Інна Єщенко
2 записи

Не толерувати корупцію: зі шкільної парти

2

Проблема корупції стосується не тільки України та країн пострадянського простору. Це питання було і є актуальним і для розвинених країн Західної Європи, Сходу, Америки. Час від часу в ЗМІ з’являються повідомлення про затримання недобросовісних чиновників по всьому світу. Затримують хабарників часом і в нас, проте ми не можемо похвалитися тим, що когось із них посадили до в’язниці. Насправді, проблема набагато глибша, ніж здається на перший погляд, і породжена вона не тільки прогнившою судовою, правоохоронною чи будь-якою іншою системою, а ставленням суспільства до самого поняття корупції. В Україні в цілому, і в Полтаві зокрема, відсутнє антикорупційне виховання, яке б прививало нетерпимість суспільства до самого поняття хабарництва. Саме тому важливо запровадити Програму антикорупційної освіти в місті, відповідно до якої й відбуватиметься впровадження антикорупційної освіти.

Точка відліку: що ми маємо сьогодні

Хоч останнім часом у соціальних мережах та пресі з’являється все більше матеріалів, що викривають корупційні схеми, – навіть відкривають імена фігурантів цих схем, поки що в Україні корупціонерів не саджають. Сама ж проблема терпимості до корупції в українському суспільстві – багатогранна. З одного боку – відсутність достатньої бази знань в антикорупційному законодавстві, з іншого – зневіра в тому, що хабарника можна покарати.

Так, наприклад, згадаймо хоча б резонансну справу минулого року, що стосувалася закупівлі 6000 тактичних рюкзаків для потреб підрозділів в АТО. НАБУ отримало в підслідність провадження щодо розкрадання у великих розмірах та зловживання службовим становищем у керівній структурі МВС. У справі фігурував і міністр внутрішніх справ Арсен Аваков, і його син Олександр, якого пов’язують із компанією «Дніпровенд» – постачальником неякісник рюкзаків.

Слідство, що, за словами голови Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назара Холодницького, мало закінчитися ще в жовтні минулого року, триває і досі, а як результат – пан Холоднийцький заявляє, що наразі недостатньо доказів, для вручення бодай повідомлення про підозру кому-небудь із фігурантів справи.

До слова, у лютому цього року  було опубліковано відео, зняте прихованою камерою, на якому людина, схожа на сина голови МВС Арсена Авакова Олександра, обговорює з людиною, схожою на екс-заступника міністра Сергія Чоботаря поставку партії тактичних рюкзаків для підрозділів відомства за завищеною ціною.

Приблизно так в Україні ведуться розслідування більшості справ про корупцію – не тільки на загальнодержавному, але й на місцевому рівнях. Найвідомішою полтавською справою лишається випадок із участю пані Лариси Гольник та мера міста Олександра Мамая, що триває вже не перший рік.

Працювати з причинами, а не з наслідками

Досвід розвинених країн свідчить, що головною передумовою виявлення та покарання корупційних правопорушень є саме нетерпимість суспільства до хабарництва й активність громадян, зацікавлених у подоланні корупції. Саме громадський контроль, в основі якого лежить знання антикорупційного законодавства, важелів впливу на владу й розуміння серйозності проблеми, є ключовим фактором у зниженні рівня хабарництва. Нетерпимість же до негативних суспільних явищ, як відомо, виховується ще змалечку: через виховання вдома, у закладах дошкільної та шкільної освіти.

У більшості країн Європи, стратегії антикорупційної освіти розробляються в тісній співпраці між державними структурами, громадськими організаціями та міжнародними антикорупційними організаціями, й імпліментуються в закладах початкової, середньої та вищої освіти в рамках державних освітніх програм.

Так, у Норвегії прикладом такої співпраці є діяльність організації U4, яка займається розробкою і проведенням антикорупційних тренінгів для будь-яких вікових категорій.

У Болгарії ще в 2004 році було презентовано проект антикорупційної освіти в середніх школах, що передбачав навчання вчителів, розробку методологічних програм та проведення навчальних кампаній в школах.

В Литві в 2006 році Міністерством освіти і науки за підтримки цілої низки міжнародних партнерів та громадських організацій було створено методологічний посібник з антикорупційної освіти для загальноосвітніх та вищих шкіл, що містить детальну стратегію, практичні заходи та моделі антикорупційного навчання для учнів.

Крім того, в Литві функціонує спеціальна програма STT, метою якої є подолання “поблажливого” сприйняття корупції в суспільстві та розвиток громадянського суспільства яке потужного інструмента антикорупційних розслідувань.

До слова, за Індексом сприйняття корупції-2016, Норвегія посідає 6 місце в світі, Болгарія – 75, Литва – 38, Україна ж – 131.

Індекс сприйняття корупції у світі

Індекс сприйняття корупції у світі

На сьогодні в Україні відсутня одна з базових ланок у процесі протидії корупції – виховання покоління, яке не толерує хабарництво та розуміє своє місце в антикорупційній боротьбі.

Маленькими кроками: що можемо зробити ми?

Міністерство освіти і науки щороку приймає Антикорупційну програму, мета якої – забезпечення вимог антикорупційного законодавства і ще багато чого, звісно, відповідно до наших законів. Про ефективність цього документу я не можу дискутувати і не буду, так як хочу зосередитися на проблематиці місцевого рівня.

Забезпечення базових знань та формування відношення учнів до конкретного явища – у нашому випадку корупції – можливо виключно через системний підхід. Жодні неформальні точкові заходи не можуть закласти базу для формування світогляду людини. Саме тому важливо запровадити Програму антикорупційної освіти в місті, відповідно до якої й відбуватиметься впровадження антикорупційної освіти.

Така програма має бути результатом спільної роботи гомадськості, влади та представників шкіл (вчителі, директори).

Мета антикорупційної освіти

Мета антикорупційної освіти

Документ має забезпечувати наступне:

  • формувати в учнів загальне уявлення про сутність корупції, особливості прояву в різних сферах життя суспільства, її причини й наслідки;
  • вміти розпізнавати корупцію та розуміти, що робити із фактами хабарництва, доказами тощо;
  • сформувати стандарт поведінки відповідно до правових та морально-етичних норм у разі зіткнення з цим явищем;
  • стимулювати мотивацію антикорупційної поведінки;
  • формувати нетерпимість до проявів корупції;
  • забезпечити правову грамотність учнів.

Відповідно, напрями антикорупційної освіти можна виділити наступні.

  1. Правове просвітництво: прививаємо повагу до закону.
  2. Формуємо свідоме сприйняття явища корупції: виховання моральної нетерпимості нового покоління суспільства до цього явища.
  3. Що таке корупція: інформуємо учнів про основні форми та прояви явища хабарництва.
  4. Як діяти мені: що робити людині в конкретних ситуаціях – формуємо стандарти поведінки антикорупціонерів.
Напрями антикорупційної освіти

Напрями антикорупційної освіти

Коментувати

2 Коментарів
Сашко
• 17:36 | 29 червня 2017

Треба запозичувати європейський досвід боротьби з корупцією

Відповіcти
Інна
• 22:41 | 29 червня 2017

Насправді нам потрібно створювати свої прецеденти, але, звісно, опираючись на вже існуючи досвід. Єдине – його важливо адаптувати під наш менталітет, соціальні стандарти

15 серпня 2017