Ірина Домненко
6 записи

Атласний день

1

Поїздка на Atlas weekend у Київ стала емоційним вибухом для мене. І в гарному, і в поганому сенсі. Але про все по порядку.

KXLWfm4zVrg

Сам фестиваль проходив 3 дні у Києві у ВДНГ, але їхала лише на 1 день 10 липня. 2 дні перед цим читала у соцмережах гнівні вибухи чи то незадоволених фестивальщиків, чи то просто ботів про те, що все погано, черги на вході, жахливий звук, захмарні ціни і т.д. і т.п. Ще й злива у суботу зіпсувала другий фестивальний день. Тому я їхала і готувалася до найгіршого.

Але все виявилося майже з точністю до навпаки. Черги на вході взагалі не було, я зайшла за 10 хвилин, ще 2 витратила, щоб обміняти квиток на браслет. Територія фестивалю просто величезна, але всюди було багато сек’юріті та волонтерів, що допомагали зорієнтуватися. На вході роздавали карту фестивалю та розклад виступів артистів.

mYTgyJv7GC8

X_E66PHI5-k

Їжа.

Фудкортів було просто неймовірна кількість і на будь-який смак. Так, ціни були завищені, але що тут дивного. Люди працюють 3 доби і хочуть заробити на цьому. Минулого року я була на фесті, де взагалі було дуже важко знайти їжу: ні фудкортів вночі, ні кафе поблизу. На Атласі і о другій ночі можна було себе нагодувати.

Зручності та умови.

Удень я не бачила, щоб сміття було десь, окрім контейнерів. Ввечері, звісно, коли фестивальщики вже накачалися алкоголем, то можна було спіткнутися і об пляшку, і  об стаканчик. Але в той же час, велика кількість волонтерів займалися пакуванням, прибиранням, вивозом сміттєвих баків. Біотуалети як для третього дня «двіжа» були майже ідеальні. Рукомийники із паперовими рушниками біля них. Якщо порівнювати, знову ж таки, із попереднім досвідом фестивалів, то Атлас просто молодці у цьому плані.

Звук і виступи.

Звук ідеальний. На усіх 6 сценах, де я була. На усіх виконавцях. А от із виступами уже були неприємні моменти – зміна порядку виступів. Наприклад, у програмі «Brutto» повинні були вийти близько 16:20, а їх перенесли аж на вечір після 20:00. А коли на фестивалі така кількість виконавців на різних сценах, і ти хочеш побачити конкретні групи, і думаєш, як би його все встигнути, і орієнтуєшся по графіку, а тут зміни – то це  просто жесть. Я розумію, що це, мабуть, хитрий хід: написати, що «Brutto» виступаються о 16:20, і люди прийдуть на 16:20. А потім перенести їх, і люди чекатимуть. Але ж вони прийшли, а значить захочуть поїсти і попити, і куплять усе це на фесті. А от якби одразу написати, що «Brutto» буде пізно ввечері, то люди б і прийшли пізно ввечері. Це, звісно, лише моя теорія. Але зміни порядку виступів відбувалися лише із крутими виступами, переносилися вони на пізніше, тому, думаю, я можу бути і права. У будь-якому разі ці перенесення були незручними, бо якби я знала одразу правильний порядок виступів, то прийшла б на фест не раніше 18:00. А так за 2 години на спеці, так втомилася, що на «5’nizza» мої ноги вже не хотіли стрибати.

Pvk35eq30DY

Але коли вийшли «Сплін», я забула і про ноги, і про спеку, і про втому, і про людей навколо. Про їх виступ можу сказати лише одне: якщо хтось буде розказувати, що «Васільєв уже не тот» чи щось подібне, мені буде чим заперечувати. Бо Васільєв ще тот, і «Сплін» – це круто! І співати годину із цілим натовпом його пісні – це варте було, щоб приїхати на цей фестиваль.

VYK72mg8x8A

Як ви уже зрозуміли, головним чином я їхала якраз, щоб почути Сплін, але й інші виконавці теж порадували. «ДахаБраха» порвали своїм шабаш-перформенсом. «The Subways» о першій ночі тримали усіх у стані захвату і драйву. «Fontaliza», «Brunettes Shoot Blondes», Марія Чайковська – теж були на висоті.

72of3tTP4zs

eK0GyjPs2fs

Єдине, чого не розумію, як на Main stage потрапив Monatik. На фоні усіх, хто на ній виступав, він просто попса із попси. Не врятували ні дівчатка-піджейки, ні брейк, який він намагався танцювати. Як на мене це була музика для старшокласниць. І явно не треба було ставити Monatika на одну сцену із «Brutto», «5`nizza», «Kwabs», «Сплін».

Якщо говорити у загальному, то Atlas weekend порадував і організацією, і рівнем виконавців. І думаю, якщо організатори врахують усі проколи, то наступного року це буде взагалі мегарівневий фестиваль.

А от після завершення фестивалю мої пригоди тільки почалися. Коли ти о 2 ночі розумієш, що усі таксі, що ти викликала, не приїдуть, приватні просять 300 грн до вокзалу (реальна вартість 53-65 грн), і ти одна серед невідомого району міста – оце реальний форс-мажор. Чи було страшно? Так, через те, що до вокзалу пішли я явно не змогла б дійти, бо не знаю дороги, та і боліла нога із старою травмою. Врешті-решт, пройшовши n-ну кількість часу, я зустріла дівчат, які теж не могли викликати таксі, і – о чудо – їм треба їхати у моєму напрямку. О 3:30 до нас таки приїхало таксі, за яке на трьох заплатили 220 грн (таксистам Києва моє велике «фє»). А далі були 2,5 години очікування на потяг на вокзалі, враховуючи, що уже була доба без сну, то приємного мало. Але!

Але усе це було того варте! Минулого року на іншому фестивалі я була 2 дні з температурою під 40, голодна і холодна, і жила в наметі, де навколо цілу ніч волали п’яні дівчата пісню «Е**шь Альбина е**шь, забудь про макияж». Порівнюючи із цим роком, то у Києві у мене взагалі все вийшло круто! Я почула усіх, кого хотіла почути, – а це головне на музичному фестивалі.

Тому, Atlas weekend, ти був крутий, і дякую тобі за це!

Коментувати

1 Коментар
Константин
• 13:38 | 14 липня 2017

Прекрасная статья. Как там побывал будто.

Відповіcти