#Успішні люди у звичайних професіях: лікар-дерматовенеролог

0

“Шкіра – це найбільший імунний орган людського організму. Такий собі індикатор нашого здоров’я, адже багато з того, що з’являється на поверхні шкіри, є відображенням внутрішніх проблем організму”, – головний міський дерматовенеролог Володимир Свиридюк.

Володимир Свиридюк

Володимир Свиридюк

З головним дерматовенерологом міста Володимиром Свиридюком ми цього разу говорили саме про дерматологію. А точніше про те, як зараз діагностують та лікують хвороби шкіри, на що варто звертати особливу увагу при самостійному огляді, наскільки небезпечними можуть бути родимки і як дерматологи рятують життя своїм пацієнтам.

Утім, перший медичний досвід Володимира Свиридюка з дерматологією ніяк не пов’язаний. Одразу після закінчення медучилища він опинився на афганській війні – був фельдшером на прикордонній заставі. Неодноразово брав участь у так званих “рейдах” на територію Афганістану:

– Радянські війська це робили так само, як “зелені чоловічки” у Криму в 2014. Тобто, ми залишали “на базі” військові квитки, зрізали всі шеврони, петлички… Навіть автомати чекали нас на заставі, а для рейдів нам видавали іншу зброю, ні на кого не записану. Прикордонники не повинні заходити на чужу територію, тож, фактично, ми виглядали справжніми бандитами, коли вирушали “зачищати” банди у кишлаках біля кордону. Та ще й держава була готова відмовитися від нас кожної миті: якби щось пішло “не так”, ми б вважалися, мабуть, зниклими безвісти або такими, що пішли “в самоволку” і не повернулися. Всі 60 бійців…

Після повернення з війни Володимир Свиридюк вступив у медичний інститут. А спеціалізацію вибрав завдяки другові родини – знаменитому лікарю, завідувачу дерматологічним відділення шкірно-венерологічного диспансеру Євгену Литвиненку:

– У медицині дуже важливим є постать наставника – людини, яка готова передати тобі свої знання. Багато хто з маститих лікарів настільки ревно оберігає свій досвід, що навіть учнів собі не беруть. Думають, мабуть, що лікуватимуть і житимуть вічно. Але мені пощастило. Мабуть, 50% з того, що я знаю зараз – це завдяки Євгену Савватійовичу.

Наш співрозмовник впевнений: в Україні нині доступне лікування хвороб шкіри на рівні європейських клінік.

– Дерматологія останніми роками зробила крок далеко вперед. Ті міжнародні конференції, які організовуються нині в Україні, проходять на такому рівні, що європейські та американські колеги аплодують стоячи. З’явилися нові апарати, які дозволяють побачити набагато більше. Той же дерматоскоп: я за його допомогою не лише невуси (родимки – авт.) дивлюся, а й інші шкірні проблеми вивчаю. Звісно, мого досвіду вистачає, щоб визначити багато захворювань, лише подивившись чи доторкнувшись. Але завжди хочеться знати більше. Для лікаря вчитися все життя – це нормально. Це – обов’язкова вимога професії.

Так виглядає меланома

Так виглядає меланома

– Структура захворювань шкіри дуже змінилася. Зокрема ще й тому, що в епоху інформаційних технологій люди не поспішають іти до лікаря. З 10 тих, хто має проблеми, вчасно звернеться хіба один. Всі інші спочатку лікуватимуть себе “по Інтернету”. І лише коли доведуть шкіру до жахливого стану, йдуть до спеціаліста. Тому, що крім того, щоб визначитися, яка мазь хороша, треба розуміти, як часто можна її застосовувати, як довго… Недавно у мене була пацієнтка, у якої руки буквально “текли”. Вона не знала, що робити, мовляв, вже жоден крем не допомагає. Звісно, що не допомагає, адже ліки просто не можуть всмоктатися в шкіру! Розумна, освічена жінка, але до такого довела себе самолікуванням. Питає: “Що робити?” – “Три дні – взагалі нічого. Зможете?”

За три дні стан шкіри значно покращився, і вже можна було ефективно лікувати. Інколи просто треба дати шкірі час на відновлення і саморегуляцію.

– Питання видаляти чи не видаляти родимку –  не перше питання, і навіть не п’яте. Найперше, що важливо – це діагностика. В  тому числі, самодіагностика, коли людина самостійно оглядає себе. Це абсолютно нормально. Ми ж виконуємо щодня різні гігієнічні процедури, дбаючи про чистоту шкіри та здоров’я зубів? То чому ж не оглянути стан родимок, не помітити вчасно, що потрібна консультація лікаря?

– Статистика така, що на 10000 дерматологічних оглядів буде виявлено 1 меланому (рак шкіри – авт.). Однак, лише з початку року я їх в Полтаві виявив чотири. Однозначно, людям варто звертати увагу на родимки, які мають нерівні краї, які швидко змінюють розміри, неоднорідні за кольором. А також ті, які знаходяться у місцях травматизації, наприклад, постійно труться об одяг. Такий невус рано чи пізно стане загрозою для життя.

– Видалення може відбуватися у різні способи. Або хірургічно, з досить значним полем захвату, щоб жодні фрагменти родимки не залишилися на тілі. Або за допомогою радіохвильового ножа. Спосіб, який обере лікар, залежить від типу родимки. Однак обов’язковою, в обох випадках, є гістологія – дослідження, яке показує, є родимка злоякісною чи ні. Ви могли чути фрази на кшталт: “Поки родимку не чіпали, було все нормально. А як видалили, то невдовзі людина від раку померла”. Таке може статися, коли гістологією знехтувано. Раніше видаляти родимки собі дозволяли навіть перукарі та косметологи. Хоча це насправді – серйозна медична маніпуляція.

– Смертність від меланоми – дуже висока. Особливо, якщо пухлина встигла прорости вглиб шкіри на міліметр і більше. Ще кілька років тому вона сягала майже 100%. Це – через велику кількість метастазів, особливо у головному мозку. Проте зараз з’явилися нові способи лікування, а отже, і шанси пацієнтів зросли. Коли під час цифрової дерматоскопію бачу характерну синю вуаль на знімку – основну ознаку меланоми, то чесно кажу пацієнтові: “Для вас рахунок пішов на години”. Видаляти пухлину треба якнайшвидше. У такі моменти почуваєшся, наче вдало висмикнув людину з-під колес авто. У моїй професії вчасно діагностувати – це і означає врятувати людині життя.

Коментувати

17 листопада 2017
16 листопада 2017