Відкриті партійні списки: у Полтаві говорили, навіщо потрібні нові виборчі правила

0

“У всіх розвинених демократичних країнах суб’єктом творення державної політики є політичні партії, бо вони представляють інтереси об’єднаних груп людей. В українців є давня історія кріпацтва, бажання мати свого пана Енгельгардта, який начебто представляє твої інтереси. Але світова демократія каже, що так воно не працює”, – Андрій Андрушків.

Відкриті партійні списки: у Полтаві говорили, навіщо потрібні нові виборчі правила

Відкриті партійні списки: у Полтаві говорили, навіщо потрібні нові виборчі правила

На “Трибуні” говоримо про нові виборчі правила: для чого вони потрібні українцям і чи знають українці, що вони потрібні. Почуємо думку активних ініціаторів процесу зміни виборчого законодавства – Олега Рибачука та Андрія Андрушківа, що представляють ГО “Центр UA” і в рамках туру “ЗміниТИ” приїхали до Полтави.

– Ми як ГО почали аналізувати ситуацію, чому в Україні реформи ідуть “зі скрипом”, блокуються на місцях, чому блокуються на різних щаблях влади. І тоді усвідомили: аби запустити реформи, процес має бути національним. Не 10-20 розумних людей у Києві повинні вирішувати, яка має бути медицина, яка має бути освіта, а це має бути рішення і прагнення усієї України. Тому ми у лютому запустили цей проект, почали говорити з людьми, питати про їхню думку. З лютого по червень рухали це, збирали дані, опитали 2500 депутатів місцевих рад, політиків, експертів місцевих, мерів, політологів, соціологів, 63 міста, всі області України. Зараз ми вже встигли проаналізувати і  готові сказати, які, на думку українців – з Охтирки, Люботина, Енергодара – мають бути виборчі правила, – зазначив Андрушків.

Андрій Андрушків

Андрій Андрушків

– У мене є й власний досвід цих Печерських пагорбів – і жодних ілюзій щодо того, що, потрапляючи у Верховну Раду чи на якусь посаду в Кабмін чи в Адміністрації Президента, ти зможеш своїми правилами, своїм баченням щось міняти. Це дуже умовно. Навіть невеликий простір біля себе. Навіть та генерація молодих політиків, які зайшли у Верховну Раду з трохи наївними думками, що ось ми зсередини їх зараз трохи демократизуємо, терплять фіаско. Бо система має 1000 і 1 спосіб, як їх нейтралізувати. Бо колосальний розрив між політикою “печерських пагорбів” і уявленням українців, хто про що відповідає. Таке нерозуміння виборців: нахіба нам той мер, хто що робить, навіщо місцеві депутати – з одного боку. А з іншого, коли ми питали, які б ви хотіли бачити зміни, то незалежно від географії чи політичних переконань, люди розуміють, що так далі не може бути. Не можуть бути якісь депутати-мажоритарники, які раз на 5 років з’являються, купують округ – і далі на людей тут жодної уваги не звертають й управи на них немає. Люди також розуміють, що не може бути так, що партія приходить і визначає, хто представлятиме цей округ, цих людей на всю Україну. Мовою Венеціанської комісії це називається, що українці виступають за пропорційну виборчу систему з відкритими списками і регіональним представництвом,  – сказав Рибачук.

Олег Рибчук

Олег Рибчук

– Для чого ми вибираємо депутатів Верховної Ради? У них одна проста функція – законотворення. Чи має депутат-мажоритарник, наприклад, голова фермерського господарства, чи великого заводу, чи от Костянтин Жеваго – нардеп з Полтавщини – чи має він спроможність творити державну політику? Чи має він представництво у всіх регіонах, доступ до різних груп інтересів? Не має. Бо він вибраний у маленькому мажоритарному окрузі. Тому, зокрема, і пан Жеваго обирає для себе не виконувати функцію представництва інтересів, а прогулює 93% засідань. Але захищає інтереси свого бізнесу, це очевидно. Але не можна говорити, що там такі погані виборці, у Горішніх Плавнях, ні. Харківщина – те саме: переважна кількість мажоритарників прогулюють 80% засідань. За наші з вами гроші: ми їх утримуємо, платимо зарплату депутатським помічникам, платимо на автопарк Верховної Ради… У всіх розвинених демократичних країнах суб’єктом творення державної політики є політичні партії, бо вони представляють інтереси об’єднаних груп людей. В українців є давня історія кріпацтва, бажання мати свого пана Енгельгардта, який начебто представляє твої інтереси. Але світова демократія каже, що так воно не працює. Тому нам потрібно відійти від цього і створити систему, яка займатиметься дійсно відстоюванням людських інтересів, – сказав Андрушків.

