Інтерв’ю з народним депутатом України Андрієм Іллєнком

Трибуна
2023-02-23
1

Доброго дня. Якщо ви дивитесь це відео, значить ви дивитесь Полтавське інтернет-видання «Трибуна». Мене звуть Ярослав Журавель і сьогодні в нас у гостях народний депутат України, позафракційний Андрій Іллєнко.

Інтерв’ю з народним депутатом України Андрієм Іллєнком

Вітаємо вас, пане Андрію.

Доброго дня!

Скажіть, будь ласка, сьогодні неділя, вихідний. Що змусило вас прибути до Полтави далеко від свого округу?

По-перше Полтава – чудове місто і тут завжди мені дуже приємно перебувати. Я весь час їжджу по Україні, багато де буваю і можу сказати, що Полтава, один із тих обласних центрів, в який я особисто з радістю приїжджаю. Перш за все це звичайно робочий візит. Ми проводили цілу низку заходів зокрема внутрішню нараду «свободівську» в Полтавській області. Ми не робили з цього якоїсь публічної події, а обговорювали саме внутрішні питання, обговорювали стан справ, обговорювали плани на майбутнє.

Зараз такі наради ми проводимо не тільки в Полтавській області. Очільники «Свободи» їздять по інших регіонах. Ця робота пов’язана з тим, що ми фактично входимо в режим активної підготовки до виборів.

Ви зараз у Верховній Раді фактично самотужки, тому що фракції «Свободи» немає. Ви позафракційний. Скажіть, у 2012 році «Свобода» взяла більше 10% голосів виборців. Після «Революції Гідності» не вистачило трішки, щоб подолати 5% бар’єр. На вашу думку, чому так сталось? Чому в той момент, коли був патріотичний підйом, націоналістична сила отримує менше, ніж в 2012 році?

Декілька аспектів. По-перше, це був унікальний випадок в історії українських виборів, коли абсолютно всі компанії, які проводили екзит-поли, показали, що «Свобода» проходить з результатом 6,5%. І офіційні дані ЦВК в усьому підтвердили екзит-пол, з точністю до десятих відсотка, крім позиції по «Свободі», де нам не додали менше трьох десятих відсотки і тим самим не пропустили «Свободу» в парламент. Ми розуміємо, що це було сплановано, ми розуміємо, що це була змова, в тому числі олігархічна. Не допустити фракцію націоналістів до парламенту. Тому що з 2012 року, фракція «Свобода» показала абсолютно інший рівень політики. Тоді багато було бруду вилито на «Свободу». Зараз багато цього бруду просто не згадають. Це була бездоказова маячня. Ми були змушені виправдовуватись, але потім вона абсолютно не підтвердилась.

Але все одно, все таки більше 10% і менше 5% – падіння доволі серйозне.

Був фактор – абсолютно безпрецедентна деформаційна кампанія, яка велась проти нас і вона велась дуже активно. Декілька років вона точилася. Коли я зараз бачу рейтинг «Народного фронту» був більше 22%, а зараз в них немає і 1%.

Через рік були місцеві вибори і ми показали дуже хороший результат. Набагато кращий, ніж в 2014 році. Коли нам кажуть про вибори 2014 року я завжди кажу про вибори 2015 року. Вибори були через рік і вони показали навпаки, що тренд пішов вгору.

Чи не вважаєте ви, що були дійсно якісь прорахунки в діяльності, в політиці партії?

Прорахунки і помилки є завжди в тих, хто щось робить. Єдиний спосіб уникнути помилок – лягти вдома на дивані і нічого не робити. Інше питання, що є виправлені помилки, а є невиправлені помилки. Є злочини і зради, а є певні прорахунки. І це кардинально різні речі. Якщо ми говоримо про «Свободу» то так, у нас були помилки. Немає партії, політика, які б не допускали помилок. Інша справа, що вони були виправлені. В тому числі і кадрові. Відразу після виборів 2014 року ми попрощалися з величезною кількістю людей в партії. Ми попрощалися з багатьма членами політради в тому числі і в керівництві партії. Ще ви кажете, що «Свобода» не виконала якісь завдання. Дозволю з вами не погодитись. Безумовно щось ми не доробили. Але те, що «Свобода» йшла в парламент в 2012 році, як сила, що має зупинити «Партію регіонів» та Януковича. От хто б що не казав зараз, але ми це зробили. Я не кажу, що ми одні це зробили, в жодному разі. Але в парламенті перші, хто показав, що диктатура «регіоналів» закінчилась була «Свобола». І з цим погоджуються всі. І багато людей за нас голосували саме через це.

- Нещодавно в Польщі був прийнятий скандальний закон про кримінальну відповідальність за заперечення злочинів українських націоналістів проти поляків та непричетність поляків до Холокосту. Навіщо це питання піднімається саме зараз?

