Роман Грицун
31 записи

Мазепинський репортаж

0

2007-го року, коли починав навчатися на історичному, думки, а потім і мрії про пам’ятник Мазепі у Полтаві все більше і більше завойовували мій мозок. Думав: як це так, ми незалежні, у нас має бути свій погляд на історію, власна політика історичної пам’яті, чому це якісь несвідомі громадяни, якийсь тимчасовий мер мають перешкоджати відновленню історичної справедливості. Однак, думка людей все ж важила – зрозумів я курсі на четвертому, і отак просто ставити монументи, водити біля них хороводи, це означає повторювати насадницьку політику комуністів, які хоч і побудували заводи-фабрики та нацизм перемогли, але голодомор, руйнування української незалежності 1917-го, сталінські репресії 30-хх, я їм ніколи не пробачу, і надалі ставитиму знак =між фашизмом-нацизмом та комуно-більшовизмом.

Але все таки потрібен був час, аби це сталося. Мазепа у Полтаві є. Сподіваюся, що відносно назавжди. Тепер будемо поглиблювати знання про гетьмана, й аналізувати-пригадувати 7 травня 2016 року – той день, коли Президент України разом із Митрополитом зірвали біле покривало, прикрашене синьо-жовтою стрічкою, і під гучні оплески двох тисяч полтавців зробили ще один шаг і мат російському імперіалізму.

Тож, детальна розповідь на тему як це було, або що мені вдалося почути і побачити такого, що мало хто бачив і чув.

IMG_1385

Металошукачі, незручності, акредитація

 

Ходили чутки, що людей на відкриття звозили добровільно-примусово. Деякі журналісти писали про це. Потім вибачалися. Дехто не вибачався. Мені особисто не довелося стикатися з такою інформацією, тому робити голослівних заяв не буду. Хоча маю невеличкий такий інсайд, з приводу того, що від кожної бюджетної установи міста мали обов’язково прийти як мінімум по три людини. Щось це мені нагадує. Може совдеп?

Плюс дорогу перекрили. Цікаво, як змогли знайти вихід із ситуації ті люди, які призначили весільну  церемонію у РАГСІ на вулиці Жовтневій на 7 травня?

IMG_0565

Ну добре, досить вже про погане. Пам’ятник Мазепі ж відкривають

Ішов на відкриття, і хвилювався, як школяр. Ну от, історична подія, як не крути. Ще й Президент приїздить. Вперше у житті бачу справжнього живого президента. Кучму не бачив, бо ще малим був, з Ющенком якось не склалося, Яника і бачити не хотілося, а от Петра вже якось треба було побачити. І побачив. Але перед тим пройшов крізь десяток калюж, ямок на полтавських дорогах, і ворота з охоронцями та металодетектором. Ішли з колегою, поспішали, на ходу вже придумували текст майбутньої новини про те, що у Полтаві розпочалося урочисте відкриття пам’ятника гетьману Івану Мазепі. Хотіли бути першими, хто запостить цю новину, в історію вписатися хотіли, аде потім якось зрозуміли, що то все стьоб. Хоча й опублікували, доволі оперативно. Десь на середині виступу глави Держави. І то, через те, що вельми шановний пан 3-G безслідно зник.

Безпеку охоронці Петра організували ще ту. На вході – люди з металошукачами, чоловіки й жінки у старій міліцейські формі, чоловіки у старому військовому камуфляжі, німецькі песики. Інтуїція підказувалася, що десь там, мабуть на дзвіниці сидить снайпер. Видивлявся. Не побачив. Ну й Бог з ними.

Акредитацію наш редактор подала ще за день. Тому, в середині залишалося знайти тільки пана Вадима Штефана, начальника Департаменту інформації полтавської ОДА, і запитати у нього де ж та завітна зона для преси.

Червона стрічка, Філарет та імам Бубакер

Журналістів розмістили метрів за 25 від сцени та відгородили червоною стрічкою.

Спочатку прийшов ініціатор створення пам’ятника, голова товариства «Просвіта» Микола Кульчицький. Репортери накинулися на нього, немов члени антигітлерівської коаліції на Третій Рейх, і почали засипати питаннями. Я теж підійшов, приткнув диктофон і почав писати промову Кульчицького. Хтось із «важних людей» почав був зупиняти питання настирливих журналістів, але ті продовжували допитувати і записувати ідейного натхненника. Він сказав, що в українців починає народжуватися нова свідомість.

 –Сьогодні цей пам’ятник перекреслює нашу 350 річну ганьбу. Починає народжуватися нова свідомість. Всі ці окупаційні канали – інтери, плюси, К-1 –  прийде нове покоління, яке змете їх і не захоче дивитися. Це все малоросійська свідомість. А що таке мазепинство? Чому людей, які боролися за волю України царська влада називала мазепинцями. Тому що мазепинство ,як писав Євген Маланюк це є перекреслення малоросійства. А всі наші канали до цього не дійши. Для них Україна є постсовковою країною.

IMG_0724

Далі журналістів попросили зайти за відведену для них червону стрічку.

О 13.30 за пів години до заявленого початку офіційних урочистостей підійшов патріарх Філарет. Він привітав полтавців, цілував їх. Разом з Філаретом був владика Федір. Неподалік я побачив двох мусульманських релігійних діячів. Вирішив, підійти і розпитати в них про їхню участь у відкритті:

 – Ми завжди поруч з українським народом, у всьому, що приносить йому і благо і горе. Мусульмани України, це частина цього суспільства, і наша релігія закликає нас бажати іншим те добро, яке ми бажаємо самим собі. Саме тому ми знаходимося, бо ми є звичайними українцями, які прийшли підтримати своїх земляків, – розповів імам полтавської мечеті Амін Бубакер.

Бубакер

Ау, президент вже тут

Приблизно о 14.20 з вулиці Паризької Комуни приїздить кортеж президента. Він виходить з машини, і в супроводі охоронців рухається повз натовп полтавців та гостей міста, які зібралися чи то на відкриття пам’ятника, чи то на Порошенка подивитися. З натовпу лунають різні фрази. Хтось кричить «ганьба», або «припини війну» хтось радісно відає президента.

IMG_20160507_142031

Порошенко тисне руки полтавцям і потроху наближається до території, де стоять журналісти. І ось він вже тут. Крізь натовп намагається прорватися мати полоненого волонтера Бориса Місюренка. Президент її вислуховує, і дає доручення помічникам зафіксувати інформацію про неї, та обіцяє жінці, що зустрінеться з нею.

Він іде на сцену, і починає свій 15-ти хвилинний виступ:

 Христос воскрес!

Ваша Святосте!

Дорога громадо Полтавщини, дорогі українці як в Україні, так і по всьому світові!

«Від Богдана до Івана не було гетьмана»… Цією приказкою українці ще за життя Мазепи визначали історичний масштаб його постаті. 22 роки міцною рукою він тримав булаву і поклав край сумнозвісній Руїні.

Натомість імперія не шкодувала чорної фарби, аби спотворити його образ. Та це не завадило, а навпаки допомогло Мазепі стати справжнім символом українського спротиву Росії; прапором нашого руху до незалежності – до тієї мети, яку Мазепа, йдучи попереду свого часу, усвідомив вже через 50 років після Переяслава.

Мазепинська ідея жевріла та палахкотіла протягом двохсот років. Вона знаходила нових і нових послідовників. Вона надзвичайно вплинула на творчість Кобзаря – Тараса Григоровича Шевченка. Вона сприяла відновленню державності України на початку минулого століття.

Аж поки в українську політику не прийшов Симон Петлюра, слово «мазепинець» було іменем загальним для всіх, хто ставив собі за мету самостійну Україну; або просто щиро, і навіть без жодного політичного умислу, любив свій край та рідну українську мову. Петербург цим словом неначе таврував нас… Але українці, покоління за поколінням, надавали йому явно позитивного змісту.

Минулого століття з’явилися ще такі почесні звання як «петлюрівець» та «бандерівець». Дві з цих трьох дефініцій, шановні полтавчани, мають походження та коріння у вашому краї. Тут сталася найважливіша подія в біографії Івана Мазепи; тут народився та провів юнацькі роки Симон Петлюра.

Протягом сотень років чужі голоси втовкмачували хибні уявлення про нашу історію. Вільна Україна позбувається цих нав’язаних зовні стереотипів, хоча не завжди так швидко як нам би того хотілося б.

Історія цього монумента великому гетьманові дуже складна. Ідея встановлення пам’ятника зародилася в середовищі української молоді, представники якої ще 1989 року зібралася у Полтаві, щоб перешкодити імперському святкуванню чергової річниці Полтавської битви. Увіковічити Івана Степановича у Полтаві намагалися з середини минулого десятиліття, та навіть готову скульптуру не вдавалося встановити. Жалюгідна ж спроба її підірвати, яка сталася буквально днями, – неначе остання конвульсія п’ятої колони на території Полтавщини.