– Але виборці часто кажуть: принаймні, депутати-мажоритарники щось роблять. Ось, наприклад, лавочка. Бачите, стоїть.

– Давайте глянемо у Закон про вибори. Чи є там щось про лавочки? Чи є там щось про перекривання даху на школі? Чи про ремонт дороги? Насправді, лавочка встановлена за кошти тих же виборців органом місцевої влади, – прокоментував Андрушків.

– Нам казали: ну і? Як ми їх змусимо змінити виборчий закон? Це стало подразником для нас. Ми проїхали всю країну, переважна кількість українців бачать виборчі правила такими. Причому це ще одна українська традиція: щойно надходить час виборів, у нас змінюються правила гри. Це жорстка антиєвропейська практика, бо європейці кажуть, що як мінімум за рік повинні бути правила. Якщо у нас однакова точка зору, то ми повинні мінімум раз на рік вийти на вулицю. Не для того, щоб побити, потрощити все чи погаласувати “зрада”. А вийти з жорсткою вимогою, що ось за такими правилами повинні бути вибори. Власне, зараз це і робимо. Дата вже відома – 17 жовтня. Коли ми виступили з ініціативою, то ми чули у відповідь, що це нереально, ніхто не буде ці правила міняти, немає політичної волі. І мене це дуже задівало, бо я розмовляв з людьми, які разом зі мною були вночі на Майдані, зі студентами. І говорив їм: уявляєте, якби я тоді вам сказав, що ви звідси підете не в тюрму, а у Верховну Раду, однак там будете відчайдушно відстоювати закон Віктора Януковича, нинішній, “Про вибори”. Президенту вже будемо аудіограму скоро крутити, де він говорить, що перше, що робитиме – змінить ганебний закон Януковича про вибори. Проходить три роки – ні словом не згадує про виборчу реформу. В Угоді про Асоціацію з Євросоюзом детально написано: змінити виборчий закон із запровадженням відкритих списків. Наша мета – 17 жовтня зробити по всій Україні загальну акцію з вимогами змінити виборчі правила. Ми хочемо робити те, чому добре навчилися поляки, румуни і чехи: змушувати владу робити те, що потрібно людям. На щастя чи на горе, але нас почали підтримувати політики, бо без цієї підтримки не вдасться. Ми сподіваємося, що ця акція буде мати продовження, і тупо відморожуватися буде не можна. Антикорупційний суд до порядку денного включений, обмеження депутатської недоторканості обговорюється. Але про виборчу реформу мовчать, – сказав Рибачук.

– Які аргументи проти? Депутати кажуть – не буде представлення регіонів. Ми кажемо: буде. Скасування мажоритарки дозволить Полтавській області мати своїх депутатів. І не 8, а 16. Але це будуть не окремі гравці, самі по собі, позафракційні. А це будуть представники партій. Україна буде поділена на 27 виборчих округів. Далі кожна партія, залежно від кількості виборців у цій області, має делегувати спочатку в загальнонаціональний список у 450 депутатів, і цих 450 розподілити у всі області, залежно від кількості мешканців. Кожна партія має делегувати у Полтавській області від 5 до 16 кандидатів. Після цього виборець приходить голосувати й голосує за партію К чи за партію М і окремо – за кандидата номер 10, наприклад. І тоді не в Києві лідер Радикальної партії чи лідерка “Батьківщини” вирішують, хто має бути у списку і за які гроші чи заслуги. А виборець на Полтавщині чи Харківщині вирішуватиме, що так, я підтримую партію отаку, але хочу, щоб мої інтереси представляв оцей юрист, оцей медик чи освітянин. Це ламає систему великої політичної корупції. У Франції не торгують місцями у списках, в Німеччині не торгують. І якщо ми станемо на цей шлях, то в нас таке явище теж зникне, – Андрушків.

