Катерина Черневецька
3 записи

Homo sapiens vs маршруткопітек

2

«Ми намагаємося зробити Ваш проїзд комфортним». Саме таке гасло впадає в очі при вході в міський громадський транспорт. Приємно, що перевізник розуміє усю важливість комфорту для пасажирів. Втім, як на мене, було б доцільніше написати в кожній маршрутці великими червоним літерами витяг з вірша відомого українського письменника Василя Симоненка: «Ти знаєш, що ти — людина? Ти знаєш про це чи ні?..».

Якщо розібратися, стане зрозуміло, що комфортний проїзд у громадському транспорті так і залишиться для полтавців міфом, якщо кожен з нас не почне нарешті поважати один одного та бути чемнішим та людянішим.

Після того, як о 8 ранку проїдешся до роботи, з’являється відчуття, що ти став свідком реконструкції поведінки наших предків (за Чарльзом Дарвіном). З цієї нагоди хочу поринути у світ пра-пра-пращурів у їхньому звичайному середовищі.

Представник homo sapiens, вгледівши на горизонті очікуваний автобус, спокійно підходить до місця вірогідної зупинки та очікує на посадку. Випустивши усіх прибулих, без метушні заходить у салон, намагаючись якнайменше штовхатися.

Маршруткопітек же, побачивши транспорт, біжить стрімголов до місця зупинки, розштовхуючи тих, хто стоїть поряд. Ліктями, сумкою та можливо зубами, не зважаючи на загальноприйняті правила поведінки. Якщо йому вдається підбігти до дверей першим, то абсолютно неважливо, чи встигли пасажири вийти. Маршруткопітек пхатиметься на сходи без докорів сумління, що мали б нагадувати про чергу на посадку, і, як мінімум, правила пропускання дітей и людей літнього віку. Проходити в середину салону він не стане, адже сили потрібно берегти на те, аби всю дорогу виштовхувати пасажирів з маршрутки, наступати їм на ноги та штовхати усіх навколо.

Але чому дивуватися: у племенах виживає лише той, хто найкраще демонструє силу та перевагу.

Homo sapiens спокійно передає водію за проїзд, одразу при вході, або ввічливо попросивши осіб, що стоять поряд. Зазвичай він використовує фрази «Передайте, будь-ласка, за проїзд; Будьте ласкаві, передайте; Не могли б ви передати водієві».

 Маршруткопітек має примітивний набір фраз на випадок необхідності оплатити проїзд. «Пєрєдай за проєзд; водітєлю пєрєдай». Але частіше він просто тицьне мовчки сусідові в обличчя грошовою купюрою. Можливо тому, що цей вид ще не опанував навичок культурної мови… або навіть будь-якої.

Homo sapiens, побачивши вільне місце у салоні, оглядає навколо, чи немає поряд дітей, вагітних жінок чи осіб похилого віку, і лиш потім дозволить собі зайняти його.

 Маршруткопітек заволодіє вільним місцем, навіть якщо воно буде в сусідній маршрутці, наповненій лише дітьми, вагітними жінками та літніми людьми.

Homo sapiens пам’ятає про те, що, перебуваючи у переповненому транспорті, поряд з ним можуть знаходитися не лише люди, які мають алергію чи астму. Не забуває він і про те, що різкі запахи просто неприємні для оточуючих. Тому піклується, аби його парфуми не викликали відразу.

Маршруткопітек також пам’ятає про це правило. Тому парфуми він не використовує. Та його контрзасіб більш ефективний у використанні. Прямо перед тим, як заштовхатися у маршрутку, він докурює цигарку та за першу хвилину наповнює димом увесь салон. Метою цього ритуалу напевно є викурювання злих духів з транспортного засобу, за стародавнім рецептом шамана власного племені.

У разі, якщо Homo sapiens має ручну поклажу, він намагається не зачіпати нею усіх інших та завдати якнайменше клопоту.

Маршруткопітек використовує сумку чи тачку як таран, аби прочистити собі шлях до салону чи виходу. У цей момент його не цікавлять жертви та постраждалі, які отримали як мінімум тілесні ушкодження, а як максимум — порвані колготи, штани, плаття.

Якщо ви раптом впізнали у даній статті себе, та ще й не в ролі Homo sapiens, то я Вам щиро бажаю швидше пройти усі етапи еволюції та приєднатися до лав Людини розумної.

22 февраля 2019
21 февраля 2019