Ірина Домненко
14 записи

Зимовий тур: Івано-Франківськ – Львів

0

Пишу цей блог не тому, що думаю, що комусь цікаво знати, куди я їжджу чи де відпочиваю. А тому, що хочу показати, – подорожувати в Україні можна цікаво. Коли готувалася до подорожі, читала і шукала в Google незвичайні місця Франківська, а знаходила лише стандарту інформація про Стометрівку, костели та храми і музеї. Думаю, що мало хто із молоді цікавиться церковною архітектурою. Тому опишу ті місця, які ми знайшли уже безпосередньо на місці.

0-02-04-7f941b14d90bc9560905bd91f9448c801a0497e16b3fbb3fe870f50880a364ad_full

Транспорт

Ми їхали прямим потягом Костянтинівка-Івано-Франківськ, він прибуває о 13:17. Але є більш зручний варіант Харків-Рахів, який о 10:19 має бути в Івано-Франківську. Вагон, і купе, і взагалі сервіс під час поїздки був наче нормальний, якби наш потяг не спізнився на 1 годину. Уже на під’їзді до Франківська ми зупинилися у полі, жоден провідник не міг пояснити, чому ми стоїмо і скільки це триватиме. Люди помітно нервували, оскільки у декого була пересадка на інший потяг чи автобус. Така сама ситуація була, коли ми наступного дня їхали до Львова, але цього разу ми запізнилися лише на півгодини. Постійно хотілося згадувати пісню Сергія Жадана: “Українська залізниця, круті рейки, стрьомні шпали”.

P80109-084904

У Франківську ми не користувалися громадським транспортом, оскільки жили в центрі міста, а до вокзалу пішки можна пройти за 20-30 хвилин.

У Львові їздили трамваєм №1. Традиція купувати квитки у водія та створювати черги у салоні досі існує, тому легше заздалегідь придбати квитки у кіосках на зупинках, бо електронних терміналів уже немає, або їх просто не було на наших зупинках.

Житло

Традиційно бронювала житло на Booking.com. У Франківську ми жили у квартирі прямо біля початку Стометрівки. У Львові обрали хостел на пл. Ринок, вікна нашого номера виходили прямо на ковзанку біля Ратуші. По вартості – приблизно однаково, за квартиру ми заплатили 400 грн, за 2-місний номер у хостелі – 450 грн.

P80108-230135

P80109-133440

P80109-133446

Що подивитися

Івано-Франківськ

Пішохідна Стометрівка – це перше, що ми побачили у Франківську. Вулиця чимось схожа на нашу пішохідну частину вул. Соборності у Полтаві, тільки без МАФів. Більшість центральних вулиць міста прикрашені ілюмінацією, виглядає досить непогано.

блистить1 блистить2 блистить3

Потім мій знайомий, який живе у Франківську, показав нам колишній Бастіон, який нині є підземним містечком, де і кафе, і магазини місцевих колоритних товарів. Якщо піднятися нагору Бастіону, там невеликий майданчик, де проводяться фестивалі та культурні заходи.

розове розове2 розове3 розове4

Ще побачили Пам’ятник яйцю. Багато хто говорить, що цей пам’ятник на честь студента, який кинув яйце у Віктора Януковича 2004 року. Але правда у тому, що пам’ятник було споруджено за 4 роки до цього, а вже потім до нього причепилася легенда про відомий інцидент.

яйцо

Також досить кумедна ситуація зі спорудженням Вірменської церкви. Існує історія, що на той час у місті проживало дуже багато євреїв, і вони контролювали місцеву торгівлю. Тому, коли до міста почали приїжджати вірмени, влада, намагаючись створити їм комфортні умови, зобов’язала євреїв платити певну кількість коштів на спорудження вірменського храму. Таким чином монополія євреїв мала ослабнути за рахунок вірменського населення.

ц

Також нам показали найстарішу діючу лазню в Україні. Ніколи б не подумала, що ця споруда використовується за таким призначенням.

рд (1)

По всьому Франківську ми помітили ковані скульптури. Їх місту дарують після кожного фестивалю ковалів. Деякі з них ну дуже абстрактні.

А ще у Франківську є пам’ятник Гендальфу та Хоббіту. Так у народі називають пам’ятники Андрею Шептицькому та Тарасу Шевченку за їх непропорційність.

Відкриття пам'ятника митрополиту Андрею Шептицькому відбувається в рамках Патріаршого Собору УГКЦ | Фото: Роман Куцишин

Відкриття пам’ятника митрополиту Андрею Шептицькому відбувається в рамках Патріаршого Собору УГКЦ | Фото: Роман Куцишин

Фото: uk.wikipedia.org

Фото: uk.wikipedia.org

Також тут є досить сумна скульптура – пам’ятник Страченим. Під час оперети у місцевому театрі українських націоналістів вивели під театр і розстріляли. Скульптура пам’ятника повторює позу, у якій стояли страчені тоді люди.

