Ірина Домненко
6 записи

Atlas Weekend 2017: робота над помилками

1

Минулого року був мій перший Atlas Weekend. Цього року було з чим порівняти. Atlas Weekend виконав свою роботу над помилками. І я теж.

Atlas Weekend 2017: робота над помилками

Atlas Weekend 2017: робота над помилками

Цього року, як і минулого, я їхала лише на один день фестивалю. Було вже зрозуміліше, адже місце проведення знайоме, як і сам принцип проведення. Проте було досить багато суттєвих змін.

Atlas Weekend 2017: робота над помилками

Atlas Weekend 2017: робота над помилками

Час.

Цього року фестиваль тривав не 3, а 5 днів. Відповідно, було більше виконавців, більше людей, більше метушні. Але кожен день і кожна сцена не були перенасичені. Тобто на Main stage, наприклад, кожного дня було від 3 до 5 виступів. У розкладі було відведено час на налаштування гуртів. На кожній сцені стояв монітор, де артисти могли бачити, скільки їм залишилося часу на виступ.

Затримок майже не було. Принаймні 29 червня. Це взагалі надзвичайне досягнення для такого великого фестивалю, адже чим більше людей, тим важче бути пунктуальними. Але тут все просто було на висоті.

Відповідно ми могли нормально орієнтуватися: хто, коли і де виступає; могли розрахувати час на поїсти і попити.

Фото: Кирило Грядовкін

Фото: Кирило Грядовкін

Atlas Weekend 2017: робота над помилками

Atlas Weekend 2017: робота над помилками

Метро.

Цього року організатори виправили ще один недолік минулого: роботу метрополітену продовжили на годину, що дуже суттєво спростило багатьом гостям життя, оскільки ВДНГ – це, м’яко кажучи, не центр міста, та і хостелів з готелями там небагато. Тому більшість із тих, хто не жив у наметовому містечку, мали добиратися досить довго до місця ночівлі.

Гроші.

Ціни, порівняно із минулим роком, зросли несуттєво. Але що важливіше – оплата була не готівкою, а за допомогою браслетів. Як на мене, це в рази пришвидшило обслуговування на фуд-кортах. По всій території фестивалю стояли намети, де за 30 секунд можна було покласти кошти на вхідний браслет. Якщо кошти по завершенню дня не використав, у тому ж наметі їх можна було повернути. Це надзвичайно зручно, бо ти не думаєш, чи не витягнуть у тебе гроші, чи буде решта у продавця, чи не загубиш купюри і т.д.

Atlas Weekend 2017: робота над помилками

Atlas Weekend 2017: робота над помилками

Регламент.

Виступи виконавців і перерви на підключення апаратури на різних сценах були вдало скоординовані: поки на одній сцені група налаштовується, на іншій іде виступ, потім навпаки. Тобто ми спокійно встигли послухати усіх, кого хотіли, і не метушилися між сценами. До речі, кількість сцен цього року теж збільшилася – їх було аж 8.

ONUKA. Фото: Кирило Грядовкін

ONUKA. Фото: Кирило Грядовкін

Мирослав Джонович Кувалдін

Мирослав Джонович Кувалдін

Це гарні зміни. Але все ж були і недоліки.

По-перше, не було минулорічних резервуарів із водою, де можна помити руки. Я не розумію, чому так, не думаю, що це в цілях економії. І це дійсно створювало проблему.

По-друге, поле (колись ця витоптана земля була полем) і пилюка від нього. Звісно, це не концерт на стадіоні, коли кладуть спеціальне покриття під ноги, але пилюка в роті, носі, волоссі просто вбивала. Особливо коли творився дикий слем. Можливо, наступного року організатори вигадають якийсь спосіб із цим боротися.

По-третє, вимкнені монітори на  Kasabian. Це просто обурило натовп. Мені пощастило, і я стояла майже у першому ряду, але ті, хто був позаду взагалі потерпали. Як говорять мої знайомі, кілька років тому на концерті тих же Kasabian у Києві монітори працювали, тому не думаю, що це вимога гурту. Одним словом, це був величезний мінус, і хотілося б, щоб наступного року це не повторилося.

Але все ж, якщо порівнювати із минулим роком, то фестиваль і організатори виконали свою роботу над помилками. Atlas Weekend 2017 перевершив минулорічний в рази.

Atlas Weekend 2017: робота над помилками

Atlas Weekend 2017: робота над помилками

Але не лише фестиваль виправився. Я теж врахувала мої минулорічні нічні пригоди і підготувалася краще.

По-перше, цього року я поїхала не сама з Полтави. Набагато приємніше, коли поряд є людина, з якою весело і цікаво,і  можна разом прокайфувати улюблену музику.

По-друге, ми замовили номер у готелі неподалік від фестивалю. Неподалік – це 3,5 км, але все ж краще, ніж нічого. Поблизу ВДНГ небагато хостелів та готелів, тому місце проживання довелося вибирати із того, що було.

По-третє, відпросилася із роботи і на наступний день, щоб нормально доїхати додому. Пам’ятаю, як минулого року прийшла на роботу “на автоматі”, і більше такого не хочу.

По-четверте, заздалегідь купила квитки в обидві сторони. І правильно зробила, адже 30 червня зранку уже не було жодного квитка із Києва до Полтави. Жодного на жоден потяг!

Тому, незважаючи на спеку в 32 градуси і втому, цей фестиваль в плані настрою був набагато позитивні ший.

