Ірина Домненко
40 записи

Epolets. Перший концерт після річної перерви

0

Гурт “Epolets” я відкрила для себе тільки цього року. Раніше якось чула про них, знала про “Зраджуй” і “Діти моря”, але не заглиблювалася у їхні пісні та стиль.

Epolets. Перший концерт після річної перерви

Epolets. Перший концерт після річної перерви

Для мене усе почалося із “Місто” та “Копі паст”. Як я могла пропустити цей гурт? Вони уже існують кілька років, мають не один альбом, названі найфестивальнішим гуртом 2016 року, виступали на розігріві у “Three Days Grace” – а я почула про них тільки зараз, у 2018, коли вони зникли з радарів і не дають концертів. Це було відкриття.

Музичні переходи, вокал, навіть те, що соліст трошки гаркавить (рос. “картавит”), тексти – усе це, як кажуть, “зайшло” мені дуже. І коли побачила, що 27 жовтня буде перший концерт у 2018 році, вирішила, що я маю там бути і чути це наживо.

еполетс1

еполетс9

Навмисно не читала жодного з інтерв’ю і не гуглила їх у мережі перед концертом – хотіла, щоб враження сформував саме живий виступ і живі емоції. Концерт вийшов дуже справжнім і щирим. Це було як повернення додому після довгої подорожі. Або як величезний квартирник, куди прийшли друзі і привели друзів друзів – Epoletsfamily одним словом.

еполетс2

Хлопці вибрали для виступу ті пісні, які кожному з них подобалися найбільше. Плюс врахували побажання із коментарів у соцмережах. Загалом setlist був складений так, що музиканти постійно стрибали з одного настрою в інший, від лірики у важкі ритми, від танцювального хіта до філософських текстів. Більше 25 пісень за 2,5 години. Їх двічі викликали “на біс”, а дерев’яний настил у клубі просто розгойдувався в такт сотням ніг. Кульмінацією концерту став залп із конфеті під час “Місто спить”. Відчуття свята зашкалювало.

еполетс3

Хоча “Epolets” і називають альтернативним роком, у них є багато танцювальних пісень і ліричних балад. І якщо у записі мені найбільше подобалися саме жорсткі і драйвові композиції, то на концерті вразили ті, які не були моїми улюбленими (“Залиш мене”, “Одна”, “Цвети”, “Мелодія”). Не можу не сказати про вокал – те, які ноти бере Паша, і як легко та невимушено він це робить, – це справді талановито. Ну і плюс його харизма, манірність та рухи. Однозначно, у Павла Варениці є свій шарм, як і у гурту в цілому.

еполетс4

еполетс5

Під час концертів я завжди люблю дивитися на публіку: хто ці люди, бо саме вони формують обличчя гурту. Цього разу мене вразили 2 людини, що стояли поряд. Перша – це жінка, років за 40, а може навіть старше. Вона була одна, і здавалося, що це концерт усього її життя. Так не відривається молодь навіть на виступах всесвітньо відомих зірок. І друга людина – це хлопець, який майже не рухався весь концерт. Спочатку я подумала, що він просто із тих, хто “мужики не танцуют”, але потім побачила, що він був із палицею, якою відстукував ритм кожної пісні.

Мені здається, що цей концерт мав відбутися хоч б через цих двох людей. Ну і через те, що я провела 8 годин у потязі, щоб 2 години послухати “Epolets”))))

еполетс6

Замість висновків

Я рідко їжджу до інших міст на концерти українських гуртів, мабуть, розбалувана виступами світових зірок. Але “Epolets” справді виняткові. Раніше думала, що тільки “Океан Ельзи” може давати 1 концерт на рік, і все одно фанати будуть їх любити. Тепер розумію, що “Epolets” теж можуть собі це дозволити, незважаючи на те, що вони – відносно молодий гурт.

еполетс7

еполетс8

Після концерту народилася думка, яка здається мені дуже влучною і найкраще описує мої враження від гурту та їх виступу. Залишаю її тут наостанок.

Поки у нас є “Epolets”, українська музика рухається у правильному напрямку.

Фото – Андрій Харламов.

12 листопада 2018