Роман Грицун
31 записи

Ведмежий суд над історією

0

Євромайдан уже став історією. Про події 2013-2014 років планують розповідати у шкільному курсі. Але ведмідь російського імперіалізму прокидається зі сплячки. Він іде до судової аудиторії, аби винести вирок українській революції Гідності, гидливо обізвавши її державним переворотом, та звершити свій суд.

Хоча, якщо так подивитися, то Росія й сама стала сучасною державою внаслідок державного перевороту. Наші північні сусіди, як завжди – у чужому оці скалку бачать, а у своєму й дровиняки не помічають.

Ведмежий суд над історією

Ведмежий суд над історією

Новина про те, що Дорогомиловський суд Москви розпочав процес за позовом про визнання подій в Україні 2014 року державним переворотом виглядає, як повний абсурд.

Позов до суду подав бувший депутат Верховної ради України Володимир Олійник, колишній мер Черкас, член компартії та екс-регіонал. Крім того, він є одним із  організаторів антиукраїнського «Комітету спасіння України» – це весь той двіж на чолі з Януковичем та Азаровим, який досі вважає себе легітимним урядом України, переховуючись у Росії.

Олійник твердить, що звернутися до російського правосуддя йому дозволяє декларація прав людини ООН. У ній значиться, що відстоювати в судовому засіданні свою точку зору можна в будь-якій країні, яка цю декларацію підписала. І Росія в цьому списку є. Тобто, юридично це можливо, і позов одним із судів Москви прийнято до розгляду.

Чи були прецеденти? Так, в США суд визнав держперевороту події в Гондурасі, – говорить Олійник.

Але ж то дійсно був державний переворот. Той конфлікт був улагоджений лише після виборів нового президента країни у листопаді 2009 року. В принципі, як і в нас. Але справа не в тому.

У цьому контексті мені пригадується байка Євгена Гребінки «Ведмежий суд». У ній байкар пише про суд в царській Росії, про його знущання над простими людьми, в яких немає шансів виграти справу, коли справа йде проти більш заможного клієнта.

Суд

У байці ведмідь та вовки отримали від лисиці безглузду «бумагу» і розпочали ще безглуздіший судовий процес. На суді «Ведмідь сердито став ревіть», «Вовки за­вили», Волові не дали й слова сказати на своє виправдання.

От і в цьому випадку – чи буде Україна виправдовуватися перед московським судом, а з іншого боку – чи повинна взагалі. На мою думку – ні, ні, і ще раз ні. Легітимність чи нелегітимність влади в Україні визнав народ, який прийшов на вибори і обрав хай не ідеального, не спасителя, та все ж законного нового президента. З іншого боку – більшість світових країн визнала нову українську владу. Чорт забирай, та навіть Путін, президент РФ визнав Порошенка, і не раз заявляв, що він саме він, Порошенко, легітимний. Виходить, що цей московський суд іде проти волі російського царя батюшки?

Образи байки Євгена Гребінки дуже прозорі і зрозумілі: Ведмідь і Вовки-хижаки (у нашому випадку – московський суд) уособлюють безкарних судових чиновників, які використовують суд для особистої наживи. У даному випадку ця нажива шматком інформаційного продукту летить з телевізійних екранів прямо в тарілки російським глядачам. А це те що їм якраз і треба – полементувати, які мовляв хохли майдануті, переворот державний замутили.

Лисиця (у нашому випадку – Олійник) — дрібний прислужник царського (московського уряду та суду), ябеда, яка живиться крихтами з панського стола.

Олейник

Олійник

Та все ж, коли Росія вже і взялася судити Україну за державний переворот, антиконституційні дії, то хай пригадає для початку 1917 рік. Тоді Цар Микола ІІ відверто задовбав, і російський народ вийшов на майдан, аби скинути його з престолу. За тим, постала більш-менш легітимна влада, а вже опісля більшовики явне не конституційним шляхом здобули собі владу. Ленін та його червоні пройдисвіти тоді зробили те, за що зараз Москва намагається судити Україну.

З іншого боку – можна не залазити у темний ліс глибокої давнини, а згадати 1991 рік. Тоді на Манежній площі Москви зібрався той самий Майдан. Росіяни виступили проти спроб повернути диктатуру радянської влади. І хто ж тоді вийшов на московський Майдан? Агенти госдєпа? Ні, там були інваліди-афганці, біженці, пенсіонери, працівники та власники кооперативів, озброєні люди з комерційних охоронних структур, гулящі підлітки – картина, сучаснику до болю знайома по майдану київському 2013-2014 років.

Там були свої герої, свої жертви, своя Небесна Сотня. Ось фото, подивіться.

Москва 91 2

Москва 91

Moscow. USSR. Soldiers block the way in Red Square. (Photo ITAR-TASS/ Alexander Chumichev and Valentin Kuzmin) Москва. Августовский путч. На снимке: на улицах столицы. Фото Валентина Кузьмина и Александра Чумичева /Фотохроника ТАСС/.

Виходить, що Росія знову судить нас по абсолютно надуманим звинуваченням, і по-суті за те ж саме, за що могла засудити себе. Це вже навіть не ведмежий суд, це ідіотизм якийсь.

Росіяни полюбляють називати ідіотами тих, кого вони ненавидять. Приміром нас, і американців. Для них ідіот навіть Форест Гамп – персонаж із фільму та книги Віктора Грума. От тільки Форест Гамп і сам розумів, що він ідіот, але досягнув успіху, втілив свою мрію. Цікаво, а чи розуміють росіяни, що їх політика а дії – це суцільний твір Достоєвського?

Коментувати

19 вересня 2017