Аннушка Біловод
4 записи

Домашня фінішна пряма

0

Про те, як дуже довго збиратися на контракт, костюмовані ігри розуму й деякі тонкощі створення професійних танцювальних шоу.

Біловод 5

Розкажу з початку кінця наших приготувань в Україні. Фінальні прогони в костюмах видовище яскраве і смішне. Отримали ми костюмчики, деякі елементи притягнули з собою з дому і понеслась… Там немає застібки – закріпили невидимкою, топ трішки малий, а шорти навпаки треба підшити, а на 4-ий номер взагалі ще не весь костюм прийшов, ще й хвости накладні вперше пробуємо – вони то спадають, то б’ють в очі тобі й людям, які поруч тебе на відстані 60 см намагаються танцювати й увернуться так, щоб зв’язка виглядала синхронно. А ще варто згадати про наш загальний стан: репетиція почалася о 9 ранку, а днем раніше завершилася о 22.00… Ну тобто, виглядаємо на мільйон!

Біловод 2

Загалом, у нас 5 костюмів, на кожен номер окремий відповідно. Комічних (і не дуже) ситуацій з одягом у кожного артиста знайдеться з десяток, а то й більше. Це окрема історія! Згадується одразу найяскравіше – як у мене під час виступу розійшлася штанина прямо по внутрішньому шву. На початку танцю ще й на такій великій сцені, що я не мала змогу швидко пірнути за лаштунки. Імпровізувала з закритими позиціями, як могла!) А реквізит у номерах, взагалі, наша улюблена річ. Минулого року, це були великі такі різнокольорові парасольки. Їх то вітром здує, то від різкого руху назовні виверне, то механізм зламається прямо на сцені й спиці наполегливо намагаються виколоти тобі око. Особисто я змінила парасольок 6 за контракт. А ще дуже весело працюється у довгих спідницях, які плутаються в ногах… але зараз не про це)

Біловод 1

У цьому році, дякувати Богу, у нас не так і багато реквізиту, проте досить деталізовані костюми. Тобто на кожен номер на себе потрібно одягнути багато елементів одягу і аксесуарів, а для цього їх для початку треба не забути з собою взяти на шоу. Не знаю, як інші справляються з цією задачею, але я перший тиждень завжди перевіряю все за складеним списочком. Адже, кожен танцівник з дитинства знає, забути елемент костюму, означає підвести не тільки себе, а й всю команду. На сцені все має виглядати продумано, тому за лаштунками відбувається експрес-мозковий штурм під назвою «Що ми одягаємо замість тієї речі, яку забув хтось один?». До речі, за таку багаторазову підставу, зазвичай, штрафують!

Біловод 3

Повернувшись з костюмами додому ми почали активно збирати чемодани. Особисто я, завжди панікую, і мені здається, що, збираючись в останній момент, я щось забуду. Тому особливим ритуалом для мене є, покласти розкритий чемодан посеред кімнати і кидати у нього (або поруч) все, що варто не забути, крім того я ще й складаю безліч списків і поміточок, що треба докупити і полагодити… Не засуджуйте, кожен розважається, як вміє!) Звичайно ж, остаточна чистка й пакування речей все одно відбувається в крайню перед відльотом добу, але мені легше жити, коли в голові заздалегідь є чітко складений план і стратегія пакування валізи (і подальшого життя).

Біловод 4

Будучу вже готовими стартувати, ми розуміємо, що Візи нам конкретно затримують… У чесності нашої фірми ми сумнівів не маємо, як і у тому, що танцювальний сезон у Туреччині починається 1 травня для всіх однаково, незалежно від того, коли ми туди прилетимо. Оскільки мені пощастило зустріти розсудливих і, так само як я, закоханих у свою справу людей, ми прийшли до висновку, що нам просто необхідна ще одна спільна репетиція. Тому попередні тренування різко змінили статус на передостанні. І почалася чистка… рядів! Шуткую, номерів, звичайно.

У роботі над танцювальною постановкою є декілька етапів. Перший – це вивчення матеріалу, «тексту» танцю, самої хореографії. Другий (часто з першим одразу) – це сама постановка, «розводка» номера, тобто створення і вивчення танцювальних малюнків, продумування переходів – рутин, це все ті прийоми, що додають танцю ефектності, видовищності та краси. І третій, найвеселіший – чистка хореографії. Тобто, якщо на попередніх етапах танцівники працюють на запам’ятовування і кількість вивченого, то на третьому ми напрацьовуємо саме якість. Приділяємо увагу синхронності, щоб все було «як один», «в одну ногу»…ну ви зрозуміли) Тут уже «жарти геть», все серйозно… але ЦЕ НЕ ДЛЯ ЛЮДЕЙ З МОЄЇ КОМАНДИ! За що я їх уже «люблю») Бо я людина відповідальна, у роботі педантична і трохи зануда, а вони обожнюють роздавати посмішки на право і на ліво 24 години на добу! Найголовніше, що реально ж смішно, тому навіть чистки номерів у нас проходять весело і досить продуктивно… Підбадьорила нас і звістка про те, що Візи нарешті готові, відкрили їх усім, тому це точно крайні репетиції в Україні й по їх завершенню можна впевнено казати довгоочікувану фразу: «До зустрічі в аеропорті!» УРА! Вже дуже чекаємо квиточки й проводимо такі теплі вечори з родиною і прогулянки з друзями… До речі, особисто у мене був списочок «MUST TO DO» перед відльотом, що складався з походу в кіно, проколювання ще двох дірок у вухах, відвідування нової піцерії з мамою і традиційні прогулянки з кавою улюбленими маршрутами коханого міста. All of this – done! I’m ready! І я уже скучаю…

Коментувати

15 серпня 2017