Не можу не віддати належне ініціатору спорудження пам’ятника – голові Полтавського обласного об’єднання товариства «Просвіта» Миколі Кульчинському та всім меценатам цього проекту – а їх десятки, сотні та навіть тисячі.

Але ще більше я вдячний громаді міста, яка таки ухвалила справедливе рішення відкрити пам’ятник Мазепі! Дякую вам, дорога полтавська громадо! Зовнішня агресія проти України нарешті розставила всі крапки над «і». Символічно, що презентація скульптури міській громаді відбулася минулого року саме в новий День захисника України.

За два роки росіяни зробили для популяризації Мазепи серед українців і розвінчання міфів більше, ніж Національний банк за двадцять років масового друку десятигривневих купюр із його зображенням.

І от сьогодні ми нарешті відкриваємо пам’ятник видатному державному діячеві, талановитому дипломату, меценату та просвітителю Івану Степановичу Мазепі саме тут, в Полтаві. Хочу наголосити, що ця подія не міського чи регіонального, а загальнонаціонального значення. І я вітаю з цим усіх співвітчизників і все світове українство. Нарешті ми цього дочекалися.

Після урочистого відкриття пам’ятника гетьману Івану Мазепі, президент України Петро Порошенко завітав до Свято-Успенського храму, поспілкувався із владикою Федором, а також провів зустріч із матерями загиблих та полонених учасників війни на Донбасі.

IMG_20160507_145705

Підчас відвідин церкви владика Федір розповів главі держави про те, що у соборі ведуться роботи по відновленню іконостасу, який був зруйнований в радянський період:

 – Ми відтворюємо сьогодні іконостас собору. Нажаль, невідомо, яким був перший іконостас у цьому соборі, тому було прийнято рішення, зробити його в стилі українського бароко. До речі, хочу сказати, що в нас є кілька благодійників. Основний наш благодійник – це Валерій Головко. Він розпочав допомагати нам ще до того, як став головою державної адміністрації. А зараз він поставив за мету, щоби до кінця року всі роботи по будівництву іконостасу були закінчені, і святіший патріарх освятив новий іконостас, – розповів президенту Святий Отець.

Петро Порошенко сказав, що дуже вдячний Головку за це, і відзначив, що очільник Полтавської ОДА є великим благодійником.

Храм також відвідав митрополит Філарет. Він зазначив, що всі ці події свідчать про духовне відродження України та перемогу над атеїзмом.

Владика Федір розповів президенту, що із 1935 року, коли більшовики зруйнували церкву, і а ж до 2000 року на місці храму був газон і нічого не будувалося. Нова будівля храму, яка постала на соборному майдані у 2001 році, за словами полтавського священника є на 11 метрів нижчою.

Крім того, владика презентував главі державі ікону «Чорнобильський спас», яка нещодавно прибула до Свято-Успенського собору.

Також Порошенку розповіли про діяльність батальйону небайдужих, показали ярмаркову лавку, яка міститься в храмі. Гроші від продажу ручних виробів та пряників, які продаються в церкві йдуть на потреби українського війська, зазначив священник у розмові із президентом.

Після закінчення відвідин храму, президент зустрівся із матерями учасників АТО.

IMG_20160507_150143

Мати полоненого волонтера Бориса Місюренка просила президента докласти всіх зусиль для звільнення її сина. Ще перед початком відкриття гетьманського монументу, жінка намагалася прорватися крізь кордон правоохоронців, і висловлювала своє обурення з приводу урочистостей. На її думку, президент повинен був спочатку закінчити війну, а вже потім відкривати пам’ятник, який би почекав ще 18 років.

За тим Президент сів у своє авто, помахав рукою і поїхав собі.

IMG_20160507_150912

Замість висновку

Відкриття пам’ятника Івану Мазепі – історична подія для Полтави. Попри всі незручності, пов’язані із організацією безпеки та контролю з боку спецлужб, захід відбувся добре. Здається, що більшість полтавців задоволені. Навіть громадський активіст Василь Ковальчук, якому вдалося поспілкуватися з Порошенком. Хоча і працівники силових структур перешкоджали йому, коли він хотів пробратися ближче до сцени, і поламали йому мегафон. Але свого він таки добився – кілька слів президенту в очі сказав. Так само і Полтава, і мабуть вся Україна добилася свого – козацький гетьман, інвестор культури та один з найважливіших історичних діячів для українців, тепер там, де по-праву заслуговує бути.

Коментувати

19 вересня 2017