Львів

Львів

У Львові ми встигли сходити лише у “Львіварню” – музей пива. Він не у центрі, тому іти до нього треба повз Краківський ринок. На екскурсію ми не ходили, лише взяли дегустаційний сет із 4 сортів пива. Коштує він 40 грн. Дегустаційна зала дуже красива, сидіти там одне задоволення. А потім, поки шукали вихід, випадково зайшли у музей. Ніхто нас не спиняв, ми подивилися, пофотографували, знайшли нарешті вихід, і спокійно собі пішли далі. За 40 грн і пиво, і прикольні експонати пивної культури.

к4 к3 к2 к1

к7 к6 к5

Де посидіти

Івано-Франківськ

У найвідоміший паб Франківська “Десятка” ми не потрапили. Там із 15:00 заброньовані усі столики. Ось що значить розкрутка і PR. Але мій друг сказав, що насправді нічого особливого у цьому закладі немає, і повів нас у не такі популярні місця.

Перше – це паб “Легенда”. Інтер’єр повністю відповідає назві – на стінах фотографії відомих і знаменитих. Найбільше нас вразили ціни – вони надзвичайно низькі. Наприклад, салат “Цезарь” – 46 грн. Ми взяли дегустаційний набір пива – 91 грн і вам приносять 9 видів пива. Усе дуже смачно, швидко і привітно.

т3 т2 т1

Ще один дуже цікавий заклад – ресторація “Світлиця”. Усе в народному стилі. Тут ми застали колядників. До речі, в Івано-Франківську колядують протягом 3-х днів, і молодь дуже творчо і професійно підходить до цього обряду.

Але найбільша моя любов у Франківську – це заклад “Grand America”. Усе в стилі фільмів Marvel, DC, Star wars. На внутрішньому подвір’ї – графіті супергероїв. Для фанатів такої теми – це просто рай.

ком5 ком4 ком3 ком2 ком1

ком8 ком7 ком6

Традиційні Криївку, Мазох-кафе, Копальню кави описувати не буду. Скажу тільки, що черг там особливо немає, незважаючи на святкові дні.

Із нового, що я цього разу для себе відкрила, – це “Купіца”. Сама назва закладу з угорської – це 50 мл чарка. Заклад – щось среднє між концертним клубом і пабом. Надзвичайно великий вибір пива, смачний шашлик і грильовані овочі. Місце зовсім нетуристичне, його ми побачили випадково, коли через черги не змогли поїсти у “Реберні під Арсеналом” та у “Першій львівській грильовій ресторації м’яса та справедливості”.

Ще зайшли у кнайпу “Під золотою трояндою”. Це єврейський заклад із меню, у якому немає цін. Коли настає час розраховуватися, вам доведеться торгуватися, домовлятися із офіціантами або навіть танцювати та співати. Для тих, хто не любить такі речі або не розуміє гумору, не раджу ходити туди. Але нам дуже сподобалося, особливо обслуговування. Обіцяла згадати у своєму блозі офіціанта Юрія Цядика Нахвановича. Обіцяла – виконала.

вик

Також зайшли у “Дім легенд”. Якщо раніше тут були черги і не можна було нормально сфотографуватися, то зараз заклад майже вільний, можна було і піднятися на відкритий майданчик на даху, і залізти на найвищу точку будівлі, і вибрати будь-який столик  у будь-якому залі. Меню дуже скоротилося, сподіваюся, що це лише оптимізація, а не перший крок до закриття. Ми спробували десерт “Птисі”. Це як маленькі екслерчики із джемом, соусом і морозивом. Усім рекомендую, це дуже смачно.

ира

Хотіли ще посидіти у кафе “Під синьою фляжкою”, але нам там досить грубо сказали, що вони не працюють, і ми собі пішли.

Додому на подарунки купили настоянку “П’яна вишня” (маленька пляшка 55 грн), магнітик та кепку. До речі, ціни на сувеніри в Україні тепер здаються зовсім дешевими, як кажуть, усе пізнається у порівнянні.

Замість висновків

Якщо у Львові я уже була багато разів, то візит до Івано-Франківська був для мене першим. Сподіваюся, що наступного разу буде можливість поїхати ще і в гори. Після подорожі ще раз упевнилася, що треба шукати місцевих, які покажуть усі дійсно цікаві місця.

P.S. Фото погані, але які вже є)

Коментувати

18 лютого 2018
17 лютого 2018