Ната Гостило
16 записи

My crazy August and wove to the US capital

3

Взагалі-то я планувала перекласти цю статтю англійською, але в процесі зрозуміла, що моя англійська ще не настільки хороша і тому мені на це потрібно багато часу, якого в мене зараз немає. Але наступного разу обіцяю, що я все-таки це зроблю. І також хочу завчасно вибачитися за мою українську, якщо буде багато помилок та русизмів. Все-таки 4 місяці вже не чула рідної мови, я вже мовчу про спілкування.

Якщо раніше зі мною постійно щось траплялося і змінювалося, то тепер я розумію, що це був тільки початок. Я вже серйозно задумуюсь над тим, щоб почати писати книжку :) Переможцем змін цього дивного літа став останній місяць. З останнього блогу я умудрилася (по-іншому просто не скажеш) пожити багатим життям, безкоштовно побувати на Багамах, при цьому 5 днів живучи в 11-поверховому круїзному лайнері, в ніч до цього потрапити в серйозну автомобільну аварію, і в результаті доїхати до Вашингтону з моїм начальником, з яким я мала подорожувати весь вересень, покинути його та зупинитися у мексиканців, яких я бачила один в житті і вирішити, що я знайшла ідеальне місто та квартиру для того, щоб зупинитися тут на найближчий час.

Реальні зміни почалися з мого дня народження (20 серпня). (І, до речі, мексиканців я зустріла якраз в цей день) Моїм подарунком на 20 років була повна зміна мого звичного життя і знайомство з багатим.

Мій колишній начальник Джон (69-річний американець) напередодні мого дня народження повіз мене та ще одну дівчину з роботи на обід в ресторан. Ми якось почали говорити про мій день народження і що я хочу кудись поїхати, але як завжди у мене немає грошей, тому це має бути якесь місто в South Carolina (штат, в якому ми жили). На це Джон відповів, що тут є тільки одне нормальне місце – Charleston (але ми вже там були), а більше ні на що дивитися. Тому він пообіцяв, що забере завтра мене на машині о 6-ій і ми поїдемо в найкращий ресторан Myrtle Beach. Звісно ж, я не могла не згадати про свою подругу Дашу, яка вже з нетерпінням чекала завтра і думала, що їй одягнути. Але для мого нового друга це не було проблемою, бо як він завжди каже “I am rich. Don’t forget about it” (я багатий. Не забувай про це) Він навіть був дуже радий, що завтра матиме вечерю з 2-а “beautihul ladies from Ukraine” (прекрасними українками).

Збираючи речі в Америку, я не розраховувала на дорогі ресторани, тому і не взяла “вихідного” одягу. Але заради такого ми з подругою пішли скуплятися. По дорозі з Conway (я все-таки здійснила свою мрію кудись поїхати), наш друг Остін висадив нас біля магазинів з одягом. В результаті мені здавалося, що ми купуємо одяг для Даші, але то вже інша історія :)

IMG_0533

І ось 7 година (бо на 6 ми не були ще готові. Типові дівчата :)), і ми їдемо знайомитися з багатим життям. Ми їли лобстера, дуже смачний стейк і, звісно ж, десерт та birthday cake (святкове тістечко). І, до речі, моє бажання все-таки збулося :)

IMG_0954IMG_0532За вечерю Джон заплатив близько 360 долларів (“моя зарплата за тиждень” подумала я). А після ми пішли дивитися на його власну яхту. Для бідної студентки, яка все літо їла піцу, бо подруга безкоштовно приносила її додому та жила в кримінальному районі це все здавалося просто нереальним.

І з цього дня я знайшла собі нового друга, який приносив мені їжу на роботу, корегував мій графік, як я хочу, возив кожного дня в ресторани з різною кухнею та казав “якщо ти щось хочеш – просто скажи мені. Я багатий, не забувай про це”. І щоб закріпити мою віру в нереальне – запрошення поїхати з ним і Дашою на Багами на 5 днів. Відповідь була очевидна :)

І ось після швидкого перельоту ми зупинилися в готелі в місті Ford Lauderdale (це біля Miami).

