«103» по-новому: чого чекати від реформи

З 1 квітня 2019 року у всіх регіонах України розпочалася модернізація оперативно-диспетчерських служб, а у Вінницькій, Донецькій, Одеській, Полтавській, Тернопільській областях та місті Києві стартував пілотний проект щодо розвитку системи екстреної медичної допомоги. Деякі моменти медичної реформи досі залишаються не до кінця зрозумілими для багатьох українців. Всі знали, як викликати швидку допомогу у 2018 році, однак зараз набули чинності нові правила. Як працює розподіл на екстрену і невідкладну допомогу? Чи приїде бригада на високу температуру у дитини? І навіщо потрібно створювати два типи «швидких» допомог?

Дзвінок диспетчеру

Існує думка, що «швидку» чекати марно — лікарі вчасно ніколи не приїдуть. Однак, у Міністерстві охорони здоров’я з цим не згодні. Там дізнавалися, чи встигають карети на виклики громадян. Виявилося, що сама дорога до хворого займає, у середньому, 8 хвилин, ще 17 хвилин медики проводять з пацієнтом, і 10 хвилин — це дорога до лікарні.

В принципі, встановленій нормі це відповідає. У Міністерстві розповідають, що карета екстреної медичної допомоги повинна бути на місці впродовж 10 хвилин, а у населених пунктах — впродовж 20. Зазвичай, якщо випадок не екстрений, наприклад, трохи підвищилася температура або тиск, швидка може приїхати через годину, адже її цілком може замінити сімейний лікар. Але проблема у тому, що зараз потрібно довго чекати обробки виклику. Іноді сам дзвінок займає до 10 хвилин, що значно затримує час.

Набираєте 103, і на іншому кінці дроту з вами спілкуються лише хвилину. Саме так Міністерство охорони здоров’я бачить нову роботу диспетчерів. У каретах, нарешті, встановлять GPS-трекери, і рух «швидкої» можна буде відстежити. Диспетчери відправлятимуть виклики на найближчі бригади, завдяки чому не доведеться чекати годину. А якщо доступної машини не буде — викликатимуть ту, що знаходиться у сусідньому районі.

Централь 103 

Згідно до нового законопроєкту всі виклики оперативно-диспетчерської служби оброблятимуть електронною системою «Централь 103». Система працюватиме у тестовому режимі рік. Вона дозволить зробити роботу ОДС максимально ефективною: оброблення одного дзвінка скоротиться з 3-5 хвилин до 1 хвилини. Цьому сприятиме і підбір кваліфікованого персоналу, здатного швидко визначити, за якою подальшою схемою надаватимуться медичні послуги.

Парамедики і фельдшери

Раніше, якщо вам пощастило не потрапити до карети швидкої допомоги, вас зустрічала медсестра і лікар, або фельдшер. Все залежало від бригади, але, частіше за все, траплявся саме другий варіант.

Зараз у рамках медичної реформи лікарів «швидкої» допомоги замінюють на так званих парамедиків, які вміють надавати тільки первинну невідкладну допомогу, і прибуватимуть лише до постраждалих, які знаходяться на межі життя та смерті. Парамедики можуть перевезти хворого до лікарів. Також їхні можливості обмежені накладанням бандажу, припиненням кровотечі і допомогою при опіках.

Таким чином, парамедик — медичний працівник, який надає розширену дошпитальну медичну допомогу. А лікар невідкладних станів — медик, який надає повний спектр допомоги пацієнту в лікарні. Але вимоги до парамедиків будуть вищі, ніж до фельдшера.

Хворого у кареті зустрічатимуть два парамедика. А замість водія буде екстрений медичний технік, тобто людина, яка теж щось розуміє у медицині і зможе допомогти, в разі чого. Таким чином, водії машин екстреної допомоги пройдуть спеціальний курс навчання.

До речі, у Міністерстві планують, що необхідну медичну сертифікацію отримають ще й рятувальники, поліцейські, водії, машиністи, вихователі, вчителі, викладачі та кондуктори громадського транспорту. Навіть спеціально створять реєстр людей, які мають таку сертифікацію. Їх регулярно навчатимуть. Сертифікат на надання першої допомоги зможе отримати і кожен бажаючий.

А що ж з лікарями? У МОЗ зазначили, що на період реформи екстреної медичної допомоги лікарі продовжать працювати у бригадах. Тож, поки що лікарняні бригади залишаються: вони виїжджатимуть на виклики, які вимагають безпосереднього втручання. Але до кінця реформи лікарів хочуть перевести зі швидкої до лікарень, де їх не вистачає.

Екстрена і невідкладна допомога

В Україні буде дві «швидких»: екстрена і невідкладна допомога. У чому різниця? Екстрена допомога виїжджатиме, коли потрібна термінова госпіталізація. Невідкладна — коли загрози для життя немає, але є загроза здоров’ю, наприклад загострюється хронічна хвороба, підвищилася температура або тиск.

Бригаду екстреної допомоги потрібно викликати, якщо наявні:

  • серйозні травми (поранення, переломи, опіки, важкі забої, травми голови);
  • раптовий больовий синдром, судоми;
  • головний біль, що супроводжується запамороченням і нудотою;
  • гострий біль у черевній порожнині та поперековому відділі;
  • зовнішня кровотеча, блювання кров’ю;
  • втрата свідомості;
  • раптовий розлад дихання;
  • порушення мови, слабкість у кінцівках;
  • гіпо- та гіперглікемічна кома;
  • гіпертермічний синдром;
  • ознаки гострого отруєння;
  • анафілактичний шок (у тому числі викликаний укусами змій і тварин);
  • тепловий удар або переохолодження;
  • асфіксія всіх видів (утоплення, потрапляння сторонніх тіл у дихальні шляхи, задуха);
  • гострі психічні розлади (поведінка, небезпечна для життя хворого й довколишніх);
  • передчасні пологи, викидень, кровотеча.

Бригада невідкладної допомоги приїжджає, коли загрози для життя немає, але є для здоров’я. Отже, викликати цю бригаду є можливість, якщо наявні:

  • головний біль на тлі мігрені, підвищення температури, зміни тиску;
  • біль в огрудді, пов’язаний із рухом і диханням;
  • больовий синдром у суглобах, хребті (невралгія, радикуліт, після зазнаної травми, операції, у онкохворих);
  • біль у животі, на тлі встановленого діагнозу «хронічний гастрит», виразка дванадцятипалої кишки;
  • біль у вухах, горлі, м’язах при підвищенні температури.

Бригада невідкладної допомоги може приїжджати через 2-3 години, а екстрена — через 10-20 хвилин після виклику.

Викликати медичну допомогу можна безкоштовно та цілодобово через єдиний номер 103, незалежно від місця реєстрації та проживання. Дзвінки приймають диспетчери Центру екстреної допомоги та медицини катастроф — саме вони визначають, якої допомоги потребує пацієнт. За планами МОЗ, диспетчери повинні швидко ухвалювати рішення, а також консультувати присутніх біля хворого чи потерпілого про надання першої допомоги до прибуття бригади екстреної допомоги. Саме тому представники цієї служби проходитимуть перенавчання.

Бюджет програми

У держбюджеті 2019 року на пілот з реформи системи екстреної медичної допомоги передбачено 1 млрд гривень.

Залишити відповідь
Коментувати

Останні новини:

Читайте також: