніше погодилися всі керівники американської програми, взяли з книги Юрія Кондратюка «Завоювання міжпланетних просторів».

Вшанування пам’яті: федерація космонавтики України заснувала медаль і диплом імені Ю. В. Кондратюка. Цієї нагороди удостоєні як українське вчені, конструктори, інженери, ветерани ракетно-космічної галузі, так і громадяни Росії, США, Китаю, що працюють з Україною за спільними програмами освоєння космічного простору. У «Положенні про нагороди Аерокосмічного товариства України» є медаль ім. Ю. В. Кондратюка. Його ім’ям названий відкритий 2001 року музей авіації та космонавтики у Полтаві. У Полтаві йому встановлений пам’ятник біля Полтавського музею авіації та космонавтики ім. Ю. В. Кондратюка. Також ім’ям ученого названий Полтавський технічний університет імені Юрія Кондратюка.


Юлія Злепко

16 января 2019