– В зареєстрованому у Верховній Раді законопроекті є ще вимога про зниження бар’єру для партій до 3%.

– Ми можемо говорити про те, що цей законопроект відповідає всім нашим вимогам щодо того, як мають відбуватися вибори і працювати партії. Норма про 3% пояснюється мотивацією авторів перезавантажити систему, бо норма про 3% дозволить запустити наразі позапарламентські сили. З одного боку, це створює турбулентність при створенні коаліції, бо тоді більша кількість партій буде мати місця в парламенті, і їм важко буде домовитися. З іншого боку, створює передумови для ситуації, при якій 93% українських виборців будуть мати своїх представників у парламенті. Це знижує втрату голосів. Можливо, на цьому етапі варто знизити бар’єр, але з часом повернути його до 5%. Однак питання бар’єру може стати питанням кулуарних переговорів у Верховній Раді, бо для того, щоб запустити процес демократизації, бар’єр не дуже важливий, – наголосив Андрушків.

– Коли ми говоримо про медичну реформу, то в МОЗ говорять, що час Ікс уже настав. Бо якщо ми не запустимо зміни до законодавства зараз, то реформа з 2018 року не почнеться. Скільки часу маємо на запуск виборчих змін?

– На зміну виборчого законодавства маємо рік, але краще – півроку. Виборче законодавство важливе для суб’єктів виборчих перегонів. Що раніше вони дізнаються про зміни, то краще підготуються, попрацюють з кандидатами і виборцями, почнуть, нарешті, писати нормальні програми, а не  ті, що небагато краще, ніж написи на туалетному папері. Щоб можна було зрозуміти: ця партія буде відстоювати інтереси малого і середнього бізнесу, позиція щодо оподаткування отака-от, – говорить Андрушків.

– Ми зараз по всіх обласних центрах формуємо мережу підтримки руху щодо нових виборчих правил. А в столиці ми стараємося не допустити профанації процесу, бо вже зараз чуємо від Блоку Юлії Тимошенко, що “ми активно підтримуємо прагнення громадськості і ось у нас є законопроект”, що, м’яко кажучи, є неправдою і маніпуляціями. Ми будемо уважно слідкувати за тим, як іде процес. Оці знамениті поправки з голосу, які нівелюють суть всього. Це питання не повинно ставати маніпуляцією ні з одного, ні з іншого боку, – сказав Рибачук.

– Багато хто збирається їхати на великий мітинг у Київ. Багато – виходити в Полтаві. При цьому, шириться інформація, що готуються якісь провокації. Мовляв, будуть заворушення, потенційним учасникам пропонують гроші за участь з одного чи іншого боку. Чи чули ви про це і чи є у вас стратегія на випадок, якщо все-таки будуть провокації?

– Ми як громадська організація закликаємо громадян України прийти до Верховної Ради і висловити свою позицію щодо змін у виборчому законодавстві. Так само – на майданах своїх міст. Ми говоримо про те, що акція є цілком мирна. Не збираємося штурмувати ВР, провокувати представників органів правопорядку. Міністр внутрішніх справ Аваков має забезпечити безпеку всіх, хто прийде на цю акцію. Ми міліарди віддаємо на утримання силових відомств. І як громадяни, платники податків ми вимагаємо, щоб 17-го числа була забезпечена гарантована безпека мирного зібрання. Звісно, що спецслужби будуть знати, хто прийде з провокаціями: петардами, димовими шашками і може, вогнепальною зброєю, яка є на руках. Але саме прес-служби мають можливість цього не допустити. Нам не треба третього Майдану, бо він буде тривати кілька годин і відбудеться з використанням вогнепальної зброї. І буде в інтересах Кремля, – відповів Андрушків.

Відео: Сергій Котелевець

Коментувати

17 листопада 2017
16 листопада 2017