Роман Грицун
31 записи

Богдан Хмельницький, геополітика і Полтавщина

3

Сьогодні увечері можна святкувати не тільки день народження Ісуса. 6 січня 1596 року також народився месія українського державотворення Богдан Хмельницький. У період його правління Полтавщина стала епіцентром геополітичних баталій, які змінили хід української історії. Про це і поговоримо.

Chmelnicki_Hondius_1 (1)

Гетьман Б.Хмельницький. портрет з гравюри Вільгельма Гондіуса (XVII ст.)

Нова Історія України

Ще зі шкільних підручників за 8 клас ми пам’ятаємо такі терміни і визначення: Хмельниччина, Велика козацька війна, Національно-визвольні змагання. Як тільки не називали події, які розпочалися у 1648 році, коли козак та польські війська схрестили мечі у битві під Жовтими Водами.

А я ці події звик називати революцією.

Чому? Ну, по-перше у цьому брали участь всі: козаки, селяни, священники, жителі міст, торгівці, лікарі, музиканти, поети. Всі. Хіба що, діти не воювали. Хоча, їм також перепадало.

Карта Європи після подій української  революції змінилася до невпізнання. Тут тобі і нова держава – Військо Запорозьке, і обрізана Річ Посполита. Московська держава по-новому виглядає, та й турецька мапа виявилася перекроєною.

Революція закріпила в Україні нову-стару соціальну ієрархію. Замість родової еліти до влади прийшла козацька старшина – суспільна група, яка здобула право на владу «вогнем та мечем», а не просто знатним походженням. Ця сама соціальна верства визначила національну ідею, яка об’єднала різні суспільні класи населення навколо образу «героя-козака» – борця за волю, долю та незалежність. Звісно, трохи лірично звучить, проте більш-менш справедливо.

Тому я і вважаю ті події Української революцією середини ХVII століття.

Іноземне визнання  – обов’язкова умова існування будь-якої держави

Продукт цієї революції – перша у період нової історії українська держава, яка офіційно звалася Військо Запорозьке. А яка є важлива умова існування будь-якої держави? Правильно  – міжнародне визнання.

Хто ж визнав Військо Запорозьке?

Та багато хто!

8 серпня 1649 року українці та поляки підписали Зборівську угоду. Це був офіційний документ, за яким Військо Запорозьке визнавалося Річчю Посполитою, як незалежна держава, з визначеною територією та військом, чисельність якого не могла перевищувати 40 тисяч козаків.

Крім того українську державу визнали Туреччина, Москва, Кримське Ханство, Трансільванія, Молдова, Валахія, Венеція. Дехто з цього списку навіть допомагав козакам воювати з ляхами. А потім, у найбільш відповідальний момент зраджував. Ну, нехай, не будемо тикати пальцями в бік одного пів-острову. Проїхали.

Отже, в 1649 році офіційно постала перша українська держава нового часу – Військо Запорозьке. Полтавщина на певних етапах була в епіцентрі цих подій із самого початку.

Бо коли Богдан перемагав поляків, то його військові успіхи ставали можливими завдяки невдачам лідерів Речі Посполитої. Накриклад, такої невдачі зазнав Ярема Вишневецький. Ну, невдача – це м’яко сказано. Та він просто пролетів, мов фанера над Парижем. Ну, посудіть самі. Його столицю, місто Лубни вщент розгромили козацькі війська, якими керував один з топових полководців Хмельницького Макс Кривоніс. Він просто обрав шлях – «жити в кайф» і спалив Лубни. А там були селітроварні, зброярські цехи, замок-фортеця Вишневецького, католицькі священники, торгаші. І тут, прийшов Макс Кривоніс, і їх усіх не стало. Буває.

Кривоніс

Максим Кривоніс у бою з Яремою Вишневецьким. Картина М. Самокиша

Хто знає, як би далі розгорталася революція, якби Вишневецький не втратив свою столицю, зброю, своїх священників та торгівців. А так – козаків спіткав успіх, який врешті-решт змінив геополітичну ситуацію у східній Європі.

 Геополітичний вибір 1654 року

У Переяславі, 8 січня вищевказаного року відбулася так звана рада, після якої історія України змінилася. Ми об’єдналися з Москвою, аби боротися проти поляків, але згодом північні сусіди проковтнули незалежність Війська Запорозького, розчинивши його у шлункових соках російського імперіалізму, який почав своє народження якраз у Переяславі.

Пізніше у Хмельницького з’являться сотні хейтерів, які будуть ненавидіти його за цей зовнішньополітичний вчинок. Мовляв, як так можна, з москалями, зрада, все пропало через Богдана.  Однак, ще до війни Хмельницького, Москва мала активні ділові стосунки з козацтвом: зброю постачала, їжу давала, грошима допомагала. Тому отак от.

Переяславська Рада

Переяславська рада 1654 року

Московська держава у той момент була єдиним сильним союзником, який міг допомогти Війську Запорозькому у війні з поляками. Турки теж були сильними, проте турок козаку не бро. Мусульманин же! Зі Шведами не склалося. Венеція, Валахія, Молдова, Трансільванія – слабенькі і залежні. Тому вибір у Богдана Хмельницького був такий: повернутися до Речі Посполитої, якось домовитися (а це було вже неможливо), або укласти договір з Москвою. Що він і зробив.

