Ірина Домненко
9 записи

#Трибуна_В_Європі. Варшава – «Київ, який зміг»

1

Протягом двох тижнів я постила красиві і не дуже фото з європейських міст. Протягом двох тижнів проїхала більше 6 тисяч кілометрів машиною і моя спина це витримала (за що їй окреме «дякую»). Протягом двох тижнів прохОдила більше 20 кілометрів на день, зустрічала безліч нових людей, відкривала для себе нові країни і міста. І ось настав час написати про все це.

Тому почнемо з початку.

#Трибуна_В_Європі. Варшава – «Київ, який зміг»

#Трибуна_В_Європі. Варшава – «Київ, який зміг»

Наприкінці літа у нас з’явився проект «Трибуна в Європі», який мав на меті показати життя полтавців, які переїхали до різних країн, розвінчати міфи, які створюють далеке від дійсності враження від Європи, та поспілкуватися із провідними ЗМІ щодо специфіки їхньої роботи. Спочатку усе це здавалося нереально глобальним. Але ми це зробили.

Підготовка. Україна. Львів

Щоб подорожувати Європою без віз, ми повинні були зробити біометричні паспорти. Писати про це детально не буду, усе є тут. Потім почалися пошуки водія, який би згодився на нашу авантюру. І, на щастя, ми його знайшли за неповні 2 тижні. Тож наша команда складалася із 4 осіб: Юля, Сергій, Борис та я. Страхування робили не дуже дороге, але і не дуже дешеве, щоб у разі чого нам все ж таки надали медичну допомогу. Скажу наперед, що воно нам не знадобилося – і добре. Коштувало це близько 225 грн на особу.

Перед самою поїздкою я передивилася і перечитала усе, що могла знайти в Інтернеті щодо особливостей перетину кордону: що можна провозити, у якій кількості, що запитають на кордоні. Мало того, коли я не знайшла відповідей на свої питання, я дзвонила на консультаційні лінії прикордонної служби, митниці, навіть у Посольство Польщі. Мене вразило, що працівники цих телефонних ліній самі не можуть чітко відповісти на питання. На щастя, на кордоні нас запитали лише суму коштів, яка є із собою, я показала суму на картці через мобільний додаток – і питань більше не було. А от сама процедура перетину кордону заслуговує на те, щоб я про це написала кілька зайвих речень. І не у хорошому сенсі.

Коли людина їде перший раз у Європу, вона має усі шанси, що на українському кордоні у неї буде стрес. По-перше, ніде немає жодної вказівки, який алгоритм, куди заходити водію, коли заходити, куди іти потім. Зовсім нічого! Водії хаотично виходили з машини ішли кудись далеко, потім поверталися. Коли ми під’їхали до «будки пропуску», на нас накричала працівниця, типу, «що ви тут сидите, я вже прийшла перевіряти паспорти, а ви ще того і того не зробили». А звідки наш водій міг знати, що за 500 метрів до цього він мав вийти із машини і піти писати якісь там папірці. Ну і окреме речення про час – 5 годин. 5 годин на кордоні! Більшість часу на українській частині. Нам сказали, що могло б бути і більше, але, на мою думку, і це забагато. Для порівняння, назад ми перетнули угорсько-український кордон за 30 хвилин.

Наш маршрут мав дуже багато довгих переїздів, а водій був лише один. Тому ми вирішили доїхати до Львова, переночувати, а потім рушити далі. Зважаючи на описані вище пригоди на кордоні, це було правильне рішення.

Житло

Бронюванням житла у нашій поїздці займалася я через booking.com. Знайти квартиру у Львові не склало проблем. За одну ніч в однокімнатних апартаментах біля Оперного театру ми заплатили 550 грн, тобто близько 138 грн за людину.

Першим нашим містом, куди ми їхали в Європі, була Варшава. Апартаменти у Варшаві замовили ще з Полтави. Вони були у самому центрі міста, парковка біля будинку платна (3 злоті на годину з 8 до 18, вночі – безкоштовна). Сервіс у тих, хто здає в оренду апартаменти на найвищому рівні: нас зустріли, хоч ми приїхали і пізно, відвели у квартиру, оплату прийняли у тій валюті, яка нам була зручною. Як на мене, квартира була шикарна, за винятком Wi-Fi – він був жахливий, майже не працював. Проживання на 4-х осіб на 2 доби коштувало нам 311 злотих (2300 грн), тобто 287 грн на людину за добу.

#Трибуна_В_Європі. Варшава – «Київ, який зміг»

#Трибуна_В_Європі. Варшава – «Київ, який зміг»

Транспорт і дороги

Оскільки я уже була у Польщі, то користування громадським транспортом не викликало проблем. Квитки купляли в автоматах і компостували в автобусах, найкоротший квиток на 20 хвилин коштує 2,4 злотих. Усе просто: зрозуміло, коли приїде потрібний номер, які зупинки він проїжджатиме – інформація на табло і на зупинках актуальна. Машиною теж їздити доволі нескладно, особливо, коли допомагає навігатор «Ксенія» (за два тижні ми придумали ім’я цьому жіночому голосу, який постійно нагадує «продолжайте движение», «поверните на сьезд направо» і  т.д.).

