Чесно – про доступ до адекватного знеболювання для важкохворих

У Полтаві говорили про доступ до адекватного знеболення в рамках інформаційної кампанії #Знімай рожеві окуляри: велика конференція для медиків, пацієнтів, їхніх родичів та представників громадських організацій.

Знімай рожеві окуляри

Знімай рожеві окуляри

Одна-дві ін’єкції морфію на добу, яких насилу вистачає на 4-8 годин. Весь інший час пацієнти змушені страждати від страшного болю. Такою довгий час була – і досі подекуди є – реальність знеболювання для онкологічних та тяжкохворих пацієнтів в Україні. Навіть попри те, що вже кілька років у державі існує вся нормативна база, яка дозволяє прописувати наркотичні знеболювальні препарати без жодного ризику кримінального переслідування для лікарів.

– Дві ін’єкції морфію – це якщо пощастить, якщо це місто або хоча б райцентр, де є ліцензована аптека, є медсестра, яка може приїхати. Може бути і рідше. Крім того, буває, що лікарі максимально зволікають з призначенням ефективного знеболення, мотивуючи це тим, що людина може стати наркоманом. І призначають його вже буквально в останні дні життя пацієнта. Як він мучився кілька тижнів чи місяців до того, нікого не обходить, – каже громадський активіст Олексій Загребельний із Сум.

– Моїй онкохворій мамі сімейний лікар свого часу прописав лише трамадол. І це на фоні вже навіть виразки у ділянці пахового лімфовузла. Звісно, ефекту майже не було. Однак коли я звернулася до обласного Департаменту охорони здоров’я, мені відповіли, що дієві препарати в області є. Просто наш район їх не замовляє, начебто, вони не потрібні. Після моїх наполягань таки вдалося отримати таблетований морфін, і мамі, звісно, стало легше, – розказує Лідія Чернига з Кобеляцького району. Сама вона вже 10 років успішно долає хворобу – і знає весь алгоритм призначення й отримання знеболювання. Однак сумних історій, коли люди тривалий час страждали від невгамовного болю, все ще вистачає.

Конференція

Конференція

На Полтавщині ситуація краща, ніж в багатьох регіонах країни, упевнені місцеві медики.

– В кожному районі є комунальні аптеки «Полтавафарм», які мають ліцензію на реалізацію наркотичних знеболювальних препаратів, тому проблем з доступом до них немає, – нагадує заступник очільника обласного ДОЗ Ігор Куделич.

На зустрічі не знайшлося жодного лікаря, який би не був ознайомлений з медичними протоколами здійснення знеболення або не знав про існування таблетованого морфіну. Однак на запитання, чи призначають вони препарат у такій формі за клінічно ефективною схемою (6 разів на добу у визначеному дозуванні) ствердно відповіло лише двоє медиків. Головний лікар Центру первинної медико-санітарної допомоги з Горішніх Плавнів Аліна Ковпак – одна з них:

– Нас, лікарів, все життя залякували кримінальною відповідальністю при призначенні наркотичних препаратів. І хоча зараз законодавство змінилося, багато моїх досвідчених колег досі не наважуються виписувати їх. Хоча, звісно, якщо діяти відповідно до протоколу, то це дозволяє почуватися більш захищеною.

– Відповідальність лікаря закінчується, щойно він віддає виписаний рецепт на наркотичний знеболювальний засіб пацієнту або його рідним. Дехто з лікарів відмовляє у знеболенні, бо має підозри, що препарат використовуватимуть не за призначенням. Але подумайте: з одного боку – ваші підозри, а з іншого – можливість пацієнта жити без страшного болю, – нагадує Андрій Роханський із ГО «Інститут правових досліджень та стратегій».

– Відсутність доступу до адекватного знеболення – це, фактично, катування, – підтримує Олексій Загребельний.

О.Загребельний (стоїть)

О.Загребельний (стоїть)

Схоже, основна проблема – у відсутності комунакації між лікарями та пацієнтами і, відтак, брак інформації в останніх. Навіть страждаючи від болю, вони не питають у своїх сімейних лікарів про більш адекватне знеболення. А медики, у свою чергу, не поспішають повідомляти своїм пацієнтам про докладний алгоритм дійсно дієвої допомоги. Адже вважають, що їм і так все відомо. А раз немає запиту – немає й потреби. Хоча часто це не так.

Тому основна мета інформаційної кампанії «Знімай рожеві окуляри» – розказати суспільству, що життя без болю можливе. У 90% випадків можна досягти стійкої відсутності больового синдрому. Однак для цього пацієнтам треба чітко знати про свої права, а лікарям – не боятися призначати те, що дійсно допомагає. Й на кожному етапі інформувати хворих або їхніх рідних про все, що може полегшити їхній стан.

Залишити відповідь
Коментувати

1 Коментар

Дуже корисна і змістовна стаття

2017-09-07
Іра
Відповіcти
0

Останні новини:

Читайте також: