Катерина Кролевська
10 записи

Вирвані сторінки з історії України

0

Тримаючи «Вирвані сторінки», я й подумати не могла, про що ця книга. Просто поставила собі за мету прочитати її, бо маю вже давно, а руки ніяк не дійдуть. І рішення було недаремне. Книга Марії Василівни на 300 сторінках пояснила, у чому проблема радянізованого суспільства.

BC2_1413324130Матіос, Марія. Вирвані сторінки з автобіографії. ― Львів: ЛА «Піраміда», 2011. ― 368 с.

Марія Матіос ― одна з найпотужніших письменниць України. Її на даний момент остання книга ― саме «Вирвані сторінки» ― вийшла 2010 року. Тим не менш, критика називає її «найпліднішою письменницею України» і «гранд-дамою української літератури». І саме один із її творів («Солодка Даруся») визнаний найкращою книгою першого 15-річчя Незалежності, яка найбільше вплинула на українців.

За результатами соціологічних досліджень Марія Матіос незмінно входить до п’ятірки сучасних письменників, яких читають і знають в Україні.

Марія Матос (Фото — magiabukoviny.blogspot.com)

Марія Матос (Фото — magiabukoviny.blogspot.com)

Цей твір, окрім знайомства з письменницею, проливає світло на історію виникнення усіх героїв книг Марії Матіос. На сторінках не лише відкриваєш для себе її біографію, а й зустрічаєш знайомих героїв. Марія Матіос прожила дуже неординарне життя, і за ним надзвичайно цікаво читати ― а тим паче, коли про нього пишуть з такою майстерністю.

Реальний час, що пливе крізь живі людські долі, і реальні люди, що пливуть крізь час, ― такими є основні мотиви книжки «Вирвані сторінки з автобіографії». Книга-дайджест населена багатьма відомими і невідомими людьми і подіями, які складають історичну, психологічну, ідеологічну, культурну та побутову мозаїку українського життя ХХ століття. Сама письменниця називає «Вирвані сторінки» «не просто автобіографією, а стовідсотковою книгою про сучасність і сучасників».

Жах і елементарна бридливість до брехні тримали мене упродовж усього часу, поки я працювала у фондах обласного архіву. Жах перед тим, як легко, безкарно, принизливо Система вливала у нас отруту, що згодом назвали ми її своєю вірою і правдою.

Матіос висипає на читача цілу купу на перший погляд непомітних побутових, але важливих деталей, які формували радянську людину, які змушували її ставати лицеміром і брехати собі. Нам не розповідали про це у школі, не розповідали удома. (Можливо, тому, що батьки і дідусі-бабусі соромилися минулого? Або ж навіть не помічали, як живуть?) А саме у цих деталях і полягає причина духовної убогості, невдач і недовіри, яка витає навколо нас.

Розкуркулювання (Фото — memory.gov.net)

Розкуркулювання (Фото — memory.gov.net)

Особливо вражаючими, як на мене, є дві історії з «Вирваних сторінок». Перша ― це розповідь про розкуркулювання на Буковині. Про життя тих людей можна дізнатися і з інших книг Матіос, а от у цьому творі вона наводить десятки реальних імен, прізвищ та по-батькові, десятки справжніх родинних драм. Важко уявити, яких зусиль письменниці коштувало задокументувати ці страшні, нелюдські факти.

…Це тільки ми вміємо бути такими делікатними навіть тоді, коли просимося у пекло. І з доброю совістю.

Інша історія ― це життя Івасюків (Григорія та Софії) і смерть їхнього сина Володимира ― автора безсмертної «Червоної рути», яку на той момент співав мало не весь радянський союз. Марія Василівна у студентські роки дуже тісно товаришувала з сестрою Володимира Івасюка ― Оксаною, і, відповідно, часто крутилася у компанії композитора. Матіос з неудаваною щирістю описує, який відбиток смерть Івасюка поклала на усіх, хто його хоч трохи знав.

Похорон Володимира Івасюка (Фото — holosua.com)

Похорон Володимира Івасюка (Фото — holosua.com)

…«Червона рута» перекреслює все оте белькотання про бозна-що, окрім Мистецтва. Так, ні з кого не варто робити ікону. Але й не варто зводити життя Великого Художника до побутових розмов про побутове. Це роблять карлики, а не велети мистецтва. Володимира Івасюка не можуть міряти карлики. Навіть по смерті. Тим більше ― по такій смерті.

Чи варто дивуватися, що 17 грудня 2010 року із посиланням на доручення Генеральної прокуратури України працівники Шевченківського райвідділу внутрішніх справ м. Львова розшукували «громадянку Марію Матіос» у приміщенні львівського видавництва «Піраміда», щоб вилучити з продажу «Вирвані сторінки з автобіографії». Прочитавши книгу, ви зрозумієте, за що влада хотіла зупинити її поширення.


Схожі книги: «Записки українського самашедшого» Ліни Костенко, «Музей покинутих секретів» Оксани Забужко, «26 процент» Ярослава Грицака, усі книги Марії Матіос, підручник з новітньої історії України.

P.S. Ця книга ― 17-а з прочитаних мною в рамках акції #bookchalenge_ua. На сьогодні я прочитала 20 книг з 30 вересня 2015 року. До наступного 30-ого вересня лишилося ще 80. Приєднуйтеся і давайте підтримувати українського книговидавця. Великі цілі досяжні!

Коментувати