Про наслідки довго розповідати не буду. Просто скажу, що Полтавщина була епіцентром всіх цих геополітичних ігрищ. Місто Переяслав приймало не одну іноземну дипломатичну делегацію, Переяславську раду і так далі. Але стоп. Переяслав – це Полтавщина, запитаєте Ви? І я відповім – так, це Полтавщина!

Землі історичної Полтавщини

Історично Полтавщина займає більшу територію ніж сучасна Полтавська область. На момент утворення Полтавської губернії у 1802 році до її складу входили спочатку 10, а потім 15 повітів. Перелічу їх:

1897_Gov_Poltava_ethno

На півночі історична Полтавщина мала прямий вихід до українсько-російського кордону. Вона межувала з Курською губернією. Південні простори тягнулися від Дніпра і аж до Херсонщини. Прилуки, Ромни, Бориспіль, Яготин, Золотоноша, Переяслав-Хмельницький – це все території історичної Полтавщини. Так що, коли летите з головного аеропорту країни, знайте: вилітаєте з Полтавщини.

Poltavskaya_guberniya

00Полтавська_губернія_1821-min (1)

Генеральна карта Полтавскої губернії із поділом на повіти, поштовими та значними проїжджими шляхами, станціями та відстанями між ними. Санкт-Петербург, 1821 рік

губе

Полтавщина. 1917 рік

Це я все до чого. Щоб там не було далі з Кримом та Донбасом, ми будемо вважати ці території українськими. Так само у мене з  Полтавщиною. Хоч Переяслав та Бориспіль – це Київська область, однак все це наслідки політичних рішень, адміністративних реформ. Але природньо, історично – це землі Полтавщини, де колись відбувалися ключові події української історії.   

Коментувати

3 Коментарів
Човновий
• 20:44 | 30 січня 2016

До автора: тепер я прочитав і цю статтю. Не сприйміть, як занадту прискіпливість, але: 1) Ви пробували накласти карту Лівобережної Вишневеччини на територію Полтавської губернії? Дуже цікава накладка виходить. 2)Даруйте, але у Вас уявлення про Вишневецького більше побудовані на тих стереотипах, які існують в художній літературі. Ви знайомі із роботами дослідника Юрія Рудницького? Читали заповіт Яреми, де частка його грошей заповідається православним церквам. Ви знаєте, що він і пальцем не зачепив ченців Мгарського монастиря, які під час повстання 1638 року допомагали козакам? 3) У 1648 році Лубни палив отаман Лисенко-Вовгура, якого Ярема спіймав згодом під Немировим і посадив на палю. Прочитайте, як успішно козаки воювали із Вишневецьким:

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%B8%D1%82%D0%B2%D0%B0_%D0%BF%D1%96%D0%B4_%D0%9A%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%8F%D0%BD%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%BC

Проблема Яреми, що він сприйняв Хмельницького за чергового бунтівника. Не забувайте, що для частини української еліти Річ Посполита сприймалася як їхня Батьківщина, а Хмельницький виглядав як сепаратист. Але при цьому все ж частина української шляхти пішла за Хмельницьким (за різними підрахунками у Заборівському реєстрі від 2,5 до 12% козаків – українські шляхтичі. І ще: ми можемо говорити про історичну Полтавщину лише з утворення губернії. До того ніякого відчуття спільного простору не було.

P.S. Даруйте за граматичні помилки.

Відповіcти
Олег
• 11:18 | 06 січня 2016

Крутые посты у этого автора, интересные

Відповіcти
Човновий
• 20:33 | 30 січня 2016

До автора: тепер я прочитав і цю статтю. Не сприйміть, як занадту прискіпливість, але:
1) Ви пробували накласти карту Лівобережної Вишневеччини на територію Полтавської губернії? Дуже цікава накладка виходить.
2)Даруйте, але у Вас уявлення про Вишневецького більше побудовані на тих стереотипах, які існують в художній літературі. Ви знайомі із роботами дослідника Юрія Рудницького? Читали заповіт Яреми, де частка його грошей заповідається православним церквам. Ви знаєте, що він і пальцем не зачепив ченців Мгарського монастиря, які під час повстання 1638 року допомагали козакам?
3) У 1648 році Лубни палив отаман Лисенко-Вовгура, якого Ярема спіймав згодом під Немировим і посадив на палю.
Прочитайте, як успішно козаки воювали із Вишневецьким: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%B8%D1%82%D0%B2%D0%B0_%D0%BF%D1%96%D0%B4_%D0%9A%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%8F%D0%BD%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%BC

Проблема Яреми, що він сприйняв Хмельницького за чергового бунтівника. Не забувайте, що для частини української еліти Річ Посполита сприймалася як їхня Батьківщина, а Хмельницький виглядав як сепаратист. Але при цьому все ж частина української шляхти пішла за Хмельницьким (за різними підрахунками у Заборівському реєстрі від 2,5 до 12% козаків – українські шляхтичі.

І ще: ми можемо говорити про історичну Полтавщину лише з утворення губернії. До того ніякого відчуття спільного простору не було.

P.S. Даруйте за граматичні помилки.