Сліди на дорозі

Спочатку я побачила рекламу. А потім ця книга сама знайшла мене вдома.

Війна

Не люблю книг про війну. А ще більше не люблю авторів-початківців. Бо «гіркий досвід = витрачений час + жодної користі». Ну пробачте! Якби я була книжковим оглядачем, то написала б гарний розлогий вступ. Але я — не він.

QR коди у тексті

Я ними не користувалася. Лише на початку та у випадку зі змією. Вистачало тексту. І так, вони мене відволікали. Тільки порину в текст, як на тобі — код.

Мова наскільки проста, але в той же час смачна і соковита. Кожне слово — на своєму місці.

Маховик часу

Автор керує часом, бо без зусиль переносить у те місце, про яке розповідає.

Емоції. Біль, розпач, радість, розчарування, здивування, здивування! ЗДИВУВАННЯ!!! Ось те, що змушує відчути одна книга.

Найголовніше

Це — не розважальна книга, а скоріше історична розповідь, підкріплена реальними (на жаль) ілюстраціями. Це — можливість зрозуміти, чому ми всі опинилися там, де є зараз.

PS.

– Тобто ти не гідний вибирати президента своєї країни?

– Якось так. Я дуже мало знаю, і мене дуже легко обдурити.

(Сліди на дорозі. Валерій Ананьєв).

Залишити відповідь
Коментувати

4 Коментарі

Вже хочу її прочитать, так описали…

2019-03-30
Рима
Відповіcти
0

Не поняла Вашого РS. Це цитати чи Ваша особиста думка?

2019-03-30
Ірина
Відповіcти
0

А чого ви вдруг рєшили рецензфю книжці написать?

2019-03-30
Оля
Відповіcти
0

Це ж нововведення, ті коди мали б допомагати,а не відволікати.Ну кожному своє.

2019-03-30
Рита
Відповіcти
0

Останні новини:

Читайте також: