Ірина Домненко
43 записи

Братислава. Столиця в тіні

4

До поїздки у Братиславу це місто асоціювалося у мене тільки із епізодом із фільму «Євротур», де головний герой запитує: «Долар і 83 центи, що ми тут за них купимо?». Тому було дуже цікаво подивитися на власні очі, як живе ця європейська столиця.

Братиславу вважають транзитною столицею на шляху до Праги, Відня чи Будапешту. Мало хто приїздить спеціально до Братислави, більшість робить тут пересадку, адже до Відня, наприклад, можна доїхати за годину автобусом вартістю від 1 євро. Така собі непомітна столиця у тіні привабливих туристичних міст. Але мені уже давно хотілося приїхати саме у Братиславу. І вдалося зробити це на кілька днів хоча б взимку.

Громадський транспорт, житло

Одразу по прильоту в Братиславу нам довелося скористатися громадським транспортом, щоб дістатися до центру міста, де мали заселитися у хостел. Система проїзду така ж, як і в Польщі та більшості інших європейських міст: купуєш квиток в автоматі, ціна залежить від тривалості поїздки. Від аеропорту ходить автобус №61, яким ми проїхали хвилин 20, а потім ще стільки ж ішли до центру. Можна було пересісти на трамвай, але ми хотіли прогулятися.

Наш хостел знаходився у самому центрі міста, на пішохідній вулиці. Знайти його було важкувато, адже вхід був із внутрішнього двору. До речі, майже усі будинки у центрі мають внутрішні двори, ввечері після 22:00 ворота до них зачиняються, щоб ніхто сторонній не заходив. Із хостелом нам дуже пощастило, він був чистий, світлий, на рецепції говорили англійською. Єдине, що варто пам’ятати, це міський податок, який попросять сплатити за кожну добу перебування у місті. Нам на трьох це обійшлося близько 10 євро.

Їжа

У хостелі нам порекомендували, що спробувати традиційну кухню краще у ресторані Bratislava Flagship Restaurant. Ресторан дуже великий і весь такий традиційний-традиційний – і в декорі, і в меню, і в музиці. Скажу чесно, традиційні страви нам не сподобалися – занадто важкі. Це було щось на зразок тіста з наших галушок порізане соломкою із соусом із козячого сиру і шкварками. Але пиво із власної пивоварні ресторану було дуже непогане.

Тим же, хто не хоче ходити по кафе і ресторанам, можна цілком нормально закупитися у маркеті і їсти у хостелі. У центрі є і Lidl, і Billa. Також багато кав’ярень. Найбільше мені сподобалася Vespa, де ми брали каву на сніданок. Ціни помірні, власник італієць, кава смачна, і зранку можна до кави придбати круасани зі знижкою. Ну і людей там завжди багато, що стало гарним знаком для нас.

Ще одне непогане місце – кафе Studio. Увечері там виступає кавер-група, виконують старі хіти, словацьких поп-зірок також. Кафе дуже затишне і атмосферне, на його місці колись була звукозаписуюча студія, тому стіни прикрашені старими платівками та афішами концертів. Ціни помірні, наприклад салат із овочами і куркою коштує 5 євро, а глінтвейн 3 евро.

Що подивитися

Перше, що знають про братиславські пам’ятки – це Братиславський град і башта НЛО. Ми ходили і туди, і туди. І якщо перший дійсно вразив, то НЛО – це просто розрекламоване місце.

Братиславський град знаходиться трохі подалі від центру, на горі. Територія просто величезна. Всередині – музей, зовні – оглядові майданчики і сад. Сад дуже гарний, думаю, коли усе цвіте, він взагалі неймовірний. Вхід на теиторію безкоштовний, крім входу в музей, але туристів ми не побачили багато, лише одна екскурсійна група і кілька компаній. Із вершини зовнішнього муру відкривається дуже гарний вид на місто, а саме на його історичний центр. Дорогою до замку є багато прикольних маленьких кафе.

Одразу біля спуску із замку починається міст, на якому знаходиться оглядова башта НЛО із рестораном. Підйом на платформу коштує 7,4 евро за одну людину. Також можна посидіти на барі у ресторані, але якщо бажаєте за столиком – то тільки через попереднє бронювання. З оглядової дійсно можна побачити місто як на долоні, але цього вистачає на 2-3 хвилини, і, на мою думку, не коштує 7,4 евро. Скоріше, це просто розрекламоване місце для туристів. Хоча, можливо влітку там прикольніше.

Із туристичних місць ще бачили Ратушу, Михайлівські ворота, пам’ятник «Чоловік на роботі» (пам’ятник сантехніку), Старий ринок.