IMG_1077IMG_0705

Ми мали відпливати на лайнері з Miami, але мій начльник не любить це місто (бо там більшість людей говорять іспанською) та зупинитися тут набагато дешевше. Але як же ж бути біля Miami, але не побачити його? Саме так думала моя подруга, яка шукала варіанти як ми можемо доїхати туди в найзручніший спосіб. Я ж в цей час намагалася виспатися після тяжких робочих буднів. Я не скажу, що я дуже хотіла поїхати з нею, але перспектива залишитися одна в номері з моїм начальником мені подобалася менше, тому я піддалася на бажання Даші.

Ми були там зовсім не довго, ще й шов дощ, тому я взагалі толком нічого сказати не можу. Як я вже писала, єдине, що я помітила – дуже багато людей спілкується іспанською. Ну і, звісно ж, що пляжі набагато чистіші та більше за ті, що знаходились в моєму місті. Але якби я могла повернути час назад і обирати між Miami i Myrtle Beach, то все одно б обрала друге.

IMG_0725IMG_0726IMG_0728

І ось вже повертаючись до готелю, на трасі нашу машину конкретно занесло. Ми точно не знаємо, що сталося, але нібито дорога була слизька, бо до цього був дощ, але гальми не працювали і на далеко не маленькій швидкості (бо це траса) ми врізалися в стіну, потім машину покрутило і ми врізалися ще раз, після чого вона почала димітися і ми зупинилися. Я майже нічого не пам’ятаю і не розуміла, бо сиділа ззаду і у мене була кантузія. Коли ми вийшли з машини, у мене жахливо боліла верхня частина тіла та я думала, що в мене щось розірвалось (зараз пройшло вже майже 3 тижні, але вона ще й досі болить), був збитий підборідок, бо я, здається, вдарилася головою і до цього всього я почала кашляти кров’ю (виявилося, що я просто прикусила язик, але перелякалася я добряче). Тож, ми викликали швидку. Цього разу все було набагато організованіше, ніж минулого, коли я була з подругою, у якому розірвалася кіста. Нам зробили ренген, щоб перевірити чи не зламали ми собі щось. У мене все було в порядку, а подруга потянула ногу і ще й досі не може ходити.

IMG_1649

Коли це сталося, ми не розуміли як це серйозно, але потім до тебе доходить, що якби наш водій не викрутив машину і ми врізалися не передом, а боком, то, можливо, я б вже не змогла писати цей блог. Мені дуже пощастило, що якимось чином я вирішила пристібнутися, сидячи ззаду, бо зазвичай я ніколи цього не роблю, як думаю і більшість людей.

Це сталося біля 11-12 ночі, а зранку ми мали відпливати в наш круїз. Я думаю можна зрозуміти, який це був “відпочинок”.  Я приймала таблетки від болю, бо це було просто нереально та при цьому возила Дашу (яка далеко не худа) на колясці та носила її сумки, при цьому вислуховуючи її істерики та істерики мого боса, який був злий, що нам не сиділося в готелі і ми зіпсували йому відпочинок.

IMG_0789

Але я все-таки побувала там і це просто нереально круто! Коли ти розумієш, що цей круїз точно не дешевий і люди, можливо, збирали гроші на нього все життя, а ти навіть не знає скільки це коштує, то просто намагаєшся отримати як можна більше насолоди. Але великий мінус в тому, що у нас було дуже мало часу для того, щоб познайомитися з містами і ми не могли ходити (бо не могла я залишити свою подругу та гуляти сама). Тому просто покидаю фотки.

IMG_0770IMG_0772IMG_1051IMG_0818

Це наш перший острів Nassau. Готель Atlantic. Це місце вважається найкрасивішим на цьому острові.

IMG_0779IMG_0793IMG_0814IMG_0823

Наступний – Coco Kay.

IMG_0871IMG_0865IMG_0882IMG_0899IMG_0923IMG_0951IMG_0953

І останній, та найулюбленіший – Key West. Але це вже США, Florida. Тут моя подруга залишилася в номері, а ми з начальником проїхали на туристичному трамвайчику.

IMG_0984IMG_0985IMG_0991IMG_1009IMG_1034IMG_1040IMG_1041 (1)IMG_1042

Після цієї подорожі ми повернулися в Myrtle Beach, я попрацювала 3 дні і ми відправилися до Washington, DC. Так, це столиця США, де стоїть White House і де я живу зараз.

IMG_1255IMG_1240IMG_1167IMG_1165

Джон сподівався, що я складу йому компанію в його подорожах Америкою, але я зійшла на першій же станції. Ми з Дашою трохи погуляли містом, потім я посадила її в New-York на літак, погуляла по нічному Times Square. Хоча я і не дуже люблю це місто, бо там дуже брудно і море людей, але коли я потрапила вночі на Times Square, то зрозуміла чому це одне з найвідвідуваніших місць на планеті.

IMG_1372IMG_1379IMG_1381IMG_1403IMG_1408IMG_1409IMG_1415

І коли я вже поверталася до автобусної зупинки, щоб відправитися назад до Washington, DC, то випадково натрапила на редакцію New York Times. Величезна будівля з 40 ліфтами та багатьма офісами. Я почекала біля входу, поки хтось вийде та запитала чи немає у них екскурсій. Але, на жаль, я могла тільки подивитися ззовні. Але я спілкувлася з працівником New York Times. Це вже шось :)

IMG_1391

Позавчора я вже зі всіма своїми речами перебралася до столиці США і живу в дуже класній квартирі. Особливо мені подобається, що у нас є дах. Я люблю сидіти там ввечері.

IMG_1626IMG_1647IMG_1645IMG_1454IMG_1443IMG_1160

А поки я перебиралась з минулого місця сюди, то познайомилася з багатьма людьми. Деякі навіть подарували мені щось на пам’ять. Особливо мені запам’яталася Вєлєна з Росії. Вона приїхала працювати на літо сама, а взагалі вдома працює журналісткою на каналі 24 та моделлю, і ще й при цьому вчиться на 2-х спеціальностях.

IMG_1620

Наступний блог я планую написати про музеї та пам’ятки цього міста, бо їх тут дуже багато і треба ходити я думаю навіть не день. Що я поки що можу сказати про це місто? Тут є все. Метро, трамваї, автобуси, таксі, дуже багато людей на велисопедах. Ми вчора каталися. Мій мексиканський друг Семі віддав мені один свій і я тепер дуже щаслива, бо найбільше люблю їздити на велисопеді, аніж на машинах чи автобусах.

IMG_1617

Також мені дуже подобається, що це місто поєднує в собі спокій та рух. Тут є великі нові будівлі та офіси, дуже багато старої архітектури, парків, білок, маленьких різнокольорових будинчік та є річка. Тобто ти можеш знайти місце для того, щоб відриватися по повній в центрі міста, де завжди багато людей, так і посидіти в тихому парку, або подивитися біля річки на нічне місто.

IMG_1592IMG_1428IMG_1459IMG_1349IMG_1348IMG_1308IMG_1352

Все, я побігла шукати роботу та заробляти собі на життя, бо мої гроші вже закінчуються. Мої плани на найближчий час – це вивчити хоч трохи іспанську, поїхати в зоопарк, де є живі пінгвіни, купити собі професіqну камеру, по можливості подорожувати та, звісно ж, не хворіти (бо останній тиждень я тільки те й роблю, що сплю та кашляю). Якщо будете в Америці, то пишіть. Буду рада зустрітися. Гарного вам ранку, дня, вечора або ночі :)

Коментувати

3 Коментарів
Юра
• 10:55 | 19 вересня 2016

Ната, ти шо там остаться решила?

Відповіcти
Nata
• 17:12 | 19 вересня 2016

Да, вже залишилась

Nata
• 17:13 | 19 вересня 2016

Да, я вже залишилась