- Декілька пунктів. Це безглузде, на мій погляд рішення, шкідливе рішення. Воно ставить під сумнів існування якихось нормальних польсько-українських стосунків. Йдеться про те, що Польща нам нав’язує свій варіант історії. І за будь-яку альтернативну точку зору пропонує карати в’язницею, що в принципі є нонсенсом. Цей конфлікт штучний і він надуманий. Україна не збирається зараз ні про що конфліктувати з Польщею. Немає ніяких антипольських настроїв в Україні. «Висмоктана з пальця» історія. А робити це ще й в той момент, коли Росія нападає на Україну. Та коли українські герої захищають і саму Польщу від російської агресії. Хай польська влада згадає, хто ділив Польщу чотири рази. То може розберемось, що зараз важливіше? Ятрити ці рани українсько-польської історії чи протистояти реальній агресії. Здоровий глузд має перемогти.

Водночас, ми знаємо, що російське лобі доволі серйозне в Європі. Росія продовжує частково впливати на процеси в Європі. Чи може це бути гіпотетично «рукою Кремля»?

Безумовно там є цей вплив, але є ще таке поняття, як «корисний ідіот».

Одне з відомих польський видань поставило українських заробітчан за впливом на економіку на друге місце після прем’єр-міністра, навіть випередивши президента Польщі. Що повинна зробити Україна, щоб зупинити оці жахливі тенденції відпливу громадян?

Дійсно, так сталося, що поляки продовжують виїжджати в країни Західної Європи, а на їхнє місце приїжджають українці. І одна із цілей цього закону – це по суті така повзуча асиміляція українців в Польщі. Полякам це вигідно. Близький народ, схожі мови, культура схожа, ззовні взагалі не відрізниш. Тобто українець миттєво може асимілюватися в Польщі. Але що його буде стримувати – це почуття власної національної гордості, українські символи, українські герої. Все це буде тримати його, як українця. Якраз цей закон спрямований на те, щоб українці в Польщі «не висовувались». Щоб вони боялись.

А тепер наша задача зробити так, щоб українцям не було потреби шукати роботу за кордоном. Щоб вони могли якісно і добре жити тут. Щоб у них тут була висока та достойна заробітна плата. Щоб вони могли тут отримати якісну освіту, якісну роботу. Для цього треба знищити в країні олігархічну систему. Це те, що створює корупцію. Це те, що робить так, що з нашої країни тікають не тільки люди, а й капітали. В нас немає розвитку економіки. Ми вже перетворилися на сировинний придаток. Сьогодні Україна виготовляє сировину та аграрну продукцію. В нас немає високотехнологічної продукції.

Ми прекрасно розуміємо, те, що нам показують ЗМІ про політику, зовсім не те, що є насправді. Можете щось розказати про те, як вирішуються питання у ВРУ. Як вирішуються питання в кулуарах?

Та картинка, яку ми часто бачимо на екранах, дуже часто достатньо далека від того, що є насправді. Я пам’ятаю, коли я вперше потрапив на велике політичне ток-шоу. Що мене вразило і продовжує вражати до сих пір. Коли на ефірі суперечка до бійки доходить з прокляттями, з образами між людьми з різних політичних сил. А потім наступає рекламна пауза або закінчується передача і вони ведуть себе, як близькі знайомі друзі. Вони разом тоді їдуть в ресторан вечеряти, вони сміються над тим, як вони себе поводили в ефірі, розуміючи, що це театр для них. Що кожен грав свою роль. Як артисти в театрі. На сцені вони вороги, а потім в гримерці вони друзі. Тільки це не театр, а життя мільйонів людей, які це дивляться і думають, що це правда. Я досі не можу цього зрозуміти. Невже можна довести свою психіку до такого стану, що ти так легко перемикаєшся і так цинічно до цього ставишся? Є от така корпорація, де неважливо хто ти, лівий чи правий. Ти – частина цієї системи. Для мене, для всіх «свободівців», завжди був бар’єр. Якщо в нас є позиція, то це позиція не тільки в ефірі, але й в житті.

Як ви відпочиваєте після оцих важких політичних буднів? Ваш рецепт релаксу?

Я українець. Я людина в побуті дуже консервативна. Я люблю сімейний затишок. Для мене найкраще місце відпочинку в селі Прохорівка в Черкаській області. Це не значить, що я ніколи не буваю за кордоном, чи що не можу дозволити собі якісь інші варіанти відпочинку, але це моє улюблене місце. Мені подобається відпочити в колі рідних і друзів.

Дякуємо вам за інтервю. Друзі, на все добре, до побачення.

Спілкувався Ярослав Журавель

Залишити відповідь
Коментувати

1 Коментар

Це його батько режисер?

2023-02-23
Антоніна
Відповіcти
0

Останні новини:

Читайте також: