Юлія Злепко
6 записи

Щоденна регіональна газета «Nürnberger zeitung» у Німеччині: Що? Як? Навіщо?

0

Я тут знову за своє, буду розповідати про редакції європейських ЗМІ. Хто читав-дивився, то пам’ятаєте, мабуть, як мене вразило перебування у редакції найкрутішої газети Польщі. Але ж то був лише початок, адже у рамках проекту #Трибуна_В_Європі ми мали відвідати ще чимало різних редакцій, щоб побачити на власні очі як працює медіаіндустрія Європи. Маю зауважити, що до Нюрнбергу ми потрапили не одразу після Варшави, але зараз розповім саме про регіональну газету «Nürnberger zeitung», яка виходить щодня, окрім неділі.

Сергій Одаренко, Елла Шиндлер, Ірина Домненко та Юлія Злепко

Сергій Одаренко, Елла Шиндлер, Ірина Домненко та Юлія Злепко

Газета «Нюрнберзька Газета» («Nürnberger zeitung»)

Переше видання: 1804 року

Головний офіс: Нюрнберг

Тираж: бл. 30 000 примірників

Штат: бл. 60 працівників.

Nürnberger zeitung

Nürnberger zeitung

Стисло та галопом про історію однієї з найстаріших німецьких газет

Дякуючи сучасним технологіям, а саме навігатору та картам, ми швидко знайшли приміщення редакції. Нас зустріла редактор видання Елла Шиндлер, вона і познайомила нас з роботою газети.

Що тут одразу варто зауважити, у Німеччині у штаті видань є редактори та журналісти. У нас теж є, скажете ви і будете праві, але різниця між нашими та їхніми у тому, що редактором у них називають тих журналістів, які мають профільну освіту та пройшли відповідне стажування, щось схоже на інтернатуру, а журналістом може бути будь-хто, хто може і хоче дописувати.

Елла починає розповідь прямо з порогу: показує нам стару друкарську машину, одну з тих, на якій друкувалися газети і розповідає історію видання. Вперше газета побачила світ у 1804 році, з того часу вона пройшла низку трансформацій, але видається і до сьогодні. А тому це одна із найстаріших газет у Німеччині, Австрії та Швейцарії. Це газета, яка однією з перших ввела фейлетон – додаток про  культурне життя, але, зауважує Елла, на своєму шляху у газеті були і темні сторінки.

Стара друкарська машинка

Стара друкарська машинка

– Після війни у Третьому рейху усі газети були на боці нацистів. Усі писали одне й те саме, в принципі, як і при комунізмі, усі газети мали виконувати певну норму. Так сталося і з Nürnberger zeitung.

Але пізніше, коли медіа почали відновлювати свою роботу, то ліцензії на видавництва могли отримати лише люди з незаплямованою під час війни репутацією. Так сталося і з «Nürnberger zeitung».

Знову зроблю невеликий відступ, у Нюрнберзі є 2 місцеві газети «Nürnberger Nachrichten» та «Nürnberger zeitung», що для Німеччини є не дуже типовим, зазвичай регіональна газета одна. Обидві газети знаходяться в одному приміщенні, мають дружні стосунки і не бачать себе конкурентами, лише колегами.

Редакція

Як я вже зазначила, редакція газети знаходиться у приміщенні разом іншою нюрнберзькою газетою. Коли потрапляєш у хол, то «Nürnberger zeitung» – сходами ліворуч, а «Nürnberger Nachrichten» – праворуч.

Редакція, яка пише про місцеві новини

Редакція, яка пише про місцеві новини

Кожен відділ редакції займає окремий поверх. Наприклад, ми краєм ока заглядали у відділ політики, що на третьому поверсі, на другому – спортивна редакція, окрім того ще є економічний, культурний, місцевий, регіональний та відділи тематичних сторінок.

Територія, де знаходиться будівля редакції, фактично є частиною такого умовного медіа-містечка, адже тут розташовані редакції двох газет і тут же вони проходять усі етапи на шляху виходу в світ: написання матеріалів, верстка, друк.

Саме тут за ніч друкують близько 500 тисяч примірник двох місцевих газет

Саме тут за ніч друкують близько 500 тисяч примірник двох місцевих газет

Окремого сайту у газети немає, його ділять «Nürnberger zeitung» та «Nürnberger Nachrichten».

– Ми маємо йти у ногу з часом: у нас є Twitter та сайт, окремі речі ми викладаємо на Facebook. Але проблемою є те, що люди звикли, що в Інтернеті все безкоштовно, – каже Елла.

Контент та робота над ним

Елла розповідає, що зараз готує статтю про людей, які втратили дітей. Це матеріал про спільноту батьків, які в силу різних обставин втратили дітей. У статті мова піде про те, як прийняти цей факт, як боротися, як жити далі. Це тема, яка буде актуальна завжди і тому її публікацію дещо можна відкласти. Але таких матеріалів не надто багато, адже найчастіше у газеті публікуються новини, а вони не можуть відкладатися на потім.

– Ми повинні постачати читачам актуальну інформацію. Радіо та інтернет дуже швидко видають актуальну інформацію. Ми і так виходимо застарілими: те, що люди у нас читають сьогодні, вони могли почути вже вчора. Але ми робимо ставку на те, що ми не подаємо короткі новини, такий собі інформаційний аналог «БігМаку» із МакДональдза, ми намагаємося пояснити події: пишемо коментарі, говоримо з експертами. Ми не просто подаємо інформацію, а роз’яснюємо її читачеві, але не у сенсі, що добре, а що погано, ці рішення читач приймає сам, аналізуючи той загал інформації, який ми йому пропонуємо, – говорить Елла.

Редакція, яка пише про місцеві новини

Редакція, яка пише про місцеві новини

Над темою невідривно максимально можна працювати 2 дні, але це буває вкрай рідко і лише якщо тема обширна. Або ж поступово журналісти та редактори працюють над новинами і просто виділяють час на дзвінки, зустрічі, збір матеріалів, і таким чином готують велику тему. Елла зауважує, що їхній штат не дозволяє займатися довго лише однією темою.

– Ми намагаємося більше писати про наше місто та про регіон. На день у нас відбуваються 3 робочі наради. На першій, що о 12:30 – узгоджуємо, що буде у номері, на другій о 16:00, там ми вирішуємо як виглядатиме перша сторінка, яка власне є візитівкою газети. На першу сторінку намагаємося ставити щось пов’язане із нашим містом або регіоном.

Бувають у роботі вкрай спокійні дні, але бувають дні, коли після обіду стається щось і необхідно усе, що було заплановано для друку, переформатувати і вмістити в газету інформацію про подію, яка відбулася.

Як зауважила Елла, це одна з особливостей роботи - купа паперів :)

Як зауважила Елла, це одна з особливостей роботи – купа паперів :)

Газета складається із 6-ти частин, їх у редакції називають книгами, говорить Елла. Першою книгою завжди є політика, другою – фейлетон (книга про культуру), третя – про Нюрнберг, четверта – про регіон, п’ята – економіка, шоста – спорт. До газети додаються вкладення про місто.

Газета виходить у двох варіантах А та Б. Варіант А – для регіонів і виходить дещо раніше, більш актуальний варіант Б.

  • У штаті є фотографи, видання цим пишається.
  • Фрілансери отримують дуже мало, а відтак, фрілансерами є або студенти або особи, які пишуть для кількох видань.

Свобода слова у Німеччині

– За 13-ть років роботи у газеті я жодного разу не писала про те, чого не бачила. Якщо я бачила якусь проблему, я не могла закрити очі на неї або ж сказати, що «я це не писатиму, бо шеф мене сваритиме». Ніхто не контролює мою роботу. Я це повторяю усім, коли дискутую з приводу брехні у пресі. Я пишу статтю так, як я вважаю за потрібне. Жодного речення з моїх матеріалів не викреслюють. Єдине, що прибирають це граматичні помилки, які робить кожен, скільки би років він не працював. На мене ніхто не тисне і я це дуже ціную, – говорить Елла.

Елла додає, що для них найважливіше це правда та об’єктивність.

Про зарплатню журналіста та податки

Елла розповідає, що зарплата журналістів у Німеччині не є високою, у порівнянні з лікарями, вчителями, поліцейськими. Розподіл зарплатні відбувається у залежності від того чи входить видання у спілку видавців. Якщо входить, то зарплатня платиться по узгодженій для Німеччині тарифній сітці. Наприклад, Елла працює на 70% (3 дні на тиждень), бо виховує двох малих дітей і отримує 3500 євро, але з вирахуванням податків, отримує 1900 євро. При цьому вона зауважує, що податки тут люди платять охоче і з радістю:

– У Німеччині досить високі податки, але це треба роз’яснити. Як інакше будуть гарні дороги, гарні школи, непідкупні професори та чиновники, якщо у держави не буде коштів. Я охоче плачу ці податки, адже я хочу, щоб моя дитина навчалася у школі, де не потрібно нести цукерки вчителям, щоб я не чекала метро довше, ніж це має бути, хочу отримувати належну допомогу в держзакладах. На це все державі потрібні кошти.

На завершення додам, що наш  візит у редакцію  не лишився непоміченим. Про нас написали на шпальтах Nürnberger zeitung і,  не буду приховувати,  це було дуже мило  та приємно :)

А от і підтвердження. Ми у "Nürnberger zeitung"

А от і підтвердження. Ми у “Nürnberger zeitung”

Ох, щось багато букв вийшло цього разу, вибачайте. Але задля свого виправдання, зауважу, що Елла захопила мене своєю щирістю та справжністю, вона надзвичайна! Поговорили ще трохи про політику, популістів, мігрантів, але Елла говорила про це так живо, що я вирішила не виносити це у текст, бо важко передати, тому дивіться відео, там більше, емоційніше і від першої особи:

Дивіться також про наші пригоди у Берліні, ті хто вже подивилися, говорили, що цікаво вийшло, перевірте!

Коментувати

15 грудня 2017