Ну і, власне, за ради чого їхала.

Kasabian і Three Days Grace!

Пам’ятаю, як коли ще на «старій Віллі» були рок-дискотеки, і ми відривалися під  “Club foot”, “Underdog” і “I hate everything about you”, це була мрія почути цих виконавців наживо.

І коли цього року вийшов новий альбом Kasabian, я навіть подумати не могла, що вони приїдуть в Україну.

Британці були просто космос. Це неймовірне шоу світла, звуку, харизми і професіоналізму. І стотисячний натовп з усієї України.

Kasabian. Фото: Кирило Грядовкін

Kasabian. Фото: Кирило Грядовкін

Kasabian. Фото: Кирило Грядовкін

Kasabian. Фото: Кирило Грядовкін

Three Days Grace зібрали трохи менше поле слухачів, ніж Kasabian. Музика важча, не така танцювальна, багато хто пішов на метро. Але ті, хто приїхали заради них на фестиваль, були до останнього звуку.

Three Days Grace. Фото: Кирило Грядовкін

Three Days Grace. Фото: Кирило Грядовкін

Іще кілька штрихів:

Бумбокс – розчарування фестивалю. Усі мої друзі знають, наскільки мені подобається ця група, але цього разу виступ не те що не врази, а навіть не зачепив. Чи то вибір пісень, чи то надто велика локація. Але це був «не той» Хливнюк.

Андрій Хливнюк. Фото: Кирило Грядовкін

Андрій Хливнюк. Фото: Кирило Грядовкін

Арт-сцена – на мою думку, вона трохи зайва, адже захована так далеко, що багато хто навіть не знав, де вона. Ну і аудиторію збирала зовсім мізерну. Хоча, як місце, де можна відпочити від сонця і ритмів, – може бути.

Atlas Weekend 2017: робота над помилками

Atlas Weekend 2017: робота над помилками

Люди – п’яні і тверезі, дивні і не дуже, молоді і старі – не було агресивних. Принаймні я не бачила. Усі спокійно стояли в чергах за пивом, усі з розумінням ставилися до того, що в натовпі на концерті обов’язково отримаєш від когось ліктем ненароком. Я не бачила жодної бійки. Це вразило.

Російські гурти, яких не пустили. Тут ситуація зовсім цікава, адже багато хедлайнерів різних днів були саме із РФ, отже організатори мали бути впевненими, що виконавці будуть і концерти не зірвуться. Але тут почалося: Найка Борзова не пустили через його виступ у Криму, соліста Дельфіна не пустили… Натомість Anakondaz і Аmatory пустили, хоча у фейсбуці та інтернет-ЗМІ є інформація, що ці гурти теж бували із концертами у Криму. Вібіркове застосування правил вийшло, і це не додало позитивного піару фестивалю. І тут, думаю, організатори мали б подбати: ретельно перевіряти гурти перед тим, як запрошувати. Бо це їхня відповідальність, щоб люди почули тих, задля кого приїхали.

Безкоштовний вхід. Це було круто, коли усім була халява 28 червня на знак свята. Усі знали, готувалися, їхали, раділи і дякували щедрості організаторів. А от безкоштовний вхід 2 липня був досить неоднозначним. Для киян – круто, натягнули знову браслет чи взяли квиток і прийшли знову відриватися. А от ті, хто уже поїхав в інші міста, сиділи і кусали лікті. А все чому? Тому що про безкоштовний день повідомили напередодні увечері. Але найгірше було тим, хто 1 липня купив квиток на 2 дні і дізнався, що другий день безкоштовний. Уся ця ситуація із 2 липня викликала хвилю негативних коментарів у Facebook. Така собі ложка дьогтю наприкінці бочки меду. Чому організатори вирішили зробити 2 липня безкоштовним, я не знаю, але думаю, що наступного року так не буде, бо реакція гостей була не завжди позитивною.

Що далі?

А далі Atlas Weekend 2018.

Квитки надійшли у продаж уже в останні дні цьогорічного фестивалю. Дати відомі. Місце те ж саме. 300-тисячий натовп цьогорічних відвідувачів задоволений і чекає на продовження.

Atlas Weekend 2017: робота над помилками

Atlas Weekend 2017: робота над помилками

Хедлайнери. Тут треба буде дуже постаратися, що утримати планку цього року. Але, я думаю, що це буде крутим стимулом знову здивувати Україну і запросити тих, кого ми навіть не сподівалися почути наживо.

Особисто я б хотіла, щоб це були знову британці, цього разу Franz Ferdinand.

Franz Ferdinand. Фото: Glasgowist

Franz Ferdinand. Фото: Glasgowist

Ну і Gogol Bordello, було б супер-сюрпризом побачити їх (зважаючи на українське походження Євгенія Гудзя, думаю, це можливо). Буду чекати, можливо мої ставки спрацюють і я вгадала.

Gogol Bordello. Фото: Your Clifton Park

Gogol Bordello. Фото: Your Clifton Park

А, можливо, це будуть ще більш сенсаційні гості…

Коментувати

1 Коментар
Марта
• 12:29 | 04 липня 2017

У якомусь пабліку вк читала перелік речей, які у своєму житті повинен спробувати кожен. Так ось, у тому переліку є місце для відвідання фестивалю. Тому, всім тим, хто ще не спробував смаку фестивалів раджу саме Атлас!

Відповіcти
15 серпня 2017