Останній краще за все відвідувати у суботу, оскільки саме у цей день там відбуваєтсья справжній базар. Уся площа приміщення заповнена різними прилавками. Перший поверх – продуктовий, другий – старі речі, книги, кавоварки, вироби ручної роботи. Для дітей проводять лялькову виставу, а батьки можуть дегустувати вино, сири чи спробувати Community Kitchen, де кожного тижня готуються страви різних країн світу. Місце дуже колоритне і цікаве, можна знайти багато дешевих і унікальних речей на сувеніри.

До речі, про подарунки і сувеніри: ціни тут дуже різняться, одні і ті ж вироби у магазинах через вулицю можуть коштувати в 2 рази дорожче. Усе розраховане на не дуже уважних туристів, які не будуть звіряти ціну. Конкуренція сувенірних магазинчиків величезна, продають майже одне і те ж саме. Але є дійсно круті магазини виробів ручної роботи, ціни вищі, але і товари набагато цікавіші. Тут і прикраси із шкіри, дерева, і в’язані речі, ткані сумки, дерев’яні миски із випаленим малюнком.

Що вразило

Випадково ми знайшли магазин музичних платівок і дисків, дуже колоритний. Ціна платівок стартує від 1 євро. А от Нірвану чи Квін можна придбати уже він 30 евро.

Також у місті дуже багато галерей, здебільшого приватних. Вхід у них платний, приблизно 5 євро, але відвідувачів багато.

Так само багато бібліотек і відвідувачі у них. Навіть на нашій вулиці була бібліотека, книги у яку можна повертати просто у ящик біля будівлі.

Також багато divadlo (театрів, словацькою). Є більш старовинні, схожі на львівський чи тернопільський театри, є більш модерні.

Ну і ще одне місце, яке ми знайшли випадково, але яке прямо запало в душу, — це паб Bukowski. Знаходиться він поряд із Старим ринком. Має три яруси: перший і другий – це просто паб, а у підвалі клуб.

У четвер там виступають місцеві музиканти. Ми потрапили на вечір neo-soul імпровізацій (поєднання soul із ритмами R&B, джазу, хіп-хопу та фанку). Спочатку я думала, що це якийсь місцевий гурт (Dominika Zdražilová — вокал, Jakub Kačic — ударні, Milos Bulik – бас-гітара, Tibor Tibso Feledi — клавішні, Andrej Krippel — гітара, Juraj Glonek – саксофон). Частина із них грають разом у гурті Headmovers.

Фото: https://www.facebook.com/headmovers/

Фото: https://www.facebook.com/headmovers/

Протягом вечора до основних музикантів то приєднувалися нові вокалісти, гітаристи (Michaela Husárová, Daniel Griglák), то змінювали один одного. Хлопець із сценічним ім’ям Imminent One просто зачитав репчик, але це було настільки довершено, що не хотілося, щоб музика закінчувалася. Виявилося, що усі ці музиканти просто збираються і імпровізують разом на таких вечорах у Bukowski. І тому просто не вкладалося у голові, як вони так відчувають один одного. Я вперше слухала подібну музику, але це було нереально круто. Ну і місце це дуже популярне серед місцевих, бо у маленький підвал набилося стільки людей, які стояли впритул один до одного, і із туристів там були тільки ми.

Тому, якщо потрапите у Братиславу, в четвер сходіть у Bukowski послухати класну музику, а в суботу на Старий ринок, де проходить вуличний базар.

Мова

Мову винесла окремо. Перед поїздкою я дивилася кілька блогів мандрівників, які запевняли, що навіть не знаючи словацької, українці зможуть зрозуміти, що говорять місцеві, а ті, у свою чергу, зрозуміють нас. Мовляв, мови ж схожі. Так от, це все підступна брехня))) Може, вони нас і розуміли, а от ми їх мову – ні. Тому просто одразу починали говорити англійською, щоб не залишати шансу. Хоча, коли до нас у барі починали говорити словацькою, типу, «можна взяти меню», «можна поставити на ваш стіл склянку», «можна взяти стілець» і т.д., ми просто відповідали: «Yes, you can take». І всі були щасливі. Тому у Словаччині у будь-якій незрозумілій ситуації кажіть «yes, you can take».

Замість висновків

Для тих, хто бачив Відень, Будапешт чи Прагу, Братислава дійсно може здатися непримітною і нетуристичною. Іноземців мало, вулиці тихі, немає черг.

Але у цьому і є кайф, коли ти спокійно можеш ходити і дивитися усе, що цікаво і на твоїх фото мінімум розмитих незнайомців. Тому, я думаю, що Братислава – це ідеальне столиця для туристів-інтровертів. Ну і для втомлених екстравертів вона теж підходить.

22 февраля 2019
21 февраля 2019