Дороги – прекрасні, але можуть бути платними. Увесь шлях до Варшави ми їхали по безкоштовним, а от коли прямували до Берліну, то довелося користуватися платними. На в’їзді на перший відрізок платної дороги ми заплатили 9,90 злотих. Потім кожен відрізок дороги оплачувався окремо: на початку ми брали квитанцію в автоматі, на виїзді оплачували касиру за кілометраж. Загалом у нас було 2 відрізки по 19 злотих і один за 37 злотих. Усього на платних автошляхах ми витратили 85 злотих (приблизно 630 грн).

#Трибуна_В_Європі. Варшава – «Київ, який зміг»

#Трибуна_В_Європі. Варшава – «Київ, який зміг»

Цікаві місця

Як я прочитала у когось у Facebook, Варшава – це «Київ, який зміг». Дійсно, дуже схоже, оскільки багато будівель радянської архітектури. Тому ми вирішили знайти щось особливе. На даху University of Warsaw Library є цілий сад, вхід у який абсолютно безкоштовний для будь-кого. Щоб створити його потрібно було витратити чимало зусиль і технологій, саме тому він просто вражає. Сама бібліотека теж сподобалася: тут тобі і кафе, і величезна зона відпочинку. І ніякого сміття, ніде – ні у приміщенні, ні у саду.

#Трибуна_В_Європі. Варшава – «Київ, який зміг»

#Трибуна_В_Європі. Варшава – «Київ, який зміг»

#Трибуна_В_Європі. Варшава – «Київ, який зміг»

#Трибуна_В_Європі. Бібліотека у Варшаві

#Трибуна_В_Європі. Варшава – «Київ, який зміг»

#Трибуна_В_Європі. Бібліотека у Варшаві

#Трибуна_В_Європі. Варшава – «Київ, який зміг»

#Трибуна_В_Європі. Бібліотека у Варшаві

#Трибуна_В_Європі. Варшава – «Київ, який зміг»

#Трибуна_В_Європі. Варшава. Бібліотека

Також ми пройшлися до пам’ятника Копернику та музичної лавки Шопена (коли натискаєш на кнопку на ній, грає музика), але особливо вони мене не вразили.

#Трибуна_В_Європі. Варшава – «Київ, який зміг»

#Трибуна_В_Європі. Варшава. Пам’ятник Миколі Копернику

Ввечері вирішили проїхатися у Старе місто. І це, на мою думку, було шикарно – туристів там не було, площа порожня, тільки старий акордеоніст грав свої мелодії. Поряд із площею є купа маленьких атмосферних пабів, в один із яких ми і зайшли. Польське пиво смачне, але дорожче, якщо порівнювати із цінами у Полтаві. За 4 келихи ми віддали трохи більше 40 злотих (приблизно 350-370 гривень).

#Трибуна_В_Європі. Варшава – «Київ, який зміг»

#Трибуна_В_Європі. Стара Варшава. Команда “Трибуни”

#Трибуна_В_Європі. Варшава – «Київ, який зміг»

#Трибуна_В_Європі. Варшава – «Київ, який зміг»

Курйози

Ми, українці, звикли, що на свята у на працюють усі заклади, де можна поїсти, випити і закупити продуктів. Тому не дуже звернули увагу, що 1 листопада у Польщі вихідний у зв’язку із Днем усіх святих (аналог українського поминального понеділка). І тут у день свята не працює ЖОДЕН супермаркет. Тому усі наші намагання купити їжу в дорогу були безуспішні. На щастя, ми заїхали на заправку у Познані, і поряд працював маленький магазинчик із мережі ŻABKA, де ми і поснідали, і пообідали одночасно. Продуктів теж накупили багато, доїдали все те і в Амстердамі, і в Мюнхені. Але із приємних моментів було те, що у зв’язку зі святом парковка скрізь була безкоштовною. Про це ми дізналися від простого перехожого, який побачив, як ми тупимо біля паркомату, і пояснив нам усе.

Замість висновку

Загалом Польща не стала  для мене новою відвіданою країною, але все одно було цікаво бачити нове місто і отримати новий досвід у подорожах. Окремо для себе зазначила, що більше людей (майже усі, до кого ми зверталися) могли говорити англійською. Узагалі, нам дуже щастило із людьми, оскільки ніхто не відмовляв у допомозі та проханні показати дорогу чи пояснити щось. Варшава пролетіла швидко, і ми уже готові були зустрітися із Берліном.

#Трибуна_В_Європі. Варшава – «Київ, який зміг»

#Трибуна_В_Європі. Варшава. Команда “Трибуни”

А про нього – наступний блог.

Фото: Борис В’язовський 

Коментувати

1 Коментар
Валентина
• 14:23 | 23 листопада 2017

Чудово!
Дякую за розповідь, яка цікава й легко читається.

Відповіcти
10 грудня 2017
09 грудня 2017
08 грудня 2017